Смачне життя

Monte Clavijo Rioja Garnacha

2010-10-30T14:06:00.000+04:00

Сухе рожеве вино

Виробник: Criadores d Rioja, Ріоха, Іспанія

Сорт: Гарнача

Оцінка: 11,5

Ціна: 65 грн (в поляні з усіма знижками)

Це вино просто просилося в мій кошик. Поперше шанований мною регіон Ріоха і добре знана винарня Criadores d Rioja. У моємо блозі ви знайдете два вина цієї винарні - Castilo d Clavijo Rioja Crianza 2004 та Castilo d Clavijo Rioja DOC Reserva 2003. Ну і чиста Гарнача. Один з моїх улюблений сортів винограду. Доречі це буде 10 публікація в мене з тегом Гарнача.
Вино... нормальне. Честна та правильна гарнача. Приємний яскравий рожевий колір. Легкий квітково-фруктовий аромат. Смак простий, відчувається легка кислинка, айва, груша. Назагал непогано. Але є одне але. Я не дуже рекомендую це вино для закупки, як на мене ціна для простого не витриманного вина під пластиковим короком зависока. Ні краще за такі гроші купиьи молдавське Кодру чи щось з нашого пристойного, або додати пару гривень і взяти справді хороше європейське вино. Нізачот.

Європейська кафе-кондитерська "Реприза" на Великій Васильківській

2010-10-30T14:05:00.000+04:00

Сама ідея кондитерської мені видається досить непоганою. Спеціальна харчевня де можна спокійно посидіти, випити кави чи чаю зі смачними тістечками. Власне коли я проходив повз цей заклад у ценрі Києва в мене виникло бажання якось при нагоді його відвідати. І така нагода випала. Ми якраз завантажилися різними напоями та закусками, але душа бажала якогось десерту тож кондитерська Реприза якраз дуже вдало трапилася на шляху. А хотілося дуже простих речей - чашки хорошого чаю, смачного десерту та рюмочки лікеру. Ну власне саме такий асортимент слід чекати від фешенебельної кондитерської у самому центрі міста. Ага, розбіглися. Ну припустимо чаю таки налили. Тортики що нам принесли за своїми смаковими якостями дуже поступалися продукції яку можна купити в фуршетах чи мегамаркетах. І як мені здається свіжістю не відрізнялися. А от лікери заслуговують окремої пісні. Увага! У піпец якому гламурному та модному закладі, ну париж просто відпочиває, у меню був аж ОДИН лікер, саме так, один! Ну я гадаю ви знаєте який. Ага, вірно, бля-бейліс. Кароче всьо ясно. А кажуть буквально півроку тому був дуже пристойний хоч і не виправданно дорогий заклад. Я все розумію, але в закладі де подають торти, десерти, чай та каву, окрім горілки хортиця, пива славутич та коньяку має бути принаймні 5-6 основних світових лікерів????

Інтер'єр - 4

Обслуговування - 3

Меню та напої - 2

Рівень цін - 2

Переглянути більшу мапу

Terramore 2006 Nero d'Avola Sicilia IGT

2010-10-19T19:26:00.002+04:00

Вино сухе, червоне, визначене за походженням з регіону Sicilia IGT

Виробник: Feudo San Martino, Сіцилія

Сорт: Неро д'Аволо

Ціна: 85 грн (в поляні з усіма знижками)

Оцінка: 15,5

Щось переглядаючи свій чек з магазину я замислився чи не переплатив я за пляшку сіцилійського вина? Але треба ж врешті решт розібратися з головним вином півдня Італії. Це буде третя дегустаця цього сорту в блозі. Дві минулі дали досить протилежний результат - негативний

Nadaria Nero D'Avola 2007 та позитивний Corvo Rosso 2007 Sicilia IGT. Побачимо що буде цього разу. Несподівано виникли проблеми з фотографіями пляшки, сайт Поляни аж ніяк не допоміг, сайт виробника теж нічого не дав. Мені так ледачо йти за комунікатором, фоткать пляшку, переганяти її на комп, обрізати в фоторедакторі, і тут мене вдарила шаленна ідея, я ще не дійшов до відеоблогу, але чомуб не додати моєму сайту елементу реалізму? На ноуті є вебкамера, пікаса одним кліком закидає фотку на хостінг... Тож як співа пан Скрипка "ти не лякайся то буду я" :)

Колір приємний, як на мене. Свіжий вишневий сік, коричневі тони. Досить прозорий, матовий. Аромат приємний, глибокий, цілком сортовий. Багатий ягідний. Ожина, малина, але в глибині є аромат чогось свіжого, зеленого, на кшталт не стиглої аличі. Смак... ну як би сказати, з характером. Відчутна характерна кислинка та помітна в'яжучість. Смак фруктовий свіжий, айва, хрустка слива. Дуже не погано. Я цілком задоволений. Класне вино. Виявляється з Сицилією не все так погано. Вино заслуговує на високу оцінку та цілком годиться для смачної вечері. Рекомендую.

Casillero del Diablo Carmenere 2008

2010-10-15T09:52:00.000+04:00

Сухе червоне вино

Виробник: Concha y Toro, ТМ Casillero del Diablo, Rapel Valley, Чилі

Сорт: Карменер

Оцінка: 16

Ціна: 75 грн (в поляні з усіма знижками)

В продовження теми чилійських карменерів від Concha y Toro. Бренд Касільєро дел Дьябло позиціонується як середньоціновий. Випереджаючи "народні" Фронтеру та Санрайс. У якості плюсів що виправдовують ціну ми маємо декількамісячну (до 8) витримку у французському дубі та визначену локацію походження, не абстрактний Централ Валей як у молодших серій а цілком конкретний регіон Rapel Valley субрегіони якого вважаються найкращими чилійськими зонами виноробства.

Особливу цікавісь дегустації додає те що зовсім нещодавно ми дегустували молодшого брата цієї пляшки - молодий Sunrise Carmenere 2009. Різниця в ціні 14 грн. Мені аж самому цікаво що покаже "розтин".
Колір таксамо темний, непрозорий, але тепер пом'якшений. Видно вишневі чи навіть черешневі тони. Аромат доволі стиглий, легкий але об'ємний. Чідко відчуваються стиглі фрукти та ягоди. Вишня, агрус, смородина, слива. Суб'єктивно, дуже приємний аромат. Смак насичений, густий. Але відчутна елегантність, правильна витримка. Потужно відчувається слива-дичка, мигдаль. Легка приємн гіркота. Післясмак середній, лишається гіркота та присмак діжки. Пікантно. Дуже непогано. Одразу кажу що редагую минулий тест і знімаю з санрайсу -1 бал - 0,5 за смак та 0,5 суб'єктиності. Однозначно якщо брати хорошого чилійця в діапазоні до 100 грн - Casillero del Diablo - рулить!

Гарбузи атакують!!!

2010-10-12T15:19:00.000+04:00

А у вас також проблема з гарбузами? А у нас проблема... Як ви вирішуєте проблеми з гарбузами?

Існує традиційний спосіб вирішення проблеми - гарбузова каша, але таке рішення допомогає якщо у вас у пів-гарбуза з базару. А якщо у вас повна комора різнокаліберних гарбузів?

Наші рецепти "остаточного вирішення" гарбузового питання:

1. дуже корисний та як на мене досить смачний гарбузовий сік. на смак можна чавити вперемішку з яблуками. з одного невеликого гарбуза виходить блисько 1 літру соку.

2. гарбузовий суп. варите простий суп просто замість картоплі кидаєте гарбуз. або ще можна зробити суп-пюре з гарбуза. гадаю рецептів в гуглі знайдеться дохолери.

3. ну і нарешті самий простий варіант - печений гарбуз. тіки пекти його треба не цілим а половинами чи чвертинами. результат поїдається з медом, або просто так. для дітей можна притрусити цукровою пудрою.

А ще з гарбуза можно пекти різні пироги та пиріжечки. Берете улюблений рецепт яблучного пирога, от тільки замість яблук кладете гарбуз.

Ми обов'язково переможемо, от тільки руки!!! Після чищення та нарізання кількох гарбузів руки в мене такі наче я в якомусь хімічному розчині їх мив. Жах, і ніякий крем не допомагає.

Sunrise Carmenere 2009

2010-10-11T11:08:00.001+04:00

Сухе червоне вино

Виробник: Concha y Toro, ТМ Sunrise, Central Valley, Чилі

Сорт: Карменер

Оцінка: 13,5

Ціна: 61 грн (в поляні з усіма знижками)

Поки жив у Москві в основному налягав на чилійські вина винарні ТерраМатер чи ЛуісФеліпе. У Києві вони мені якось ще не траплялися. А оскільки зима "камінг", то без насиченого сонячним промінням чилійського вина ніяк не проживеш. Знов звернув увагу на чилійську мега-винарню Concha y Toro. Відома тим що випускає більше десятка лінійок чилійського вина. Я вирішив поки залишити "за дужками" марку Фронтера... маю не дуже приємний досвід її дегустації ще пару раз пробував в гостях... Тож почав з наступного по старшинству бренду - Sunrise. Ну і звичайно пробувати будемо самий характерний для Чилі сорт - карменер.

Колір - темний рубін, майже не прозорий що є нормальним для молодого карменера, але приємний та навіть трохи блискучий. Аромат не дуже виразний, простий. Але цілком сортові нотки трохи гвоздики та перцю. Всеж слабкий. Незачот. Смак доволі різкий та спиртовий. Відчутна солодкість, вишня, черешня. На переферії знов спеції. Післясмак довше ніж очікувалось. Взагалі досить яскраве молоде вино, чистий та правдивий карменер. Дуже кулінарне. Цілком підійде під "несвяткову" але правильну вечерю. Враховуючи на ціну - цілком годиться для вживання.

Доречі "хозяйке на заметку" Мерло цієї ж марки, також 2009 року, отримало у Швеції медаль "best value 2010". Тож наступного разу обов'язково скуштую.

Мафія Піца на Вел.Васильківській

2010-10-03T15:36:00.000+04:00

Як і обіцяв буду потрошку росповідати про більш-менш гідні уваги харчевні києва.

Вчора зарулили увечорі в Мафія Піца на Республіканському. І таки вони не збрехали. за 100 грн нам подали дійсно метрову здорову піцу. Цілком їстивну. Хороше тонке тісто, смачна начинка. Два дядьки сумарної ваги 250 кг - наїлися. Тобто на 3-4 людей можно брати перекусити. А головне в подарунок йшов глечик з вином 500 мл. Вино було розливне, "нон-нейм", але я чітко і ясно розпізнав у ньому спецефічний смак Нерро де Авола, традиційного хоч і на мій смак не ідеального сіцилійського вина. Але під піцу та відповідну демократичну обстановку Мафії - вино пішло просто чудово.

Отже висновок:

Інтерьер - 3

Обслуговування - 4

Кухня - 4

Рівень цін - 5

Рекомендую.

Переглянути більшу мапу

медове сокиринське

2010-10-02T17:09:00.001+04:00

60 грн за 1 л.
продається на мамаєвому хуторі
колір компотний трохи мутнуватий схожий на мадеру
аромат сильний медовий. мигдаль та сухофрукти
смак гречаного меду, спирту, пил, яблука і т.д.
оцінка 14,5/20
як на мене напій чисто по приколу. на свіжому повітрі. спеціально для дому купувати б не став.

а куліш тут цілком зачотний. рекомендую.

Published with Blogger-droid v1.6.0

Тест посту через андроїд

2010-09-30T13:24:00.001+04:00

Вітаю шановні. Маю бажання оживити цей блог. За два місяці я вже обжився в Києві. Знайшов роботу за фахом. Вже третій тиждень на випробувальному терміні в Хілті Україна. Та і інші питання поступово вирішуються. Вчора зробив "набіг" на Поляну. Розжився дисконтом та закупив 6 пляшок різного вина. Тож як кажуть камінг суун. Ще по можливості буду писати про різні києвські харчевні, шо, як, і почому. А цей пост я писав на своїй моторолі, а оскільки життя стає дедалі насиченим тож треба звикати до мобільних постів. Щиро ваш, Денисенко. Пийте та їжте смачно :)

Published with Blogger-droid v1.6.0

Chateau Shabo Classik Каберне

2010-07-05T14:28:00.000+04:00

Вино червоне сухе витримане

Виробник: Шабо, Україна, Одеська обл.

Сорт: Каберне Совіньон

Ціна: 43 грн

Оцінка: 12/20

Продовжуємо дослідження Каберне від Шабо. Перша спроба тестування "бюджетного" варіанту дала катострофічну оцінку 9,5/20. Наш наступний претендент носить горде ім'я Chateau - якби це було французське вино то Шато давало б певну гарантію якості вина. Себто виноград для вина взятий з конкретного визначеного господарства - Шато (Замок по їхньому). Я давно не був на одещині, але на 100% впевнений що окрім дач заможних одеситів на лиманах інших шато там не має. Отже ми вже як мінімуи маємо обдурення покупця. Світлими сторінками цього вина стали дві речі - зважений та стильний дизайн та 6 місяців бочкової витримки. До мінусів (окрім загадкового Шато-Шабо) можна віднести те що на пляшці не зазначено рік врожаю. Ну тепер час переходити до внутрішньго змісту.

Колір не сподобався. Якийсь бруднуватий та матовий. Не грє. Якийсь зовсям не сортовий малиновий відлив. Аромат загадковий. Знов не сортовий. Трохи бузини, смородинового варення, гвоздики. Слабкий. Смак... не смертельно. Витримка відчутна. Інше питання чи варто було його витримувати. Деревина, сушені яблука, смородина. Ні не так погано як видалося на перший погляд. Цілком можна пити. Я зараз не можу сказати наскільки ціна адекватна якості. Тут вже чекайте мій серпневий чос по києвським супермаркетам. Але я ще подумаю. Скуштую інші види Шато-Шабо. Тоді наважусь давати рекомендації.

Vega Lara DO Ribera del Duero 2007

2010-07-04T21:16:00.000+04:00

Червоне сухе вино визначене за походженням категорії DO з регіону Ribera del Duero

Виробник: BODEGAS PEÑALBA LÓPEZ, Ribera del Duero, Іспанія

Сорт: Темпранільо

Рік: 2007

Ціна: 5 євро

Оцінка: 11,5/20

Минулого року я урочисто розкоркував презент від моїх іспанських друзів, пляшку чудовогоLopez Cristobal Tinto Roble 2005 Ribera del Duero DO. Це стало для мене відкриттям цього регіону. В магазинах вино Рібера не так часто зустрічається, тож я уявляв собі його як дороге. Але ось на поличці ближайшого супермаркету надибалось таке собі вино за 5 євриків. Купив. Попробуємо.
Колір якийсь чорнильно-фіолетовий. Матовий. Не привабив. Аромат трохи підпродившої городньої ягоди. По другому разу аромат покращився, з'явилися сортові нотки Темпранільо. Але все одно не дуже. Смак помірно терпкий, відчутна кислотність. Гранат з кісточкми, ось на що схоже, чи навіть шкоринка гранату. Лимонна цедра. Дуже просте вино але на смак повна сортова відповідність. Загальний висновок - пити можна але купувати не варто. Просте Темпранільо можна купити і за меньші гроші, або таке саме по ціні з іншого регіону іспанії значно якісніше. Незараховано.

Шабо Каберне

2010-06-29T13:24:00.001+04:00

Вино червоне сухе ординарне

Виробник: Шабо, Україна, Одеська обл.

Сорт: Каберне Совіньон

Ціна: 21 грн

Оцінка: 9,5/20

Вибачайте шо без фотки. Коли викидав пляшку в смітник і гадки не мав що розжитися в інтернеті фоткою пляшки самої масової серії заводу Шабо буде такою проблемою. Офіційний сайт заводу "камінг сунн" через 10 днів, як не брешуть.

Оскільки я в основному раніше пробував кримські вина, то саме вони переважали в моєму блозі. Але часи змінюються. Треба розширювати базу. Кілька днів тому був у Запоріжжі, зайшов до магазину за пляшкою "під котлетку". Взяв Шабо, принципово саму дешеву серію, більш дорога пляшка Шато Шабо чекає свого часу в барі. Принципово взяв каберне - самий показний сорт щоб оцінити червоне вино.

Ну шо сказать, я ще обов'язково скуштую інші вина цієї серії - Мерло, Сапераві і т.д. Скуштую чисто заради принципа і заради того що 20 грн не шкода за ради знання та мистецтва. Але Каберне більше брати не буду, ніколи і нізащо. Жахливе вино, навіть за 20 грн, навіть під котлети, і навіть після допового відстою відкритої пляшки.

Отже самарі: колір не поганий, цілком сортовий, навіть з блиском, насичений. Це мене і обдурило. Аромат простий, але теж нічого, смородина з відтінком деревени. Трохи б'є в ніс. А от смак, смак то ужас. Кошмар. Катастрофа. Терпкий, неприємно в'яжучий, у післясмаку потужні нотки... оцету. На смак як сушена але підгнивша вишня. На загал у вина дві чесноти - 1.це вино, 2. 20 грн. Не рекомендую ні за яких умов. Навіть у кулінарних цілях.

Dow`s Fine Tawny Port

2010-06-28T09:18:00.000+04:00

Протвейн золотий

Виробник: Dow`s , Португалія

Ціна: 16 євро

Оцінка: 14,5

Взагалі Портвейн як і Херес, Малага чи Мадера заслуговують окремого поста присвяченого історії цих вин. Тому не буду заглиблюватись в історію та технологію.

Почнемо з виробника. Dow`s як зрозуміло з назви компанія англійська, що не дивно бо значна кількість видатних виноробних брендів що продукують Порто належать саме англійцям, бо саме англійці випивають значну частину вин що виробляється у долині Дору.
Колір насичений яскравий. Аромат густий, мед, фініки. Смак неглибокий, горіхи в меду, приємний післясмак з легкою гірчинкою. Не густе, досить просте але приємне вино. Цілком приємна штука як вечірній діжестів.

Codru 2005 Driada

2010-06-27T17:57:00.000+04:00

Вино червоне сухе витримане (мінімум 1 рік)

Виробник: Суворов Вайн, Молдова

Сорти: Каберне Совіньон, Мерло

Ціна: 4 євро

Оцінка: 11,5/20

У мене тут назрівають зміни в житті, то подробиці якось пізніше. А поки засів писати нові пости і побачив що маю блисько 20 неопублікованих постів в чернетках. Дещо нецікаве повидаляю, а дещо на швидку руку викладу.

Всі знають що молдавськи вина треба пити дуже обережно уважно вибираючи виробника. Чекаю на час коли доберуся до києвських магазинів щоб поторбити їх на тему молдавських вин. А поки зв'язку з поверненням продукції з Молдови на російський ринок купив у Москві таку пляшку. Виглядає шикарно, етикетка супер, врожай, витримка... а у середені

Блідий та не яскравий колір. Аромат слабкий. Відчувається перець, гвоздика та смородинове варення. Смак дуже різкий, спіртуозний. Вино просте. Післясмак кислотний, в'яжучий.

Не знаю чи продають таке в нас, але поки ось знайшов сайт російського дистрибьютора. Сайт російського дистриб'ютора.

Шановні друзі

2010-06-03T03:33:00.000+04:00

дякую всім читачам мого блогу. я вибачаюсь за таку довгу перерву з оновленнями. і перерва зовсім не закінчилась. вона ще буде тривати, тривати, тривати. мінімум до серпня. причини... важливі та поважні. буде час напишу. але полишати свою улюблену тему я не збираюсь. тому залишайтеся тут, у серпні в мене починається нове життя, а отже вас чекають нові дегустації, рецепти, розвідки та дослідження. coming soon!

BBC Ukrainian - Як співвідносяться жінки, вино і вага

2010-04-01T13:55:00.000+04:00

BBC Ukrainian - Життя - Як співвідносяться жінки, вино і вага

Дослідники проводили роботу в медичних архівах, обстежуючи майже 20 тисяч жінок впродовж 13 років.

У проекті брали участь жінки віком 39 і більше років з нормальною вагою.

Впродовж 13 років, в середньому, вони набирали вагу поступово.

Алкоголь і вага

Ті, хто не пив алкоголь, найбрали найбільшу вагу.Навіть з урахуванням способу життя, дієтичних факторів і таких речей, як куріння і фізичні вправи, дослідження показало, що ті, хто пив найменше, дістали найбільший приріст у вазі.

Помірне вживання алкоголю класифікувалося як вживання двох келихів вина по 150 грамів на день.

Beaujolais Les Coteaux 2007 Bouchard Aine & Fils

2010-03-25T06:25:00.000+03:00

червоне сухе вино, визначене за походженням регіон Божоле

Виробник: Bouchard Aine & Fils, Франція

Сорт: Гаме

Ціна: 7 євро

Оцінка: 15/20

Бучард - дуже крута винарня. Мені вже третій раз потрапляє їх вирно на стіл. Ось перші дві пляшки:

Cotes du Rhone 2007 Bouchard Fine & Fils
Beaujolais Nouveau 2009 Bouchard Aine & Fils

А ще вони випускають багато досить дорогих вин.
В данному випадку ми маємо Божоле яке "не те божоле" себто не "нуво", а просто Божоле. Бо божоле це АОС який визначає походження винограду з певної провінції та сортність винограду - 100% Гаме. На відміну від Нуво, це божоле пройшло процес повної ферментації та витримки у нейтрпальній тарі - 3-6 місяців, що дає можливість вживати його протягом кількох років. Але з точки зору стандарту і Нуво і звичайне Божоле розглядаються однаково. Єдине що заспокоює, це те, що на винарні Бучард для бутилювання до продажу не в сезон Божоле залишили той виноматеріал що видався найкращим з усіх.
А крім простого Божоле АОС, у Бургундії ще є Божоле Вілаж (декілька маленьких тісно згуртованих міні регіонів у центрі провінції) та ще і Гранд Крю. Як завжди у Франції, це означає більш суворий та зарегламентований стандарт що одразу позначається на захмарності ціни.
Колір яскравий, світло-рубіновий, прозорий. Аромат ягідного букету, в глибині відчутно пелюстки троянд. Смак сильний, яскравий, насичений. Ожина, зелені сливи, трошки полуниці у післялсмаку. Дуже святково. Хароше столове вино. Я задоволений. Роблю висновок для себе - сортове гаме з божоле цілком приємне вино яке можна включити до свого шопінг-листу.

Cotes du Rhone Prestige Cellier des Dauphins 2007

2010-03-23T06:07:00.000+03:00

Вино червоне, визначене за походженням, Cotes du Rhone AOC

Виробник: Cellier des Dauphins, Кот-дю-Рон, Франція

Сорти: Гренаш 85%, Сіра 15%

Ціна: 7 євро

Оцінка: 14/20

Я тепер точно знаю як називається моє улюблене французське вино, принамні зараз, взимку. Це Кот-дю-Рон, чи Берег Рони. Гренаш, чи Гарнача цей сорт виограду спеціально створений що б зігрівати зимові вечори.

Кот-дю-Рон відносно не великий апелласьон на південному сході Франції. І як всі подібні апелласьони сам по собі складний. У нього входить "генеральний" Cotes du Rhone AOC, потім елітний Cotes du Rhone-Villages, і нарешті іменні Віладжі. Ну з нашим бюджетом ми поки далі простого АОС не проліземо. Згідно стандарту до червоного вина цього регіону обов'язково входять Гренаш та Сіра, та не обов'язково деякі інші місцеві сорти.

А от виробник цієї конкретної пляшки, компанія "з не однозначною репутацією". Cellier des Dauphins об'єднує 11 кооперативів та виробляє 25% всього вина Кот-дю-Рон. А це мільйони пляшок! Серед упіхів стало "завоювання" Британії, де компанія реалізує 2.000.000 пляшок на рік. А також впровадження прогресивних методів виробництва. Компанія купує у кооперативів тільки свіжий виноград, а виноматеріал виробляє самотужки, вона ж постачає фермерів самими сучасними садженцями. Такий собі "великий брат долини Рони". Закидають компанії те, що вона підриває ринок старим елітним винарням категорії Вілаж. Хотілось би, щоб дешеве народне вино співіснувало з підтримкою та збереженням старовинних Віладжів.

Ну а тепер само вино:

Прозорий матово-рубіновий колір, з вишневим тоном. Цілком сортовий та відповідний. Аромат троянд, деревини, полуниці. Легкий, простий. Смак доволі насичений. Лісові та садові ягоди. Відчутні таніни. Нічого особливого, але все відповідає стандарту. Кислотність відчутна але помірна. Післясмак - вшнева кісточка. Непогано.

Appleton Estate V/X Jamaica Rum

2010-03-22T06:08:00.000+03:00

Ямайський ром

Виробник: J.Wray&Nephew, Ямайка

Склад: витримані, купажовані тростникові спирти

Ціна: 17 євро за 0,7 л.

Оцінка: 15,5/20

Була в мене ще з 90-х років з якогось кіна вбита в голову фраза що справжній ром то тільки Ямайка. Пив я різний ром, кубинський, домініканський, багамський, американський чи навіть іспанський. Як траплялась нагода побачити в магазині ямайський ром за реальні гроші завжди його брав. Але вперше трапилось щось цікаве та смачне.

Я гадаю що дяка тут в першу чергу не якимось спецефічним умовам ямайки, яка до холери різниця між цукровою тростиною на Кубі, Домінікані чи Ямайці? Скоріше справа у тому, що Ямайка то британська територія. А те що пили британці... Херес, Портвейн, Віскі так чи інакше ставало загальноприйнятним стандартом споживання у світі.

При бажанні можна почитати на сайті про історію компанії, але вона не така цікава, а от певна "зацикленість" на збереженні традицій виробництва може лише потішити шанувальника якістного алкоголю. Так наприклад перегінка спиртів робиться виключно у малих мідних апаратах. Всі роми змішуються вручну. Компанія пишається своїми "експертами зі змішування" які працюють у цій сфері вже під 30 років. Доречі цей ром самий молодший в лінійці компанії. Ще вони мають ром Гранд Резерва, та роми12 чи 21 річної витримки.

Приємний жовтоянтарний колір, але якщо казати про ром, то колір не є таким визначальним фактором як у вині. Бо майже всі роми містять карамельний барвник що б зробити його вигляд комерційно привабливим. Букет м'який з тонами дубу, мигдалю та абрикосу. Дуже непогано. Смак солодкий, нема різкості, нотки меду. Дуже легко та м'яко п'ється. Скажу відверто такий ром чудово піде як нерозбавленим у якості діжестіва чи вечірнього дринку під сигару. На свої гроші просто чудово.

"Сонячна Долина" Десертне Біле 1993

2010-03-01T11:58:00.000+03:00

Марочне десертне витримане вино (мінімум 3 роки)

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Сари-Пандас, Кок-Пандас, Сонячнодолинний, Мускат Білий, Токайські, Піно-Грі, Кокур

Ціна: 5 євро

Оцінка: 15,5/20

Алк: 16%

Цукор: 16%

Флагман лінійки вин Сонячної Долини. Поруч з Чорним Доктором - Десертне Біле. Так само сяє цілим сузіррям місцевих сортів винограду.

Цілий вибух незнайомих мені сортів. Сари-Пандас та Кок-Пандас - свої рідні кримськи сорти. Сонячнодолинний - також місцевий сорт. Його виділили, зауваже не вивкли, а виділили як окремий сорт від Сари-Пандасу у 1968 році фахіфці з інституту Магарач. Як пишеться в релізі "ідеальний для десертних вин". Хех. А хто сумнівався? Смущає термін "токайські сорти" - це все одно що "французські сорти". Завезені до Криму ще за Потьомкіна, ну любила російська аристократія солоденькі вина, токайські лози стали частиною кримської винної культури. Що це може бути? Ну скоріше за все Фурмінт, чи ще щось подібне, але виробник не уточнив.
Ще з цікавинок - це вино має більше за всі вина Сонячної Долини нагород - 23 золоті медалі, випереджає навіть славнозвісного Чорного Доктора який має їх лише 18.
І зверніть увагу, що зображення вина у пості скоріше за все не відповідає тому що ви побачите на поличці супермаркету. Фотки я зазвичай беру з офіційних сайтів. Але минулого року Сонячна Долина зробила редизайн етикетки. Як виглядала етикетка на моїй пляшці ви можете побачити на іншій фотці.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

P.S. Перший раз таке бачу, але блогер відмововся зберігати більше ніж 200 знаків у полі теги :( тож це вино хоч і містить Піно Грі та Мускат Білий - в ці теги не потрапляє. Отакої...

"Приват" Сонячна Долина

2010-02-27T16:11:00.000+03:00

Одинарне міцне червоне вино

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Одеський чорний, Піно Нуар, Кефесія, Мускат Рожевий

Ціна: 22 грн

Оцінка: 14/20

Алк: 15,5%

Цукор: 10,5%

Несподіване вино. Реально. Просто треба було замовити декілько різних кухлів. Ніби все перепробували. Жінка-продавщиця запропонувала попробувать цей "Приват". Посміялися і замовили. Йомайо. А непогане вино. Я звичайно не любитель таких вин, але, але... Буду справедливим, цілком заслужена висока оцінка.
Спочатку розберемося з сортами, що там намішали майстри купажу. Піно та Мускат, зрозуміло Кефесія - тубільний сорт що входить до складу легндарного Чорного Доктора. А от і новинка у моєму блозі- Одеський чорний. Що за птах? У 1855 році відомий французський селікціонер Генрі Буше вивів на основі Гренашу новий сорт який скромно назвав Алікант Буше. А вже в наш час хоробрі і відважні вченні з Інституту Виноградарства та Виноробства ім. Таірова" під Одесою зхрестили цей продукт французської аграрної думки 19 ст. зі старим добрим Каберне Совіньон. Тепер цей сорт поширений на Півдні України активно використовується у виноробстві.
Яскравий, навіть кривавий, бличскучий темнорубіновий колір. В ароматі у нос лізе мускат та багато, багато фруктів. А от смак дійсно сподобався. Трохи гіркуватий, кісточковий (кефесія?) ну і звичні грушки-яблочки. Така висока оцінка скоріше заслуга не чеснот вина, а високим суб'єктивним балом.
Не знаю чи рекомендувати вам це вино чи ні, але якщо вам треба буде зробити презент шанувальнику кримських міцних вин - то "Приват" дость цікавий бюджетний варіант.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

Мускатне Фестивальне Сонячна Долина

2010-02-26T11:51:00.000+03:00

Вино рожеве десертне

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Мускат Білий, Мускат Чорний (гамбурзський), Мускат Рожевий, Мускат Отонель

Ціна: 25 грн

Оцінка: 12/20

Алк: 16%

Цукор: 13,5%

Простий як правда рожевий мускат. Коштуж копійки. Смак навіть краще ніж ви очікуєте. Колір, ясна річ, рожевий. Аромат... ну мускатний, трошки з цедрою. Смак густий, цукристий, маслянистий. Тьотечкам понравітся :)

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

Сонячна Долина. Архадерессе

2010-02-25T12:53:00.000+03:00

Скажу відверто, для мене цей завод став відкриттям минулого року. Хоча це моя провина, а не заводу. А допомогла мені ця скромна пляшка молодого Каберне за 20 грн. Вона мені на диво сподобалась, і я відвідав сайт заводу, потім став приглядатися до продукції у магазинах, отримав святе откровеніє про кримські десертні вина від Чорного Доктора і врешті решт відвідав Судак. Як я вже писав, з екскурсією вийшов облом, та чи сталася б ця екскурсія 5-го січня? Та й ще в таку хуртовину? Отже всі фотки в цьому пості не мої, а надьоргані з інтренету за шо всім спасіба.

Почнемо з історії. Холера ясна, що всьо хороше в Криму почалося після того як матушка (шоб їй три рази в домовині перекрутитись) Єкатеріна 2.0 прибрала це майно до себе. І у 1802 році її внучьок Александр заснував у Судаку училище виноградарства та виноробства. Потім училище закрили у 1836 році, бо його функції перейшли у Магарачський інститут. Але за ці роки у районі Судаку була проведена велика робота з виявлення та опису тубільних сортів винограду. Всього їх описали 39 шт. І серед них були сорти винограду які чекала вдала доля Кокур, Кефесія, Шабаш, Джеват. Дивіться теги, багато з цих виноградів стають героями цього блогу. І саме місцевість навколо Судаку стала місцем успішного виробництва цих сортів. Унікальність апелласьйону Сонячної Долини полягає у таких факторах - більше 300 сонячних днів на рік, лише 200-250 мм опадів, та у дуже бідному, кам'янистому грунті. Всі ці фактори за прваильного використання, дозволяють виробляти цікаві вина.

Якось воно йшло все своїм шляхом, поки у Криму не почав активно діяти князь Голіцин. Заснувавши шампанський завод у Новому Світі та насадивши 230 га винограду починає виробляти свої відомі вина. Потім звертає увагу на місцевість Архадерессе, пустинне плато, закрите горами, з дуже спекотною погодою влітку та грунтами багатими кремнієм. От тіки грошей на цей шматок вже не вистачило. Тут починається історія в стилі бразильського серіалу. Князь умовляє сина канцлера Горчакова придбати ЗАОЧНО цей маєток та профінансувати закладення виноградників, сам же стає управляючим маєтком. Напевно Горчаков чекав швидких дивідентів, бо через кілька років звільнив Голіцина, заборонив йому в'їзжати в маєток. Справа у тому, що розбиті виноградники не дали очікуваних врожаїв, а причина полягала у тому, що винограду не вистачало води. Запровадження штучного зрошення покращило б ситуацію.

От власне здобуток Голіцина, те що він встиг зробити - 100 га виноградників європейських сортів, чудові підвали для витримки + аборигенні кримські сорти. Це стало основою сучасного виробництва ВАТ "Сонячна Долина".

Чим славна Сонячна Долина і на що слід звернути увагу?

Сухі вина... традиційно для Криму дуже слабкі, але на мою думку кращі за середній рівень. Портвейни, варто звернути увагу на витримані, марочні сорти. Найкращими винами заводу знавці визнають десертні: Біле марочне "Сонячна долина", "Чорний Доктор", та за думками деяких експертів найкращий у Криму "Кагор" (хоча теж саме мені казали про кагор з Інкерману), та міцні вина - Білий Марочний Портвейн та Чорний Полковник. За кожних з цих вин ціла історія. І з одної сторони виробництво вина з аборигенних сортів не дуже зручне, бо сорти ці низьковрожайні, з іншої, саме ці вина є визитівкою заводу.

Відчуваєте список? Прощавайте нирки))) Тож у мене виникає питання, як князь Голіцин збирався вирощувати тут виноматеріали для шампанського?

Більше про вина сонячна долина

Полпередній звіт був про Винзавод Коктебель.

Судак

2010-02-24T11:11:00.000+03:00

Для тих хто подорожує Кримом у пошуках гарного вина Судак не оминути. Прямо поруч росташовані два виноробні заводи тісно пов'язані з персоною легендарної для кримського виноробства людини - князя Льва Голіцина.

Дісталися ми туди з пригодами. Не могли виїхати з Коктебелі. Правду кажуть, щось не просто з тим містечком. За декілька годин у нас пробило колесо, сів аккумулятор, ми стукнули крилом машини об ворота))), і врешті решт кілька годин не могли виїхати на трасу через шалений як для Криму снігопад та ожеледецю. емпература впала до -5 градусів. Запланований на 8 ранку стався аж о 15-й. Тож замість ранку ми прибули в Судак лише надвечір.

Сам Судак то доволі велике містечко як для курортного. Бував я там влітку. Не сподобалось, дуже багато людей, бруду і пилу. А от у січні місто мені сподобалось. Людей взагалі нема. Порожні вулиці, парки, набережна.

Ну і головна чеснота міста - генуезька фортеця. Ясне діло що на 70% це новоділ, і відбудовані стіни та вежі на тлі порожнього пустирю в середені виглядає не дуже. Але всеж, фортеця виглядає вражаючою. Всю подорож фортецею нас супроводжував дуже сильний холодний вітер, і хоча небо було сонячним згори насували снігові хмари.

Тож одразу після фортеці ми перейшли до знайомства з основновною цікавинкою подорожі - винами.
Як ви бачите на цій мапі:

Судак дуже зручно розташований відносно двох перлин кримського виноробства - Винзаводу ВАТ "Сонячна Долина" - легендарний голіцинський Архадерессе, та від всесвітньо відомого заводу з виробництва ігристих вин Державне Підприємство Завод Шампанських Вин "Новий Світ".
Нажаль, нажаль. Ранкова хуртовина порушила наші плани. Я хотів їхати на Судак з Коктебелю через перевал. Там якихось 30 км. Але місцеві сказали що туди без джипу з ланцюгами в таку погоду нема чого їхати. А та дорога якраз проходила повз основні виноградники Сонячної Долини. Так само не вдалося і відвідати завод. Планували екскурсію на ранок 5-го, а доїхали в Судак лише підвечір. Тож знайомство з продукцією Архадерессе довелося обмежити дегустаціями у фірмових магазинах заводу. І продовжити вже вдома.
А от у Новий Світ ми потрапили. Але про це пізніше.
Поченаємо серію публікацій про вина Сонячної Долини

Попередні публікації з цієї подорожі:

Коктебель. Інтермедія

Коктебель. Вина

Севастополь 1994 Grand Reserve Інкерман

2010-02-23T22:04:00.000+03:00

Міцне біле вино довголітньої витримки

Виробник: Інкерман, Україна

Сорти: Кокур, Совіньон, Рислінг, Ркацителі

Ціна: 90 грн (8 євро) у роздрібній торгівлі

Оцінка: 17,5/20

Алк: 17%

Цукор: 9,5%

Цим напоєм на заводі реально пишаються. Настільки що навіть з маркетингових міркувань позбавили його назви "портвейн", хоча за кримськими стандартами це саме "кримський портвейн" за технологією, сортністью і т.д. Але маркетинг рішив що нехай краще буде не "портвейн Севастополь" а просто "Севастополь". Може воно і правильно, ще невідомо як воно складеться, може пустять колись в ЄС :) то доведеться суворо дотримуватись законодавства про відповідність походження.
Дуже красивий колір, блискучий. Світло рожевий з коньячним відливом. Глибокий складний аромат. Цукати, коньяк, екзотичні спеції. Чудовий запах. Смак багатий, гармонійний. Сушений абрикос, мигдаль. Приємна гірчинка у післясмку. Дуже, дуже гарне вино!
Рекомендую до святкового столу під десерт, чи під романтичну вечерю з тістечками та морозивом. А можна просто тримати пляшку в барі та наливати собі рюмочку (саме рюмочку!) після щоденної вечері.

Доречі це вино одне з останнійх новинок заводу. Тож навіть фотки на сайті нема. Довелося звернутися в ПіАр відділ Інкерману. Люди там уважні та не залишають мої звернення без уваги. Ось і цього разу прислали гарну восьмимегабайтну фотку.

Більше про вина заводу інкерман

Смачного!

Сухий Херес "Ореанда" Масандра

2010-02-19T09:34:00.000+03:00

Міцне вино, марочне витримане

Виробник: Масандра, Україна

Сорти: Аліготе, Альбільон

Ціна: 70 грн (роздріб)

Оцінка: 16,5/20

Алк: 16%

Ті хто давно слідкує за моїм блогом знають, що його автор не байдужий до такого славетного виноробного явища як Херес. Дійшов час і до хересів наших. Пропустимо бла-бла-бла про те що Херес то лише те що Херес. У нас Кримський Херес. Теж непоганий. Навіть тег у нього буде свій. Як і у Кримського Портвейну чи Кримської Мадери.

Наскільки мені відомо, "хересні вина", нормальні роблять лише у Масандрі. У інших заводів я хереси не зустрічав. Зазаначу що сухий херес то для Масандри новинка, принаймні за совку виробляли там здається лише солодкі хереси. Солодкі хереси то добре, але хто пробував спражній сухий іспанський херес... Я пробував. Скажу одразу, цей трохи інший, але так само не поганий.

Колір світлий, з зеленуватим відливом. Аромат глибокий, складний, мигдаль та осінні квіти. Смак повний, справжній хересний, солонуватий. Горіхи та не солодкий абрикос. Чудове вино. З категоріх "маст хев".

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра

Мадера "Масандра" Масандра

2010-02-18T09:14:00.000+03:00

Міцне марочне витримане вино

Виробник: Масандра, Україна

Сорти: Серсіаль, Вердейльо, Альбільон

Ціна: 70 грн (роздріб)

Оцінка: 17/20

Алк: 19.5%

Цукор: 3%

Ну от і ще одна Кримська Мадера. Цього разу Масандра. Всеж придатний кримський півострів для виробництва цих вин які ще за міцність називають "жіночім коньяком". Я вже писав яке чудове враження на мене справила Мадера Коктебель. Тепер на черзі Кримська Мадера від масандри.

На те що саме в Криму прижилися такі вина як портвейни, мадери, хереси вплинуло два фактори. Поперше кліматичний, Крим всеж більше схожий на спекотні Піренеї ніж на долину Рони чи Луари. По-друге маркетинговий, згадайте класичну російську літературу, що окрім шампанського полюбляли пани-аристократи? Мадейрочку та Мальвазію. Сотерн та Токай. Тож Крим йшов за потребами ринку.

Це вино залишається у лінійці вин заводу аж з 1892 року. Витримка на мадерному майданчику - 5 років. А ось і він, мадерний майданчик.

Мадерна площадка Масандра. На другому плані ялтинська затока

Колір шляхетний, з персиковим відтінком. Аромат сильний, об'ємний, складний. Смак густий, ароматний. Горіхи, копчені сливи. Приємний післясмак. Чудове вино. Рекомендую.

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра
Не забуваємо передивитись відеоролік про завод масандра та його вина

Кокур десертний "Сурож" Масандра

2010-02-17T10:04:00.000+03:00

Міцне десертне вино, марочне витримане

Виробник: Масандра, Україна

Сорти: Кокур білий кримський

Ціна: 50 грн (роздріб)

Оцінка: 13/20

Алк: 16%

Цукор: 16%

Як я писав, нас чекає подорож по продукції трьох кримських заводів - Коктебель, Сонячна Долина та Новий Світ. Але поки зробимо паузу та розглянемо декілька десертних та міцних вин інших заводів.
Аби мої студії на тему міцних та десертних кримських вин були повнішими, влаштував собі тестову дегустацію кількох вин від лідера цього напрямку - винзаводу Масандра. Бо мої численні спроби знайти серед сухих вин Масандри щось прийнятне до вжитку провалилися.

Першим у нашому огляді десертне вино Кокур "Сурож". Воно сортове, робиться з одного сорт винограду. Раніше я вже писав про Інкерманівський сортовий сухий Кокур. Непогане вино на мій погляд.

А от легендарний "Сурож" про який написано у всіх довідниках про кримські вина мене не вразив. Колір темно-золотистй. Аромат мед та квіти. Смак простий, дуже солодкий. Квіти, фініки, солодкі сухофрукти. Об'єктивно скажу - нормальне десертне вино. І не більше, але тьотічкам має сподобатись.

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра
Не забуваємо передивитись відеоролік про завод масандра та його вина

Коктебель КВ

2010-02-16T10:42:00.000+03:00

Виноградне бренді (коньяк) з спиртів витримки не меньше 6-7 років

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: "коньячні" сорти винограду з виноградників Заводу Коктебель

Ціна: 120 грн (10 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 12,5/20

Алк: 43%

Як я вже писав, я не великий шанувальник коньяків. Але так склалося що захотілось під каву чогось 40-градусного. Зупинились на КВ. Бо КС був занадто дорогий. А 3-5 зірочкових коньяків намагаюсь уникати. Вичитав на сайті що саме цей (тільки цей?) вид коньяків-бренді піддається додатковій річній витримці вже після купажу.
І ще цікава інформація для роздумів. У справжнього Коньяку є свій суворий стандарт - сортність винограду, технології, дистиляції, витримки. І одне з головних умов це те що коньячні спирти робляться виключно методом подвійної дистиляції у класичному перегонному кубі.. Наш совковий стандар вважає коньячним спиртом навіть продукт отриманий у ректифікаційній колоні методом бесперервної дистиляції (ужас) та витриманий у цистерні разом з дубовою стружкою. Тим приємно було прочитати на сайті, що коньячні спирти на коктебелі виробляють виключно з власної сировини та за класичною методою - подвійної перегонки.

Гарний класичний медово-бурштиновий колір. Аромал мигдалю, чи навіть скоріше мигдального тістечка. Дуже різкий. Смак таксамо занадто різкий. Відчуваються нотки дубу, і це власне все. В принципі як локальний бренді на свої гроші досить не погано, але від КВ чекав кращого.
Я не фанат коньяків, але чисто технічно до Коктебель КС претензії в мене нема. Можна пити, презентувати друзям та партнерам.

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Мадера 2003 Коктебель

2010-02-15T10:13:00.001+03:00

Вино міцне марочне біле

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Серсіаль, Альбільйон кримський, Шабаш

Ціна: 30 грн (3 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 16,5/20

Алк: 19%

Цукор: 4%

Як я вже писав, Коктебель славний своїм величезним мадеровим майданчиком, який є найбільшим у Європі. Тож саме на мадеру, в першу чергу слід звернути увагу під час винного шопінгу. Цього разу вибір був не великий. Лише марочна мадера 2003 року. От про неї і поведемо мову. А оскільки це перша мадера у моєму блозі то почнемо з теоритичної частини.

Ну почнемо з вже традиційної промови, яку я вже виголошував в тому що стосується хересів, портвейнів, шампанських та коньяків. Це все назви "визначені за походженням" Тобто вино портвейн тільки з Порто, вино мадера тільки з одноіменного острова. Але так склалося що мадери, хереси, портвейни стали невідємною частиною кримського виноробства, а нехтування вимогами захисту за походженням призвели до того, що ніхто не заморочився провести ребрендинг. Як наприклад вірмени своє чудове хересоподібне вино, колишній Херес Аштарак називають просто - Воскеат Аштарак. І не переплутаєш. Тому для зручності та справедливості, продукці. кримських виноробів ми назовемо "Мадера Кримська" а детальну оповідь про історію справжньої Мадери прибережемо на час коли в мене руки доберуться до відповідних поличок магазину.

Але пару слів про технологію скажу. Справжня мадера робиться з сортів винограду сортів Мальвазія, Серсіаль, Вердельо, Відон, Боаль, Мускат Білий і т.д. За технологією виноматеріалу дають повні перебродити. І лише потім закріплюють його спиртом. На відміну від портвейну де спирт додають у вино де перебродила лише половина цукру, у мадері дріжжі майже повністю поїдають цукор, тому вино має невисоку цукристість, але високу алкогольність. А далі починається саме веселе - виноматеріал переливають до невеликих дубових діжок які 2-4 роки витримуються простонеба під сонцем.

У нашому випадку кримська мадера має один "класичний" сорт Серсіаль - стародавній північно-африканський сорт винограду, зараз поширений лише у Іспанії та Португалії. Решта наша творчість. Шабаш - кримський аборигенний сорт винограду, назва характерна, бо цей пізній сорт збирають останнім. А "шабаш" то тюркською означає те саме - кінець. Альбільйон кримський - завезений з перінеїв сорт винограду який вже став своїм в криму.

Тепер про технологію. Мадера робиться двом шляхами - або описаним вище класичним шляхом, або дешевим прискореним. Прискориний шлях це коли вино тримають у діжках у підвалі де штучно підтримується температура +70С. Ясна річ що вибираючи вино слід віддати перевагу першому методу. Тож запам'ятайте - у Криму є лише три мадерних майданчика - у Коктебелі, Магарачі та у Масандрі.

Ну тепер власне саме вино.
Колір сяючий, бурштиновий. Аромат копчених слив, яблук, груш. Глибокий, приємний. Смак сильний. Ваніль, шоколад, сухофрукти. Гіркуваті горішки. Довгий післясмак. Чудове вино. Можна завжди мати пляшку в барі. Знайдеться застосування.

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Масандра. Відео.

2010-02-13T08:54:00.001+03:00

Вітаю!

На вихідні зробимо невеличку перерву у мандрах кимерійськими винарнями.

А поки пропоную всім бажаючим переглянути відео про завод Масандра, окрім історії заводу у відео розповідається про основні "легендарні" вина заводу. Маю вдома пляшку Червоного Прртвейну 1981 року, так у комплекті з пляшкою йшов оцей диск. Відео я чесно ріпнув та викладаю тут для перегляду.

Трохи історії, портвейни, десертні та мускатні вина, мадери та хереси, сухі вина. Ну і канешно царь батюшка, православні попи та путін))) Ну що зробиш, Крим...

Пиємного перегляду.

Шардоне 2006 Коктебель

2010-02-12T09:41:00.000+03:00

Біле сухе марочне витримане вино

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Шардоне

Ціна: 22 грн (2 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 15,5/20

От як шикарно працює піар служба заводу. Мало того що дозвонитися до них просто не реально, так і навіть викласти на сайт фотку вина що виробляється та продається вони не спромоглися. Тому замість зображення пляшки милуємось картінкою винограду сорту Шардоне.

Я давно вже не чекав чогось особливого серед сухих вин у Криму за виключенням Інкерману. І досвід кількох спроб був негативний. Я навіть не збирався купляти сухе вино у Коктебелі. Але спросили продавщицю у фірмовому магазині - чи є у неї чого скоштувати. Вона сказала що всі хвалять марочне Шардоне. Ну не такі вже й великі гроші. Рішили попоробувать. Холера, а непогане виявилось вино.

Гарний колір на якому позначилась 2-х річна витримка. Вино набрало дубу, колір стал коньячний, медовий. Аромат, мак, ну шо вам росказувать, хороше толкове Шардоне. Я не великий поцінювач саме цього сорту винограду, але мушу зазначити - дуже непогано. І твердо рекомендую це вино - Шардоне 2006 Коктебель - можна і треба купляти.

Смачного!

Читайте також:
Інші вина з винограду шардоне

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Бастардо Кімерія 1991 Коктебель

2010-02-11T08:57:00.000+03:00

Вино червоне десертне старе

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Бастардо Магарацьке

Ціна: 70 грн (6,5 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 17/20

Алк: 16%

Цукор: 19%

Ще одна наддешева знахідка у фірмовому магазині Коктебель. Реальний шедевр. Раджу при можливості придбати. Піде і на подарунок і собі в колекцію. Назва "Кімерія" скоріше за все відсилає нас не до історичних кімерійців які населяли півострів ще до скіфів, а до уявної, міфічної Кімерії Макса Волошина. Яку ми бачимо на його пейзажах у його віршах.

Нагадаю, що сорт винограду Бастардо Магарацький є продуктом селекції Магарацького інституту виноробства. Більше читайте за відповідним тегом Бастардо. В Криму та в цілому світі цей сорт перш за все джерело міцних та десертних вин. Правда зараз ординарне сухе Бастарндо виробляють у Масандрі та Архадерессі, а витримане у Інкермані.

Ну тут ми маємо класичне кримське десертне вино з Бастардо. Вино святкове, сонячне, радісне. Навіть я пив із задоволенням. Як акомпонімент під десерт піде ідеально.

Колір від насиченого рубіну аж до чорного меду. Серьозний такий колір, шляхетний. Аромат складний, глибокий. Елітний дорогий чорнослив, у глибині спеції, а ще мигдальні горішки з медом. Смак чудовий. Слива, мед, кориця. Шикарне вино!

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Мускат Кара-Даг Коктебель 2005

2010-02-10T12:44:00.000+03:00

Вино рожеве десертне ординарне

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Мускат Чорний (Мускат Гамбурзський)

Ціна: 22 грн (2 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 9/20

Алк: 16%

Цукор: 14%

Як я вже писав, закритий на свята дегустацйний зал, ми компенсували відкритим кафе. Серед продегустованих зразків був і цей Мускат... Бр-р-р-р. Я взагалі не великий шанувальник мускатів. Ну хіба що у вигляді ігристого АСТІ. Але знаючи що Крим славен своїми мускатами. Тож включив цей мускат у свій дегустаційний лист.

Кашмар.

Колір доброго хозяйського компоту. Аромат простий як кондитерський цех. Збиті кулінарні сливки. Малинове варення. Смак гірко-солодкий. Відчувався і перець і ... "тюті фруті". Класичне "кримвино" для гостей півострова. Пийте дорогі гості на пляжу, персиками заїдайте. Тіки я краще утримаюсь.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Портвейн Білий Коктебель 1991

2010-02-09T09:40:00.000+03:00

Біле міцне вино тривалої витримки

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Ркацителі, Кокур, Аліготе, Рислінг

Ціна: 35 грн (3 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 18/20

Алк: 17,5%

Цукор: 9,5%

Почнемо з початку. З ціни. У фірмовому магазині вино врожаю 1991 року коштувало ТРИДЦЯТЬ П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ!!!

Доречі, що цікаво це перший портвейн за більше ніж рік як існує цей блог. Я теж належу до покоління що постраждало від портвейну. Декілька не самих кращих епізодів моєї юнності пов'язано з брендом "Протвейн Таврида" та подібним. Але я переборов себе. І головний секрет не треба випивати цілу пляшку портвейну на особу за вечір заїдаючи її плавленими сирками.

Я прибережу детальниу історію та технологію справжнього портвейну для спеціального посту присвяченого цьому напою з Португалії. Бо я дотримуючись святості ідеї "оригінальність походження" справжнім портвейном ясна річ вважаю лише продукцію з Порто. А категорію вин з Криму будемо називати "Кримський Портвейн".

А технологія виробництва у портвейна така. Виноматеріал ферментуються, але не до кінця. Коли бактерії переробили десь половину наявного цукру у вино додають коньячний спирт. Десь приблизно 20% об'єму. Це одразу зупиняє процес бродіння та консервує вино. Завдяки високому вмісту спиртів вино не псується. Далі вино вже у стабільній формі витримується певний час у дубових діжках. Специфікою портвейнів є багатий та гармонійний фруктовий смкак, помітна спиртуозність та помірна цукристість.

Як пити портвейн? Накраще на мою думку як діжестів. Тобто після смачного обіду перейти на свіже повітря та без спіху випити 1-2 келишка цього напою. Також добре піде портвейн як додаток до десерту. Чи просто портвейн як основна страва, для того щоб посидіти з другом. Під гарний тютюн та легку закуску: горіхи, сухофрукти, сир.

Ну а тепер пару слів про цей чудовий подарунок гостинної кімерії.

Колір просто шикарний. Довго із задоволенням милувався бурштиновими відтінками у бокалі. Аромат у вина багатий та складний. Можна навіть не пити а тільки нюхати. Нотки шоколаду, лавру, какао, троянди. Смак глибокий. Післясмак довгий. Відчувається гіркий мед, ківіти, ліщина. Вино просто чудове! Рекомендую придбати до зимового бару. 50-100 грамів на вечір і пляшки вам вистачить на цілий тиждень мерзенних зимових вечорів.

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Коктебель. Вина

2010-02-08T12:09:00.000+03:00

Виноробство у коктебельський долині започаткувалося досить пізно. Лише після того як цей район придбав відомий та заможній офтальмолог Едуард Юнге, а його син, Александр Юнге - спеціально вивчав виноробство у Європі. І саме сім'я Юнге стала засновником культурно-елітарного дачного селища Коктебель, продаючи шматочки землі під дачі виключно "своїм".

Після революції у Коктебелі було створено радгосп. Але справжній розвиток цього регіону почався після ДСВ, як відомо за Сталіна, після війни, виноробство отримало потужний поштовх. Отже створений радгосп-завод Коктебель почав розвиватися, насаджувалися виноградники що охопили Коктебельську та Щебетівську долини і зараз досягають 2200 га. Вирощують у Коктебелі більше 30 сортів винограду. Славиться завод своїю мадейровою площадкою, кажуть найбільшою у Європі - площа 16 га. Цю площадку навіть добре видно на супутникових мапах Гугля.

Просмотреть blog.wine.co.ua на карте большего размера

У 50-х на заводі почали виробляти власні коньячні спирти. Господарство вирощує коньячні сорти винограду - Шабаш, Галан, Ркацителі. Має потужності для довголітної витримки коньяків. Я не дуже знаюсь на коньяках та не дуже полюбляю цей напій (у порівнянні з віскі чи ромом наприклад) але знаю що коктебельські коньяки, чи правильніше казати бренді, в принципі пити можна)))
Знавці відзначають що найбільш вдалими винами заводу є Мадейри, а також Білі та Червоні портвейни. Я в основному споживаю сухі вина, тому не міг як слід оцінити головне богатство Коктебелю - міцні та десертні вина. Єдинне вино цього заводу що потрапило до мого блогу це Аліготе 2006 року отримало вкрай низьку оцінку.
Але цей недолік власної освіти я легко виправив за дікілька чудових днів у зимовому Криму.
Далі буде.

Початок посту читайте тут: Коктебель. Інтермедія

Коктебель. Інтермедія

2010-02-08T11:13:00.000+03:00

Рано в ранці 2 січня я залишив свою базу у Севастополі та за кермом жвавого прокатного Ланосу попрямував до Південно-Східного Криму. Минував Сімферополь і рушив в ту частину півострова в якій ще за кермом машини не бував. За Сімферополем пейзаж почав змінюватись, на зміну степам прийшли пологі гори. Навіть ліси.

Ну нарешті перший шляховий пункт - Феодосія. Тут без ночівлі. Тільки цілий день. Мета чисто культурно-просвітна. Паркуємось у самому центрі. Потім Музей Айвазовського, прогулянки містом, довгі пошуки могили художника (знайшли). Музей Гріна. І кінцева точка денного маршруту - в 20 хвилинах їзди від Феодосії - Коктебель.

Дорогою до Коктебелю минували саму виноградну долину в якій росташований Завод марочних вин та коньяків Коктебель. Полога долина росташована між похмурим Кара-Дагом та самим містечком, спускається до моря. З дороги видно завод, а з усіх боків дорога оточена багатими виноградниками.

Цей пост власне не про вино. Пор вино ми почнемо говорити завтра. Принаймні спробуємо. А зараз про містечко. Коктебель за великим рахунком то велике село. Декілька п'ятиповерхівок, решта приватний сектор. Навіть від самої віддаленої точки можна дійти до моря за 15 хвилин. Вздовж моря тягнеться набережна. На наберіжній знаходиться друга за значимістью причина відвідати Коктебель - будинок-музей відомого киянина Макса Волошина. Непересічна особистість, але попвідання про цю людину виходить за тематику блогу.

А от перша причина відвідати містечко - згаданий винзавод.

Якщо ви зберетеся відвідати Коктебель не робіть це в сезон. Враховуючи щільність готельного фонду, страшно уявити що тут робиться у серпні. Таж причина відвідати цю місцевість не в сезон. Ви легко знайдете bed&dinner за розумні гроші, і заощадите безліч часу бо замість лежання на пляжі у вас буде час на прогулянки.

Сам завод мені відвідати не довелося. Часу для розвідки на місці було замало. А спроби дозвонитися на завод використовуючи розділ "контакти" на сайті провалились Наслухавшися пищання факсу вирішили покласти сподівання на дегустаційний зал заводу що росташований у самому містечку. Дегустаційний зал росташований на центральній вулиці, ясна річ це вулиця Леніна, у західній частині міста. В одноповерховому будинку. Там три двері - фірмовий магазин, дегустаційний зал та кафе. Чого ще чекати? 3-го січня дегустаційний зал був закритий як власне і 4-го. Дегустаційний зал ми замінили на кафе де був дуже гарний вибір коктебельських вин. Отже надегустувавшися в кафе ми завітали до магазину. Зворотній шлях був важкий, у рюкзаку дзеленчали пляшки, а у шлунку намагалися подружитися декілька дуже різних сортів місцевого вина. Ціни в магазині фантастично низькі.

Жалію що графік у мене був занадто щільний, яб затримався ще на один день. Ще раз прогулятися по набережній, продегустувати вина, подихати повітрям...

Grand Solage Boulard Calvados Pays d'Auge

2010-02-01T09:59:00.001+03:00

Кальвадос. Яблочний бренді витриманий. Визначений за походженням Pays d'Auge.

Виробник: Calvados Boulard, Пеі д'Ож, Нормандія, Франція

Ціна: 30 євро (дюті-фрі)

Оцінка: 17

Щиро вибачаюсь що вже більше місяця нічого не писав. Хто має блоги той знає ту проблему, варто перестати най з поважної причини, потім примусити себе поновити блог дуже важко. Отже відгули зимові свята. Для мене вони були наповнені цікавими дегустаціями, новими винами та враженнями. Все це скоро з'явится у блозі. А тепер просто починаю розбирати свої нотатки, фотографії та враження.

Це перший кальвадос у моєму блозі. І на то є причина, бо для мене кальвадос вже став... традиційним новорчним напоєм. Раз на рік, дорогою до Криму хтось у дютіке бере пляшку цього нектару. І її якраз вистачає на різдвянні канікули. Шикарний та майже ідеальний для зимого відпочинку напій.

Давайте спочатку з'ясуємо що таке кальвадос? Це за правильною класифікацією - фруктовий бренді, себто продукт дистиляції фруктової браги. В нашому випадку сировиною для нопою стає яблучний сідр (рідше грушевий) - традиційний північнофранцузський слабкоалкогольний напій. Як я вже давно казав, якщо в руки хомосапієнс потрапляє алклголевмістка зброжена рідина, то людина обов'язково спробує цю рідину перегнати. Що власне і зробили французи з сідром ще 500 років назад. Додаємо витримку у дубових діжках і отримуємо шикарний напій, на мій смак коньяки навіть поруч з кальвадосом не стоять, але то моя суб'єктивна думка.

Я міг би довго та красиво переоповідати різні інтернет-публікації щоб зробити пост на дві сторінки, бо про кальвадос можна росповідати дуже довго. Але я краще відішлю вас до дуже цікавої та пізнавальної статті що була надрукована у серпневому числі Вокруг Света. Назва красномовна - "Золото Нормандії". Рекомендую.

А я тим часом зверну вашу увагу на те що як і все у Франції, кальвадоси бувають різні. Бо кальвадос як багато чого у Франції є продуктом регульованим за стандартами походження (про класифікацію за походженням французських вин читайте тут). Існує три регіони де власне тільки і виробляють кальвадоси (дивимося мапу з вікі):

Отже те що просто зелене то великий регіон Calvados AOC. Великий обсяг виробництва, не дуже щільні стандарти. Світлий колір то Damfrontails Calvados AOC. Створений лише у 1997 році. Головна особливість - використання купажу грушових та яблучних спиртів, бо цей район дуже приязний до груш. І нарешті серце кальвадосу - Pays d'Auge Calvados AOC - наш герой. Дуже суворі регламенти та контроль за сировиною, порівняно невеликий обсяг виробництва, а головне, а головне метод дистиляції.

Тільки у стандарті Pays d'Auge вимагається дистиляція виключно методом подвійної перегонки. Решта кальвадосів робиться методом бесперервної дистиляції. Отже формально класичним та аутентичним кальвадосом є лише продукт з Pays d'Auge. Для перегонки використовують класичні перегінні куби, такогож типу що і при виробництві коньяку. На фото дивіться як виглядає дистилювальний цех Calvados Boulard, правда вражає? Аж ніяк не схоже на сучасне виробництво. Само підприємство існує з 1825 року, залишається сімейною компанією та продукуєдекілько видів кальвадосу в залежності від втримки.

Ну і тепер про сам напій. Він належить до молодшої лінійки компанї. Має 3-5 років витримки. Я не так багато кальвадосів перепробував щоб стати знавцем смаку. Смачно, приємно, тепло. Напій м'який. Серед ароматів домінують фркути (а чтому б їм не домінувати?), ароматні спеції на кшталт ванілі та мускату та дуб.

Ну і на завершення, як пити кальвадос? А просто пити. Напій кімнатної температури наливаємо до коньячного бокалу, чи іншої посуди та п'ємо. Ідеально підійде як аперетив чи діжестів, чи дринк у перерві між стравами. А як на мене найкраще він піде під дружню бесіду на відкритому повітрі під гарний тютюн та свіжий вітерець.

Смачного!

Блог Левeня: Як я побувала на фестивалі вина в Ужгороді

2009-12-28T15:59:00.001+03:00

У Блозі Левеня пост про фестиваль молодого вина у Ужгороді. Ціни тішать))

Блог Левeня: Як я побувала на фестивалі вина в Ужгороді
Сухі червоні вина, які я куштувала, або були такі собі, або просто нестерпні. А ціни не низькі. В середньому 30 -50 грн. за 0,75л.

Моя перша публікація!

2009-12-28T10:58:00.000+03:00

Шановні друзі та читачі, в минулу п'ятницю на порталі ZaUa.org була опублікована моя стаття по тематиці цього блогу. Тож запрошу вас до читання матеріалу.

Як правильно вибирати вино у магазині (готуємося до свят!)

Трохи поясню передісторію. Мені подобається цей портал як непогане соціальне медіа. Тож коли до мене звернувся їх редактор з пропозицією написати статтю я погодився. Справа у тому що цей матеріал я готував вже кілька місяців, і являв він собою мануал, в першу чергу для себе самого - які кроки слід виконати що б збільшити шанси на придбання недорогого але якісного вина. На що звертати увагу, що не пропустити. Звичайно обмеження у 7000 знаків сильно ускладнило роботу, але зробило її цікавішою. Додам що матеріал звичайно трохи відрегували, але там професіонали слова, їм видніше.

Тепер про наші справи. Скоріше за все це буде останній пост в цьому році. Днями відбуваю в Крим, а там свята, потім мандри винзаводами (я сподіваюсь), тобто до зустрічі у новому 2010 році. Постараюсь привести цікаві матеріали, дослідження, фотки.

Всім веселих свят, з Різдвом, Новим Роком, ще раз з Різдвом)))

Смачної їжи та напоїв!

Ну і на закуску, що б передноворічний шопінг був вдалий та корисний передноворічна стаття Дениса Руденка про ігристі вина.

TerraMater Vineyard Cabernet Carmenere 2008

2009-12-27T11:14:00.000+03:00

Червоне сухе витримане нефільтроване вино

Виробник: TerraMater, Maule Valley, Чилі

Сорт: Каберне Совіньйон 60%, Карменер 40%

Ціна: 6 євро

Оцінка: 12,5

Нещодавно мав можливість провести цікавий експеримент. У продажу з'явилося вино від ТераМатер Карменер-Каберне 2008 року, я вже писав про це вино, тільки врожаю 2007 року. Воно мені сподобалось, сподобалось настільки, шо за цей рік я разів п'ять чи шість брав це вино до столу.
І тут у мене з'явилася можливість продегустувати обидва зразки одночасно. Експеримент був не дуже чистим, бо вино 2007 року було зазначене походженням з долини Куріко, а це з Мауле. Хоча обидва регіони знаходяться у Центральній долині, я ж сам писав що Maule Valley - самий південний субрегіон центральної долини. Кажуть що має не достатньо гарний грунт виноробства. Продукують багато столового вина та вин місцевих сортів. Але у зв'язку з попитом на чилійське вино зараз цей регіон також активно освоюється, так шо можливо справа не тільки у врожаю та витримці, але і в походженні.
Але головне мене надихнув на експеримент цей пост Дениса Руденка:
Бессмысленная и беспощадная как русский бунт, современная экономика оставляет возможность попробовать правильное вино в правильном возрасте практически только тем, кто способен купить его впрок и подождать некоторое количество лет. Потому что 95% (грубо) того, что можно купить прямо сейчас в магазине - даже не молодо, а просто в младенчестве.
І він таки правий. Різниця між ціми двома пляшками була разюча. Як що вино 2007 року, яке окрім витримки кілька місяців у діжках, ще мінімум рік достигало у пляшках, то свіжачок 2008 року поступався "систершіпу" на порядок.
Отже порівняємо:
Колір
2007: Благородний, помірно яскравий, прозорий, віддінок вишні.
2008: Брутально темний, густий, нагадує хороші чорнила.
Аромат:
2007 та 2008 - схожі, ожина та смородина. Але 2007 показався тонкішим та більш об'ємним.
Смак:
2007: значно м'якіше та глибше.
2008: простий та сильний. айва. сильні таніни.
Отакі діла. Є над чим замислитися. От тільки ресурсу та терпіння в мене на довготривале зберігання вина покищо не вистачає.

Finca Del Mar 2008 Merlot DO Utiel-Requena

2009-12-26T18:34:00.001+03:00

Вино червоне сухе витримане, визначене за походженням з регіону Утель-Рекана

Виробник: Vicente Gandia, Іспанія

Сорт: Мерло

Ціна: 6 євро

Оцінка: 17/20

Віва Іспанія! Не тільки винами з регіонів Ріоха та Рібера славна ця країна. У 70 км від Середземного моря розташувався регіон Утель-Рекана. Кліматичні особливості - континентальний клімат. Спекотне літо та холодна, до -10 зима. Цей регіон славний сортом винограду Бобаль, який я тепер обов'язково скоштую, і саме з цього регіону.

Виробник Vicente Gandia має сучасну винарню у 2001 самим кращим обладнанням.

На диво для такого недорогого вина воно має витримку у діжках з американського дубу не меньше 4-х місяців. Взагалі виробник пропонує велику лінійку різноманітних вин DO Utiel-Requena та DO Valencia. Зверну увагу на цю винарню у майбутнему.

По-перше сподобалась дуже стильно оформлена пляшка. Дійсно приємно дивитись. Судячи з етикетки та сайту підприємство не забуває про маркетинг. Колір - світлий рубін, прозорий, приємний. Аромат складний, приємний. Тютюн, спеції, шоколад. Смак дуже хороший. Легкий, трохи слодкуватий, танінний. Присмак деревини, айви. Як що вже бути геть прискіпливим, то смак трохи занадто водянистий. В принципі єдинний недолік. Дуже, дуже не погано. Біжу до магазіну, візьму пляшок п'ять про запас, воно того варте.

Алк 12,5

La Grande Dame Brut 1998 Veuve Clicquot

2009-12-15T15:10:00.000+03:00

Біле ігристе вино з Шампані

Виробник: Veuve Clicquot, Шампань, Франція

Сорт: Шардоне 35%, Піно Нуар 65%

Ціна: 200 євро (піпець дороге)

Оцінка: 18/20

Зовсім не давно я писав про "просте" шапанське Вдова Кліко Понсардін, і ось на день народження сина наважилися розкоркувати старшу сестру - Брют Ля Гран Даме 1998 року. А чого воно так просто має стояти? Я ж дегустатор а не колекціонер). А який ще може бути кращий привід для розкоркування пляшки чудового вина як не день народження сина?
Звідки береться вино Гран Даме? У Кліко всі вина чудові але особливо вдалі купажі закладаються на достигання та пакуються з зазначенням року врожаю. Серед них цей Брют Гран Даме, а ще більш дорогий Рожевий Брют. Про термін витримки можна судити з року врожаю, саме 1998 рік на сьогодні доступний у продажу, я не знайшов інформацію про більш пізні купажі.
Фахівці вважають Гран Даме 1998 дуже вдалим вином.

Ті, хто знає і любить шампанське може засвідчити, гармонії і досконалості Sheer Veuve Clicquot La Grande Dame. Це вино отримало 95 балів з 100 за рейтингом журналу Wine & Spirits Magazine.
Моє враження? Це варто скуштувати хоч раз у житті. Порівняно з "молодшою" версією різниця відчутна навіть такому не спеціалісту як я. Я не беруся описати смак, скажу лише що п'ється воно з легкістю. У роті купа бульбашок, вино просто вибухає та піниться на язику.
Краще вставлю у пост переклад офіційного "тест-ноути" цього вина:

Спершу насолодимось красою La Grande Dame у бокалі: золотисто-жовтий колір з пінним намистом з дрібних бульбашок. Аромат вина починається з сильного букету: зацукровані фрукти, айва і солодкий мигдаль. Смак чіткий і чистий з неймовірно дрібними бульбашками. Закінчення довге і жваве.

Wasabi

2009-12-14T10:05:00.000+03:00

Спочатку трохи культурології. А вірніше моїх фантазій на цю тему.

Спостерігаючи за взаємопроникненням культур я із здивуванням помітив що з усіх чужих культур, східних, південних європейці чомусь найлегше сприймають саме японську. І це не перебільшення, можете самі поекспериментувати, візьміть та створіть список культурних явищ які за останні 100 років перейняла західна культура від Японії. Я майже гарантую, що за довжиною цей список виявиться довшим за будь яку іншу культуру, навіть китайську чи індійську, чи навіть арабо-ісламську з якою захід співіснує вже майже 1000 років. І японські культурні явища приймаються нами легко та органічно. Кіно, мистецтво, архітектура, кулінарія, поезія, деталі побуту, дизайн, інтер'єри.

У мене є просте пояснення цьому явищу. Історичне пояснення. Японія чи не єдина східна країна де існував... класичний феодалізм майже європейського зразку. А я дотримуюсь точки зору що сучасна європейська цивілізація завдячує в першу чергу феодалізму та середньовіччю. Саме там все закрутилося і звідти пішло. І якщо закрити очі на деякі "місцеві особливості" можна помітити майже тотожну ідентичність японського та європейського середньовіччя.

Так до чого це я? До того що я люблю суші))) Не так що б кожен день, але раз на місяць, чи на два відвідини японського ресторану майже обов'язкові. Суші, сашимі, темпура... Саме дивне що мої діти також просто тащаться від японської кухні. У нашій сім'ї люблять кулінарію. Але у задоволені відвідати японський ресторан ми собі ніколи не відмовляли.
На столі завжди дві приправи - соєвий соус та васабі. З соєвим соусом все ясно - геть не дорогий та простий у виробництві продукт бродіння соєвих бобів. А от васабі. Васабі то чисто японська приправа. Вживання у їжу цієї приправи зафіксовано з 10 ст. Васабі це рослина сімейства "капуста", близький родич нашого хріну. Але росте холера лише на берегах холодних гірських річок, майже у воді. Саме цей дикий васабі є найбільш смачним та корисним. А користі у васабі дуже багато. Точно доведено що васабі на 100% захищає зуби від карієсу (с). Та ще має безліч корисних властивостей. Ще з середньовіччя васабі почали вирощувати на городах, правда ті городи більше схожі на ставки (див перший малюнок). Одразу визначили що васабі на городі виходить значно гірше ніж дикий з берега річки.
В принципі васабі це просто натертий корінь цього хріну. Зазвичай кухар натирає рівно стільки васабі скільки треба на одну порцію а решту ховає до наступного разу. Приправа має цікавий своєрідний зеленуватий колір.

А тепер саме головне, саме цікаве і саме трагічне - все що подається до страв у ресторанах та суши-барах, продається у супермаркетах це НЕ ВАСАБІ. Це лише імітація. Навіть у Японії у більшості ресторанів та магазинів продають ІМІТАЦІЮ васабі. Це натертий хрін (дайкон) у який додають барвник (зелений) що б колір був автентичний та ароматизатори, що б наблизити смак до оригіналу. Я шукав у різних магазинах, на кулінарних форумах. Все марно. Васабі нема.
Але я не втрачаю надію. Як знайду та скуштую, обов'язково про це напишу. І розкажу у ому різниця між васабі та імітацією васабі...

200-й пост!!!

2009-12-13T08:27:00.000+03:00

Хурей!

Рівно 10 місяців назад, 13 лютого 2009 року, в цьому блозі був опублікований перший пост.

А цей пост - 200-й! Ювілейний!

За цей час ми випили та описали: 126 пляшок різноманітного вина! Десятки видів страв, коктейлів, міцних алкогольних напоїв. Блог має стабільно більше 20 відвідувачів щодня. Напевно був та залишається чи не єдиним тематичним україномовним проектом в інтернеті "винного" спрямування.

Що за ювілей без подарунків? Подарунки будуть! Дорогий блог, на честь 200-ї публікації дарую тобі новий домен:

blog.wine.co.ua

Ну і до купи змінив назву блогу з "Смачного!" на "Смачне життя". Непогано було б ще до урочистої події редизайн зробити. Але часу нема, врешті решт що саме головне у блозі дизайн чи контент?

Всім бажаю гарного настрою, чудового вина та смачних страв!

Щиро ваш, Святослав Денисенко.

Молочно-гірчичний хліб

2009-12-12T21:35:00.000+03:00

Пшеничний хліб на молоці з гірчицею
Ось така варіація на тему простого білого хлібу

Молоко 400 мл
Масло 30 г
Масло кунжутне чи волоськго горіху - 2 ст.л.
Цукор 3 ст.л
(все грію у мікрохвильовці)

Борошно пшеничне 600 г
Сіль 1,5 ч.л.
Сухі дріжжі 1,5 ч.л.
Гірчичний порошок 2 ч.л.

Режим 1 основний
Скоринка середня

Cotes du Rhone 2007 Bouchard Fine & Fils

2009-12-11T09:02:00.000+03:00

Червоне сухе вино, Контрольоване за походженням Кот дю Рон AOC

Виробник: Bouchard Fine & Fils, Франція

Сорт: Гренаш (Гарнача), Мурведр, Сіра (Шираз)

Ціна: 7 євро

Оцінка: 15/20

Це другий раз коли мені трапляється пляшка доступного за ціною Коте дю Рон, і другий раз я у захваті від цього вина. Цього разу вино від дуже відомого великого виробника з Бургундії Bouchard Fine & Fils. У Коте дю Рон мені подобається сильний, міцний брутальний присмак Гарнашу, і навіть не любий мною Сіра не псує, а лише додає букету об'ємного, солодкуватого присмаку.

Таки будемо вважати що після Бордо, Кот дю Рон моє улюблене французьке вино. Принаймні поки що.

Дуже яскравий насичений колір, темний гранат, красиво грає, приємно дивитися. Аромат на мій ніс не сильний, але складний, приємний. Троянда, перець, гвоздика. Смак повний, об'ємний. Таніни відчутні. Ваніль, слива, малина. Післясмак приємний трохи в'яжучий. Дуже непогано

Алк 14%

Філоксера у Вірменії

2009-12-10T13:38:00.003+03:00

Отакої...
А я зовсім недавно пив таке чудове вино Воскеваз. Як раз з тубільних вірменських сортів Воскеат ті Чілар. А ці сорти основна сировина для вірменських бренді.

Грозди.Ру. Все о вине - На виноградниках Араратской долины обнаружена филлоксера: "В Араратской долине зарегистрирована филлоксера винограда. Об этом заявил заместитель министра сельского хозяйства Самвел Галстян, заметив, что средств избавиться от этой болезни не существует. По его словам, чтобы воспрепятствовать распространению этой болезни, больные виноградники нужно будет уничтожить. По данным чиновника, зараженные виноградники занимают территорию в 3 га, болеют также виноградники Нагорного Карабаха и других районов Армении."

Справка Грозди.ру:
Филлоксера — насекомое надсемейства тлей, опаснейший вредитель винограда. Питание ее происходит в почве, на корнях растения. Филлоксера была завезена в Европу из Америки в 1850-х годах и в кратчайшие сроки расселилась практически по всей ее территории. Расселение носило характер эпидемии. Эффективного средства борьбы с вредителем до сих пор не найдено, единственно возможным способом культивирования винограда в местах, зараженных филлоксерой, является прививка культурных сортов на корни клонов американских аборигенных сортов винограда, невосприимчивых к вредителю.

Bordeaux Chateau Grand-Jean 2007

2009-12-10T06:26:00.000+03:00

Червоне сухе вино, визначене за походженням Bordeaux AOC, категорія Шато

Виробник: Vignobles Michel Dulon, Бордо, Франція

Сорт: Мерло, Каберне Совіньон, Каберне Фран

Ціна: 7 євро

Оцінка: 10.5/20

Є Бордо, а у Бордо ще є Шато. Шато це дуже круто. Як що на пляшці вказано "розлито в Шато" то це ознака вищого щаблю для французького вина., бо Bordeaux AOC це стандарт для всього регіону, а коли ви маєте можливість пити Шато, то це значить що весь виноград для нього вирощений на конкретному контрольованому винограднику. Тому побачивши в Ашані Шато Гранд-Жан за якісь смішні гроші одразу купив. І переконався на власному досвіді що всі європейські регулятори гарантують багато чого, сортність, походження, врожайність, технології виробництва, от тільки смак вина ніхто регулювати не може. Вино виявилося відверто ганебним.

Винарня Мішеля Дюлона то стандартне для цієї категорії вин невеличке підприємство що має 120 гектарів виноградників. Бутилює лише вина категорії шато. Біле та червоне Бордо та червоне Бордо Суперіор у Chateau Grand-Jean, та преміальне Бордо у Chateau Du Vallier. Не знаю чи завжди у них все виходить так погано, чи то лише моє циганське щастя...

Колір прозорий, не виразний. Відтінок вишні. Аромат слабкий, простий, трохи солодкуватий, полуниця та смородина. Смак водянистий, з гірчинкою, сильний присмак деревини, слива? Це не дуже схоже на Бордо. Я б не здивувався якби це було помоїсте Бордо для супермаркетів від великого бутільєра. Але вино з сімейного шато такої якості? Я був засмучений...

Тріска запечена з пореєм

2009-12-09T09:26:00.000+03:00

Хочу вам запропонувати рецепт дуже простої але смачної та корисної страви. Отже філе тріски запечене під цибулею порей.

Взагалі тріска то досить цікава риба. Культурно-історична цікава. Адже подивіться на ареал її розповсюдження:

Основні райони видобутку тріски щільно прилягають до центрів північно-європейської цивілізації. Скандинавії, Північної Європи, Британії. Важко переоцінити значення цієї риби у раціоні європейців. А тріска це не тільки поживне м'ясо, а ще печінка, надзвичайно корисна, що містить унікальні корисні речовини. Тож не дивно що тріска стала одним з основних джерел білків для європейців пізнього середньовіччя та нової доби. Я вже не кажу про англійську фіш-енд-чіпс. Так само робиться з тріски. Значення тріски не зменшилось і зараз. Історики нараховують аж чотири (!!!) "тріскові війни" між Ісландією та Британією. До речі поділюся посиланням на цікаву статтю про різноманітні "рибні війни".

Але щось я захопився історією тріски. Перейдемо до приготування. Днями мені трапилась у магазині симпатична охолоджена тушка тріски. Давно не їв цю рибу та купив.

Філе (десь 1,5 кг) замаринував у солі, перцю та лимонному соку. На пару годин.

Змастив тацю для випікання олією та виклав туди філе. Потім покрошив одну цибулю-порей, змішав її з олією та рясно покрив рибу. Це чудово захищає рибу що б вона не припікалася у пічці.

Розігрів піч на 220 градусів. І готував рибу близько години.

Ось що отримав у результаті. Проста, але елегантна страва. Якраз для недільного обіду. Що цікаво, так те що тріска як риба не жирна за своїми смаковими властивостями не вимагає виключно білого вина як для класичних рибних трав. Ця риба пішла під молодий чилійський кармененр з великим задоволенням.

Таця перед запіканням

Готова риба

Luis Felipe Edwards Pupilla Merlot 2008

2009-12-08T06:28:00.000+03:00

Червоне сухе вино

Виробник: Luis Felipe Edwards, Colchagua Valley, Чілі

Сорт винограду: Мерло

Ціна 3,5 євро

Оцінка: 12,5/20

Ну нікуди мені поки що від цієї винарні не подітися. За ознакою ціна-якість їх молоді вина серед чилійських поза конкуренцією, як на мене. Я вже пив їх Мерло 2007 року. Скажу більше, то був один з перших постів мого блогу! Тепер прийшов час дегустації вина врожаю 2008.

Традиційно непогане вино, стабільна якість, невеликі гроші. Добре повсякденне столове червоне вино. Темний рубіновий не прозорий матовий колір. Простий та легкий аромат. З відчутною гіркотою та ароматом осінніх квітів. Смак простий, але повний і відповідний. Слабкі таніни. Гірчинка, смак фруктових кісточок. На свої гроші майже ідеально.

Перець, перець, перець

2009-12-07T06:52:00.000+03:00

Перець. Сама поширена, доступна та універсальна спеція. Я дуже люблю та шаную цю приправу. Залюбки додаю її до різних страв.

В принципі термін "перець" у нас має дуже широке трактування, їм називають і соковиті плоди "солодкого перцю" і гіркий та гострий "чилі" і горошок, і мелений порошок. Спробуємо розібратися.
Власне сам перець. Той що peper. Це плоди кущової рослини що походить з Індії. Власне саме за ним португалці та голландці вибралися до Азії, а Колумб до Америки. Плоди рослини - невеличкі горошини. В залежності від часу збирання та технології обробки ми можемо отримати такі види перцю:

Чорний. Збирають не стиглим. Обварюють потім сушать. Завдяки цьому шкірка швидко ферментується та набуває знайомого зморщеного вигляду та чорного кольору.

Зелений. Зауважу, за смаком та ароматом мені подобається найбільше. Також збирають не стиглим. Плоди оброблюють милим серцю любителя вина діоксидом сірки (Е220). Це зберігає природний колір та свіжий аромат.

Білий. Так, з того самого куща. Тільки вже цього разу стиглий. Зернятко очищується від лушпиння і залишається лише біле свіже ядірце. Цей різновид перецю вважається найбільш ароматним та витонченим.

Вживається це все або у горошку, додаємо у страву під час приготування, або у меленому вигляді.

Ще є така штука як рожевий перець, так от це зовсім не перець. Це ягоди американського дерева відомого під назвою "перуанський" чи "бразильський" перець. Це дерево має безліч різних корисних та лікувальних властивостей. Але у великих дозах листя та ягоди можуть бути отруйними. Сушені ягоди цього дерева і відомі нам як рожевий перець.

От власне всі ці чотири перці майже завжди присутні у мене на кухні. Я маю спеціальний охайний ручний млинок куди сам насипаю ці чотири види перцю та завжди можу отримати свіжозмелену ароматну приправу. А ще ті ж самі перці можна не молоти, а розтовкти чи розім'яти. Таким перцем добре змастити м'ясо чи рибу перед приготуванням. Я так роблю зокрема для приготування перечного стейку.

А ще є духмяний перець який так само "не перець". Відомий також під назвою "ямайський перець". Порівняно велика ягода цього дерева. Збирається нестиглою та висушується. Має своєрідний букет аромату що поєднує у собі гвоздику, мускату та кориці. Вживається переважно як кулінарна приправа до супів, м'ясних чи рибних страв. От тільки до млинка його додавати не варто. Я завжди купую перці окремо, а одного разу придбав готову суміш п'яти перців. Довелося духмяний звідти вручну виймати бо у млинку він не перемелювався.

А ще є гострий перець, або перець чілі. То взагалі стручки свіжі або висушені. У світі існує безліч видів того перцю. І маленькі і великі, і товсті і тоненькі, і жовті і зелені і червоні. Застосовувати цей перець можна і як страву, і як приправу, і цілим і меленим. Я наприклад полюбляю пекти такий свіжий перець на грилі. А ще, якщо сушений чілі обсмажити у олії можна отримати непогану ароматну та гостру основу для будь якої страви.

Ну і як можна забути про папріку - перемелений сушений гострий червоний перець. Чудова приправа. А мадярський гуляш...

Пшенично-кукурудзяний хліб

2009-12-06T23:16:00.001+03:00

Хліб з пшеничним та кукурудзяним борошном

Давно хотів мати нормальний кукурудзяний хліб. Цікаве борошно, смачне, але досить примхливе. Зазвичай хліб з кукурудзи не дуже пухкий. У цьому рецепті співвідношення кукурудзи та пшениці 1 до 4. Завдяки цьому хліб і піднявся добре, і смак кукурудзяний зберіг. Всім в сім'ї дуже сподобався. Нагадує навіть не хліб, а смачне тістечко. А гарний який!

Але я продовжу шукати та впроваджувати рецепти з більшим вмістом кукурудзяного борошна. Як щось путнє вийде - напишу.

кефір 200 мл

молоко 170 мл

масло - 50 гр

цукор - 2 ст.л.

сіль - 1,5 ч.л.

борошно кукурудзяне - 120 гр

борошно пшеничне - 480 гр.

дріжджі - 2 ч.л.

шафран - дрібок

Всю рідину разом з додатками гріємо до теплої температури у мікрохвильовці. Спершу у тацю просіваємо кукурудзяне борошно, за ним пшеничне.

Режим цільнозерновий (3). Скоринка середня.

GoodWine, блог о вине и винной культуре

2009-12-05T19:18:00.001+03:00

Знайшов новий цікавий тематичний блог. Запущений лише у Листопаді 2009, наразі 12 простів, але всі цікаві. Це блог компанії Гудвайн - київська виноторгова компанія.

GoodWine, блог о вине и винной культуре

Коктебель. Виноградник.

2009-12-05T12:54:00.004+03:00

Божественна картина від фотохудожника Євгенія Тимашева. Картінка клікабельна.

Закат за Отлу-Кая - Фото Евгения Тимашёва. Фотоблог фотографа, фотографии, путешествия

До речі поділюся своїми планами на Січень 2010.

1. Нальот на фірмовий магазин Інкерману та масштабна дегустація всього "новенького". Спробую зробити ухил в сторону десертних та солодких вин. Як що здоров'я вистачить.
2. Планується автомобільна подорож на п'ять днів по маршруту Севастополь - Феодосія - Коктебель - Судак - Новий Світ - Севастополь.
3. Вже домовлено про відвідини ВАТ "Сонячна Долина" та ВАТ "Новий Світ"!!! Екскурсія, дегустація, та шопінг!!!

Тож у січні-лютому анонсую цикл публікацій про кримські вина, винзаводи, ресторани та готелі. Таких красивих фоток не обіцяю, але...
Гадаю не менш пізнавальні ніж минулий цикл по результатам липневої вокації до Криму.

Смачного!

Beaujolais Nouveau 2009 Bouchard Aine & Fils

2009-12-02T06:45:00.001+03:00

Молоде червоне сухе вино, визначене за походженням регіон Божоле

Виробник: Bouchard Aine & Fils, Франція

Сорт: Гаме

Ціна: 7 євро

Оцінка: 13/20

Свято божоле у нас вдома триває.

Цього разу взяв пляшку від дуже напонтованого виробника. Винарня Bouchard Aine & Fils існує аж з 18 ст. спеціалізується на бургундських винах. До речі як для французьких виноробів у них дуже амбітний та руками зроблений сайт. Виробляють 4 мільйони пляшок на рік, серед яких багато вільяжів, шато та резервів. І диво, понишпорив у барі та надибав куплену "прозапас" пляшку Коте дю Роне від цього ж виробника.
Тому і Божоле у них не просте. І не дуже дешеве.
Порівняно з минулим зразком вино набагато краще. Прозорий яскравий трохи фіолетовий колір. Аромат стиглої сливи та деревини фруктових дерев, простий але приємний. Помірно кислотний смак, різноманітні нестиглі фрукти. Досить непогано!

Алк: 12,5

Цільнозерновий хліб з насінням

2009-12-02T06:42:00.000+03:00

Цільнозерновий хліб з висівками, вівсяним, льняним та гарбузовим насінням

Рецепт:
вода - 380 мл
кунжутна олія - 30 гр

борошно з цільного зерна - 550 гр
висівки пшеничні - 50 гр
вівсяні зернятка - 25 гр
сухе молоко - 4 ч.л.
сіль - 2 ч.л.
тростниковий цукор - 1 с.л.
дріжджі - 1 ч.л.
паніфарин - 1 ст.л.

трохи обсмажене насіння гарбузу, кунжуту та льону - 100 гр.

програма 3 (цільнозерновий)
шкоринка середня

дуже смачний та корисний хліб!

Макарони

2009-12-02T06:29:00.000+03:00

Шикарна, зручна, смачна, універсальна, творча, недорога страва. Що може бути простіше? Але як завжди за простотою ховаються секрети. Отже сьогодні ми поговоримо про те як правильно купляти та готувати макарони.
Макарони то шматки висушеного тіста що придатні до тривалого зберігання. Коли ми говоримо "макарони" то кажемо саме про традиційний італійський продукт "pasta". Саме продукт бо страв з пасти дуже багато. Ясна річ що макарони не є італійська монополія. Майже у всіх кухнях присутні ті чи інші макароноподібні страви. Наприклад наша "домашня локшина" дуже смачна штука. Безліч різних подібних страв у народів Азії. Але італійська паста то окреме видатне явище.
У чому секрет? Я не знаю. Безумовно сировина, якісна спеціальна тверда пшениця, можливо важливий не тільки сорт а й місцевість де росте пшениця, агрокультура. Так само технології. Але шановні жодна репліка ніяк не може порівнятися навіть з бюджетним італійським продуктом. Приготування, кулінарні властивості, смак все на високому рівні. Отже відповідь на питання як правильно, смачно та корисно приготувати макарони.
1. Макарони мають бути лише італійські. Не ведіться на написи "за італійською технологією", "з найкращих сортів твердої пшениці", італійський прапор на пакеті, то все дурна маячня. Тільки Маде ін Італі і ніяких варіантів.
2. Ціна. Як не дивно верхньої межі вона не має. Інколи ходжу на екскурсію до супермаркету для олігархів. Бачив там пасту і за 25€ і за 50€. Але на нашому ринку доступні цілком демократичні Barilla, Pasta Zara, Maltagliati. До речі останній то відома в наших краях ще з брежневских часів марка. Як пам'ять не зраджує коштувала пачка тих спагеті цілий рубль.

2. Каструля. Чим більша тим краще. І це справді важливо, чому? Поясню далі. Дуже вдалі каструлі з вбудованим дуршлагом. Взагалі в ідеалі варто мати в арсеналі спеціальну каструлю для спагеті. Вона дуже висока та вузька так що пачка спагеті стає в неї одразу уся і без жодних проблем.
3. Велика каструля нам потрібно щоб коли ми кинемо макарони до окропу він не сильно охолов та продовжував активно кипіти. Це важливо щоб отримати якісний продукт.
4. Отже ми маємо повну каструлю підсоленого окропу що кипить. Жбурляємо туди макарони. Важливо мінімізувати час між додаванням макарони та поновленням активного кипіння. Це вирішується за рахунок великої каструлі, сильного вогню. Навіщо?

5. На кожні пачці вказано час приготування, дотримуйтесь його маніакально. Саме це головний секрет смачної та корисної пасти. Не переварюйте макарони! Вони не тільки стають не смачними але й шкідливими. Адже від правильно зварених макарон не товстішають! Але час приготування правильніше відраховувати не від моменту вкидання макарон а від моменту закипання води з макаронами. Тож слід скоротити період від вкидання макарон до закипання води буквально до кількох секунд.
6. Для контролю часу я зазвичай використовую таймер комунікатору. Як тільки вибіжить 5, 7 чи 11 хвилин одразу знімаю каструлю з вогню і спішу злити воду.
7. Готові макарони слід одразу залити оливковою олією. Це їх природне середовище. Зауважу саме оливковою.
8. Продукт готовий.

Як і з чим їсти макарони. По-перше макарони це не гарнір. Це цілком готова окрема страва. І вживається вона з різними соусами. Цих соусів тисячі. Всі кулінарні книжки та сайти рясніють рецептами таких соусів. Я не буду їх тут наводити. Зазвичай я готую такі соуси експромтом з того що є під рукою. Загальна схема така:
- обсмажуємо на олії цибую
- додаємо якогось м'яса - ковбаса, шинка, фарш, бекон, креветки, гриби будьшо інше. Обсмажуємо.
- додаємо помідори (очищені та порізані) та/або томатну пасту. Є варіант замість томатів додати сливки. Тоді соус буде не червоний а білий. Добряче все протушковуємо.
- тепер прийшов час додати смаку. Використовуйте улюблені спеції та подрібнені трави щоб ароматизувати соус. Ще кілька хвилин тушкуємо і гей! Можна поливати наші готові макарони.
Ще один нюанс. Сир. Але не просто сир. З дитинства любив макарони з сиром коли він розплавляється та обтікає. От тільки такий варіант до нашого рецепта справжньої пасти ніякого відношення не має. Коли я перший раз скуштував пасту зі справжнім італійським пармезаном я прозрів. Фішка полягає якраз у тому що б сир не розтоплювався. Дуже дрібно потертий пармезан зберігає твердість навіть на гарячих макаронах. Гострий ароматний смак сиру збагачує страву.
Ну от і все. За півгодини ми отримали дуже смачну, не дорогу але поживну їжу. Ясна річ що до компанії проситься якийсь відповідний напій. Тут без варіантів найкращий напій під пасту це пляшка хорошего італійського вина. Червоного вина. Хвала Діонісу тут особливих проблем нема. Апенінський півострів радує нас величезним вибором вин. Мені чомусь смак пасти в першу чергу асоціюється з Кьянті)))

Luis Felipe Edwards 2008 Reserva

2009-11-30T06:18:00.000+03:00

Червоне сухе вино

Виробник: Luis Felipe Edwards, Colchagua Valley, Чілі

Сорт винограду: Каберне Совиньйон

Ціна 7 євро
Оцінка: 13/20

Продовжую досліджувати вина у категорії "Резерва" моєї улюбленої чилійської винарні: LFE. Цього разу Каберне Совіньон 2008 року. Вино порадувало ціною, але нажаль більше нічим не вразило. Хоча на відміну від демократичних за ціною вин серії Pupilla ця резерва виробляється лише з винограду зібраного на висотах мінімум 300 м вище за рівень моря.

Сподобався яскравий рубіновий колір, глибокий та темний, якийсь навіть шляхетний. Аромат сортовий, об'ємний. Але досить простий, смородина, навіть хороше смородинове варення. А от смак розчарував, досить різкий, кислотний, насичений. Та ж сама смородина, плюс нотки гвоздики та перцю. Ну і взагалі вино справила враження важкості. Пилося та на шлунок лягало важкувато.

Алк 14%

Graševina Daruvar 2006

2009-11-30T06:00:00.000+03:00

Сухе біле вино, витримане, визначене за походженням з регіону Дарувар

Виробник: Badel 1862, Хорватія

Сорт: Грашевіна (Велшрислінг)

Ціна: 8 євро

Оцінка: 13/20

Мені вже траплялось раніше вино цього виробника, я тоді здуру купив пляшку напівсухого вина, обплювався, але зазирнувши на сайт пообіцяв собі як трапиться спробувати його нормальних напоїв. Трапилося. Спробував.

Сорт винограду з якого зроблено вино - Грашевіна, то хорватська назва надзвичайно популярного у Центральній та Південній Европі сорт білого винограду. У різних краях його називають по різному. В Італії - "італійський рислінг", у центральній Європі "волошський рислінг", на Балканах "Грашевіна". Але то все суть один сорт винограду. Який ніякого відношення до Рейнського Рислінгу не має. А зараз у зв'язку з європейською тенденцією захисту найменувань використання назви Рислінг допускається лише до вина з відповідного вина.

Як на мене ціна вина була трохи завищеною, але враховуючи що біле витримане вино взагалі не такий частий гість, то рішив попробувать. Саме смішне що на смак воно більше всього подібне на "наше" ркацителі... Я не такий знавець ботаніки але смак не обуриш. Непогане витримане ркацителі))) Шось подібне на Перлину Інкерману. Колір правильний, приємний солом'яний з трохи зеленуватим відливом. Сильний фруктовий аромат, приємний та складний. Різні зелені фрукти, трохи мигдалю. Смак з високою кислотністью, яка лише посилюється у післясмаку. Але букет приємний, яблука, груші (все не стигле) та сильний квітковий аромат.
Алк 12,7%

MezzaCorona Teroldego Rotaliano DOC Reserva 2004

2009-11-23T06:00:00.000+03:00

Витримане червоне сухе вино визначене та контрольоване за походженням з регіону Терольдего Ротальяно

Виробник: MezzaCorona, Трентіно, Італія

Сорт: Терольдего

Ціна: 12 євро

Оцінка: 16/20 (увага використовується нова система оцінки вина)

MezzaCorona - виноробне підприємство що виробляє вина лише в одному регіоні - Трентіно - то сама Північ Італії, на кордоні з Австрією. Цілком Альпійська область. Теплі вітри з адріатики, чисте альпійське повітря, багато сонця і бла-бла-бла. Виробляють вони велику лінійку місцевих вин у категорії IGT, до речі не дуже дорогих, треба буде скуштувати, а головне декілька досить цікавих вин - Teroldego Rotaliano DOC Pinot Grigio Trentino DOC. Обидва у категорії Резерва - себто мінімум 1 рік витримки у діжках і стільки ж у пляшках.

Трентіно цікавий виноробний регіон. Оскільки дуже довгий час цей район входи до складу Австрії і виноробство у регіоні історично орієнтоване на австрійського споживача. Сам регіон Трентіно-Альто включає декілька DOC та IGT поний перелік та опис субрегіонів можна знайти на цьому сайті. Назва цього регіону походить від імені долини Ротальяно яка здавна вважалася надзвичайно вдалою для виноробства. Отже тільки вино з винограду сорту Терольдего, що виріс у цій долині може розливатися у пляшки з відповідним DOC.

Терольдего - це тубільний сорт винограду цієї провінції. Як бреше англійська вікі, сорт цей досить давній, чи не з римських часів. Назву пояснюють двома шляхами - практичним та романтичним. За романтичним Терольдего походить від фрази "тірольське золото", себто тіроль+голд, все псують практичні філологи що виводять назву від "тіреле" - себто дріт. Бо традиційно культивувався цей сорт саме на розтягнутих дротах. Додає легендарності цьому вину ще й та інформація, що саме цей сорт поставлявся до імператорського двору у Відні, ну воно і зрозуміло, з червоним вином у імперії було важкувато, на відміну від білого яке вироблялося по всій імперії.

Вино дуже сподобалось. Глибокий насичений яскравий рубіновий колір. Я аж замилувався. Аромат об'ємний, складний. Почулася ваніль, але домінує аромат чорносливу, причому не просто сухофрукту, а дорогого елітного чорносливу. Смак танінний, солодкуватий, стигла черешня, слива. Післялсмак довгий, приємний з ароматом сливових кісточок. Дуже непогано!
Нотатки на полях. Я вже кілька раз звертав увагу що не люблю Шираз чи Сіра. Не йде він мені. Але як виявляється Терольдего та Шираз - досить близькі родичі. То може справа у тому що вина з Ширазу занадто вибагливі до якості? І десь мене чекає пляшка австралійського Ширазу від якого я буду у захопленні? Буду шукати))
Смачного!

Алк: 13%

Beaujolais Nouveau 2009 Jean-Paul Selles

2009-11-18T17:44:00.000+03:00

Дуже молоде і веселе червоне сухе вино AOC Beaujolais

Виробник: Jean-Paul Selles, Франція

Сорт: Гаме

Ціна: 4 євро

Оцінка: 11/20

Ну шо, друзі? Прийшов листопад, а з ним і вино врожаю 2009 року. І як завжди всьому прогресивному світу передує французьке Божоле Нуво. Божоле це виноробна область на Південь від Бургундії. Саме там росте сорт винограду Гаме. Досить старий сорт, відомий ще з 1400 року. Як з'ясували сучасні дослідження виноград Гаме є раннім клоном відомого сорту Піно Нуар. Головна особливість Гаме - рання достигання. Саме тому перше готове до вживання вино отримують саме тут, у Божоле. Цей факт з 19 ст започаткував цікаву традицію, в певний день листопада по всій Франції, а тепер і по всьому світу починається продаж вина врожаю поточного року. У продаж іде вино після шести тижнів ферментації. Воно не придатне до тривалого зберігання. Скисне за 2-3 місяці.

Саме Божоле Нуво нічого особливого з точки зору споживача не являє. Просте молоде вино. Ну цікаве хіба що з точки зору традиції. доторкнувся до традиції і я. Взяв пару пляшок дешевого вина. Випив під м'яско та салатік. Нічого собі так. А я нічого особливого і не чекав.

Зробило це вино така собі маленька сімейна виноробна/виноторгова фірма. Зазирніть на їх сайт. Убого але щиро))) Один з членів родини, такий собі маляр, малює ескізи етикеток... Ну не дуже так малює...

Світлий прозорий полуничний, трохи відливає марганцівкою.
Невиразний простий аромат, гвоздика, пелюстки троянди. Смак простий, але приємний.Домінує аромат ожини і ще якихось ягід.

Розлив 29/10/09

Алк: 12,5

Bourgogne Pinot Noir Charles Aine 2007

2009-11-18T17:02:00.000+03:00

Червоне сухе вино визначене за походженням з регіону Бургундія

Виробник: Charles Aine, Франція

Сорт: Піно Нуар

Ціна: 10 євро

Оцінка: 11,5/20

Повівся на акцію, знижка чи не 35%. До того ж давно хотів попробувати нормальне Бургундське. Чув що вино специфічне та не всім подобається. Ціна 15 євро здалася достатнім порогом для тестування вина...

Ну почнемо з того, що жодної згадки про таку славну компанію-виробника в інтернеті не знайшлося... Ну і етикетка. Треба було вивчати ретельніше. Бургундське Піно Нуар великими літерами, назва бренду маленькими, ледь помітними.
Взагалі Бургундські вина - то славне ім'я, але скоріше ім'я з кіно чи літератури. Вино доволі специфічне. На любителя. Я відверто розраховував саме на цій пляшці розширите своє розуміння Бургундських вин. Але не так сталося як гадалося.

Колір прозорий блискучий полуничний. Смак простий. Ваніль, трава. Солодкуватий з фруктовим відтінком. Кислотний. Вугілля, ягоди, каркаде. Післясмак кислотний. Зелене кисле яблуко.

Вино абсолютно не варте своїх грошей. Я засмучений.

Veuve Clicquot Ponsardin Brut

2009-11-12T16:06:00.000+03:00

Біле ігристе вино з Шампані

Виробник: Veuve Clicquot, Шампань, Франція

Сорт: Шардоне 35%, Піно Нуар 65%

Ціна: 40 євро (дюті фрі)

Оцінка: 15,5/20 (нова система оцінки вина)

Ну тут гадаю будь які розповіді та презентації зайві. Вівьє Кліко вже стало іменем-синонімом французького шампанського. Сама відома марка. Самий пізнаваємий бренд. А саме цей продукт - Veuve Clicquot Ponsardin Brut, чи як його ще називають "єлов лабел" є самим відомим вином компанії. Ну шо казати, тільки у пляшках це вино втримується мінімум п'ять років!!! А випивається зараза за якихось 15 хвилин... Шкода)))

Колір дуже світлий, солом'яний з ледь помітним зеленуватим відливом. Бульбашки великі густо обліплюють бокал, а рясні струмочки тоненьких бульбашок піднімаються до гори. Аромат абрикосів та родзинок. Повний, свіжий. Смак об'ємний, сильний, рот наповнюють веселі бульбашки. Відчутна кислотність. Нотки зеленої абрикоси та квіток персику та троянди. Післясмак довгий. Відчувається кислота, на мій смак кислота надмірна.

Зауважу що це вино рекомендується вживати перш за все як апперетив, але смакові характеристики зроблять його ідеальним додатком до вишуканих страв з морепродуктів чи кавьяру. Але на мій смак саме цікаве і несподіване поєднання це вино дасть з м'ясом. Чимось на кшталт пармської шинки. Може це і єретично, але мені захотілось спробувати))) На такий випадок ще маю про запас пляшку Вівьє Кліко Гранд Даме. Ось візьму та вип'ю її під хамон)))
Алк: 13%

Grand Lavergne 2007 Bordeaux Superieur AOC

2009-11-11T08:33:00.000+03:00

Червоне сухе вино визначене та контрольоване за походженням Бордо Суперіор

Виробник: Vignobles Jean Boireau, Бордо, Франція

Сорт: Мерло 80%, Каберне Совіньон 20%

Ціна: 10 євро

Оцінка: 17/20 (увага використовується нова система оцінки вина)

Давно хотів скуштувати Суперіор. Порівняти з простим бордо та зрозуміти у чому "мулька" та за шо беруть гроші.

Компанія виробник - сімейне підприємство з 1964 року. Зараз управляється третім поколінням родини Буаро що веде свій родовід аж з 1649 року. А виноградники у них... не великі, аж 68 гектарів. Тож зрозуміло що вина там робляться не дешеві, але як обіцяють непогані. Виробляють прості Бордо, Бордо Суперіор та два види вин класу Шато, тобто які виробляються лише з винограду конкретного виноградинка, з певними особливими видатними характеристиками.

Коли почав гуглити про це вино несподівано дізнався що хазяї винарні дуже пишаються тим що саме це Grand Lavergne 2007 отримало дуже схвальний відгук у якомусь 2010 HACHETTE Wine Guide. Не знаю хто це такий, але розумію що то якийсь шанований путівник про вино. Як я зрозумів потрапити до цього мануала дуже круто. Тож буду пити це вино з почуттям великої гордості)))
Колір яскравий, насичений, відтінок стиглої черешні. Букет повний, складний, насичений, збалансований. Малина, суниця, листя фруктових дерев. Смак складний з приємними танінами. Дерево вишні, мінерали. Післясмак довгий, але в'яжучий, стигла слива, переходить у присмак плодових кісточок, дещо несподіваний. Але на загал чудове вино! Куплю ще пару пляшок про запас.
І залишається лише погодитись з шановними експертами HACHETTE Wine Guide які включили це вино до свого видання. Наші враження співпали)))

Алк: 12,5%

Хліб з цільнозернового борошна, висівок, фініків та горіхів

2009-11-11T08:31:00.000+03:00

Рецепт хлібу з цільнозернового борошна.

За основу взяв стандартний рецепт з книги рецептів до хлібопічки і трохи його вдосконалив.
Ви не знаєте що таке цільнозернове борошно? Пояснюю. Наше звичайне борошно робиться з очищеного зерна, тому воно таке біленьке. Але в висівках та оболонці зерна міститься холерна сила всякого корисного для здоров'я. Тому зараз ви часто бачите у продажу або хліб з висівками або ще щось таке подібне.Тому я із задоволенням пеку такий хлібчик. А щоб він виглядав та жувався веселіше додаю до нього різні смакості, обсмажені зернятка, сухофрукти, папріку з гострим перцем. А в цьому випадку додатком були фініки та горіхи. Вийшло смачно та корисно.

вода - 380 мл

олія з волоського горіху - 25 гр
борошно з цільного зерна - 550 гр
висівки пшеничні - 50 гр
сухе молоко - 4 ч.л.
сіль - 2 ч.л.
цукор тростяний - 1 с.л.
дріжджі - 1 ч.л.
паніфарин - 1 ст.л.
фініки чищені - 50 гр
волоські горіхи - 50 гр

Програма - 3 (цільнозерновий)
Шкоринка - середня
Вага - 1 кг

Castilo d Clavijo Rioja DOC Reserva 2003

2009-11-10T10:26:00.000+03:00

Витримане сухе червоне вино визначене та контрольоване за походженням з регіону Ріоха

Виробник: Іспанія, Ріоха, ТМ Castilo d Clavijo, Criadores de Rioja s.a.

Сорт: Темпранільо 90%, Масуело (він же карігнан) 10%

Ціна 12 євро

Оцінка: 12/20 (увага використовується нова система оцінки вина)

Я вже неодноразово писав як я поважаю іспанські вина з Ріохи. Серед доступних вин з цього регіону виділяється досить не дорога серія що виробляє винарня Criadores de Rioja s.a. під ТМ Castilo d Clavijo. Ще на початку цього блогу я писав про чудову Crianza 2004 року що довелося продегустувати. Тепер прийшов час резерви. А це я вам скажу на хвилиночку від 18 до 24 місяців у дубі, та ще 18 місяців у пляшках. Тож 10 трудових євриків не видались для мене занадто дорогою ціною за це вино.

Окремо скажу про адд-он. Якщо у Кріанзі було 10% гарначі то у Резерві та Гранд Ресерві додається Масуело, вино було мені не знайоме і погугливши з'ясував, що Масуело то той самий Карігнан який мені потрапив на стіл у пляшці ізраїльського вина про яке я якось писав. Напевно у чистому вигляді його люди п'ють досить рідко, переважно додають до купажів.
Колір вишневий, матовий. Аромат вишневі кісточки, лавровий лист, листя малини, перець. Смак кисловатий з гіркотою. Доволі повний, але не глибокий. Нотки фруктових шкоринок, деревини, спецій, гранату. Післясмак не довгий, в'яжучий.
Відверто вино не вразило. Звичайне..., ні не звичайне, а досить непогане Темпранільо. Але чи вартувало воно довгої витримки та такої немалої ціни - питання. Низька оцінка - значною мірою декваліфікація за пережите мною розчарування. Очікував я значно кращого.
Алк: 12,5%

Нова система оцінки напоїв

2009-11-09T15:20:00.001+03:00

Я вже давно відчув що прийнята мною система оцінювання напоїв за суб'єктивною 10-ти бальною шкалою вже мене не задовольняє. Спочатку я оцінював напої за споживацькими властивостями, себто відповідність ціни та якості. Але бачу що останнім часом оцінки виявляються якимись однаковими в межах 6-8. Я став шукати якоїсь альтернативи. І пошуки затягнулись. То виявилась не така проста річ. Перш за все я орієнтувався на системи оцінки вина.

У світі на сьогодні існує дуже багато методик та систем оцінки якості вина. Дуже багато. Хоча б те що майже всі основні видання про вино мають власні рейтинги.

У світі існує декілька популярних систем оцінювання, вони різняться не тільки за кількістю балів але і за методикою їх нарахування. Я не претендую на всеохоплюваність цього огляду, лише перелічу системи на які я натрапив.

У Союзі традиційно була прийнята, та денеде вживається й досі - 10 бальна система.

У більшості журналів та рейтингів вина вживають 5-ти бальну систему - на кшталт зірочок у готелях чи ресторанах.

У більшості європейських країн прийнята 20-ти бальна шкала рейтингу вин, але методика нарахування балів різниться. Також 20-ть пунктів має американська шкала Девіса (розроблена каліфорнійським університетом для комерційних дегустацій). Головне питання - як нараховувати бали. Наприклад шкала Девіса має 10 (десять!!!) номінацій за кожну з характеристик вино отримує бали які разом максимум дають 20 пунктів. Але я рішив що для мене це заскладно.

Досить цікава 100-бальна система розроблена американцем Паркером, відомим винним критиком, кавалером Ордену Почесного Легіону. Всі вина отримують одразу 50 балів, поті до них додається максимум +5 за колір, +15 за аромат, +20 за смак то +10 загального враження. Разом 100 балів.

Для прикладу я взяв пляшку Ріохи 2003 Резерва, зробив у гугль-доках кілька табличок і спробував по ним оцінити це вино. Процес затягнувся. І головне результати вийшли абсолютно різні по різним таблицям, навіть у пропорції.

Добре помисливши я рішив зупинитися на системі оцінки яку використовує автор дуже шанованого мною блогу The Daily Wine Telegraph. Не розпитував автора звідки така система, але вона чимось схожа на більшість європейських та нагадує спрощену систему Девіса.

Отже відтепер усьо вино та інші напої у цьому блозі оцінюються по ситемі 20 - балів. Бали будуть нараховуватись таким чином:

1-4 Зовнішній вигляд.

Колір, прозорість, яскравість, відповідність сортовим ознакам.

1-6 Аромат.

Букет, яскравість, складність, насиченість, сортову відповідність

1-6 Смак.

Відповідність, насиченість, елегантність, баланс, таніни, структура, кислотність

0-4 Загальне враження.

Моя суб'єктивна оцінка, сподобалось-не сподобалось

У результаті я хочу підігнати свою шкалу оцінки вин під такий результат:

1-6 - не вино

7-9 - вино не високої якості

10-13 - вино задовільної якості

14-17 - якісне вино

18-19 - дуже якісне вино

20 - ідеальне

Old Herold Slovenska Borovicka

2009-11-09T08:56:00.000+03:00

Бренді (шнапс) з ягід ялівцю

Виробник: Old Herold, Тренчін, Словаччина

Сировина: ягоди ялівцю

Ціна: 6,9 євро (0,7 л. у дьюті фрі Братіслава)

Оцінка: 9/10

У продовження посту Смачна Словаччина.
Декілька публікацій мого блогу було присвячено такому цікавому історичному напою як джин. Але описуючи його я якось зовсім упустив що окрім голландського дженіперу на основі ялівцю виробляють ще один напій. Більше того, виробляють його буквально у сусідній країні! А називається цей напій красивим та зрозумілим словом - Боровічка! Отже що таке Боровічка? Це ягідне бренді (самогонка) за своїми смаковими якостями подібна, але лише подібна до джину. Як я вже писав, джин це пшенична, зернова, горілка виготовлена у ректифікаційній колоні, яка у процесі перегонки ароматизується ягодами ялівцю. А наша Боровічка - як справжній алкоголь - переганяється у живому перегінному кубі з сусла яке отримали шляхом зброджування пюре з ягід. Зазвичай Боровічка піддається потрійній перегонці.
Завод Олд Херольд - знаходиться у старовинному місті Тренчин. Дуже гарне та красіве містечко з великим замком на горі що панує над містом (диви фото).
Тепер про смак, пити в чистому вигляді на відміну від джину цілком можна. Як апперетив буде ні чим не гірша за слівовіцу. Одразу можна помітити що у порівнянні з джином напій значно ароматніший та м'якіший. В офісі випили пляшку Боровічки під простий тонік. Шановні дуже дуже смачно! Взагалі Боровічка стане чудовим складником простих коктейлів. Гадаю непогано буде грати з ягідними чи цитрусовими фрешами.

До речі назва Боровічка є захищеною за походженням у рамках ЄС. П'ять сортів Боровічки Spišská borovička, Slovenská borovička Juniperus, Slovenská borovička, Inovecká borovička a Liptovská borovička можуть вироблятися лише на території Словаччини.

Смачна Словаччина

2009-11-07T14:33:00.000+03:00

Нещодавно повернувся зі Словаччини був тиждень на конференції. Жив у Бойніце, побував у Братіславі, Банській Штявниці, Тренчині. Мав достатньо часу познайомиться з кулінарією. Вражені цінами харчувалися виключно у ресторанах. Середній рахунок на особу рідко перевищував 10€. Тепер короткий огляд кухні - що найбільше запам'яталося.
Почнемо з супів. Але краще на цій фразі і закінчити. Місцеві супи - полевкі, мені геть не сподобались. Традиційні для Європи супи-пюре, але дуже рідкі. Овочева водичка інколи там плаває ціла квасоля чи капуста. Але чисто методологічно може це і правильно завантажити до шлунку трохи рідини перед обідом.
Основні страви.

1. Нам пощастило поїхати до Словаччини саме у жовтні. Чому? Бо саме у жовтні іде забій домашнього птаха - гусей та качок. Майже у всіх ресторанах окреме спеціальне меню на птаха. І ціни теж спеціальні. Наприклад груба купа гусячої печінки смаженної з цибулею та яблуками загорнута у смачний млинець - 3€, тушкована качача грудка - 6,5€, 1/4 гуся - 12€, а ви спробуйте з'їсти 1/4 гуся... Гарнірами до птаха є дуже смачна тушкована червона капуста та різноманітні кнедлики.
2. Ще одна традиційна страва - різноманітні тушковані шматочки м'яса з овочами що подаються з товстими смачними картопляниками. Сервірують їх як гамбургери перекладаючи деруни шарами м'яса.
3. Ну і страва винахід якої словаки приписують собі - спеціальний сир з шинкою смажений у сухарях. Нічого особливого, але дешево та поживно.
До всього цього можна замовити дуже різноманітний асортимент місцевого алкоголю.

У якості аперетиву ідеальним будуть місцеві шнапси (фруктові бренді, плодово-ягідні самогонки) сливовиця, грушковиця, черешньовиця і т.д. 1-2 рюмочки перед обідом стимулюють апетит. Ідуть до шлунку як діти до школи. Під страви добре піде місцеве біле вино. Взагалі виноробство у Словаччині дуже розвинене. На півдні продукують багато чудового вина. Не раджу вам замовляти червоне, а от біле майже всюди на рівні. Традиційні сорти центральноєвропейського винограду - Трамінер, Мюллер-Тюргау, Волохський Рислінг. П'ються легко, чудово грають з місцевою кухнею. А ціни... Літрова пляшка Мюллеру у ресторані - 5€. Один дрінк - 200 мл вина - 50-70 центів. І вино зауважу чудове.
У якості діжестива порекомендую місцевий "коньяк" - "Татранський Бренді" та різноманітні гіркі лікери та настоянки, з яких самий відомий "Татранський Чай" - настоянка на купі трав та ягід.

чача... смачні фотки)))

2009-11-06T21:09:00.001+03:00

Абхазия.NET: Россия vs Грузия: chacha

Смачне життя

Monte Clavijo Rioja Garnacha

Європейська кафе-кондитерська "Реприза" на Великій Васильківській

Terramore 2006 Nero d'Avola Sicilia IGT

Casillero del Diablo Carmenere 2008

Гарбузи атакують!!!

Sunrise Carmenere 2009

Мафія Піца на Вел.Васильківській

медове сокиринське

Тест посту через андроїд

Chateau Shabo Classik Каберне

Vega Lara DO Ribera del Duero 2007

Шабо Каберне

Dow`s Fine Tawny Port

Codru 2005 Driada

Шановні друзі

BBC Ukrainian - Як співвідносяться жінки, вино і вага

Beaujolais Les Coteaux 2007 Bouchard Aine & Fils

Cotes du Rhone 2007 Bouchard Fine & FilsBeaujolais Nouveau 2009 Bouchard Aine & Fils

Cotes du Rhone 2007 Bouchard Fine & Fils

Beaujolais Nouveau 2009 Bouchard Aine & Fils

Cotes du Rhone Prestige Cellier des Dauphins 2007

Appleton Estate V/X Jamaica Rum

"Сонячна Долина" Десертне Біле 1993

"Приват" Сонячна Долина

Мускатне Фестивальне Сонячна Долина

Сонячна Долина. Архадерессе

Судак

Коктебель. Інтермедія

Коктебель. Вина

Севастополь 1994 Grand Reserve Інкерман

Сухий Херес "Ореанда" Масандра

Мадера "Масандра" Масандра

Кокур десертний "Сурож" Масандра

Коктебель КВ

Мадера 2003 Коктебель

Масандра. Відео.

Шардоне 2006 Коктебель

Бастардо Кімерія 1991 Коктебель

Мускат Кара-Даг Коктебель 2005

Портвейн Білий Коктебель 1991

Коктебель. Вина

Коктебель. Інтермедія

Grand Solage Boulard Calvados Pays d'Auge

Блог Левeня: Як я побувала на фестивалі вина в Ужгороді

Моя перша публікація!

Як правильно вибирати вино у магазині (готуємося до свят!)

TerraMater Vineyard Cabernet Carmenere 2008

Finca Del Mar 2008 Merlot DO Utiel-Requena

La Grande Dame Brut 1998 Veuve Clicquot

Wasabi

200-й пост!!!

Молочно-гірчичний хліб

Cotes du Rhone 2007 Bouchard Fine & Fils

Філоксера у Вірменії

Bordeaux Chateau Grand-Jean 2007

Тріска запечена з пореєм

Luis Felipe Edwards Pupilla Merlot 2008

Перець, перець, перець

Пшенично-кукурудзяний хліб

GoodWine, блог о вине и винной культуре

Коктебель. Виноградник.

Beaujolais Nouveau 2009 Bouchard Aine & Fils

Цільнозерновий хліб з насінням

Макарони

Luis Felipe Edwards 2008 Reserva

Graševina Daruvar 2006

MezzaCorona Teroldego Rotaliano DOC Reserva 2004

Beaujolais Nouveau 2009 Jean-Paul Selles

Bourgogne Pinot Noir Charles Aine 2007

Veuve Clicquot Ponsardin Brut

Grand Lavergne 2007 Bordeaux Superieur AOC

Хліб з цільнозернового борошна, висівок, фініків та горіхів

Castilo d Clavijo Rioja DOC Reserva 2003

Нова система оцінки напоїв

Old Herold Slovenska Borovicka

Смачна Словаччина

чача... смачні фотки)))

Cotes du Rhone 2007 Bouchard Fine & Fils
Beaujolais Nouveau 2009 Bouchard Aine & Fils