17 березня 2009 р.

Linie Aquavit

Linie Aquavit - Норвезька національна горілка
Ціна: близько 40 євро, на жаль на наш ринок не поставляється.
Оцінка: ще не пробував, як попробую - скажу. Але за оригінальність ідеї - 10 з 10!
Ця пляшка опинилася в моєму барі пару років назад, і тихенько стояла чекаючи свого часу, ну горілка як горілка, ну норвезька, нехай стоїть. Коли я останній раз робив ревізію бару вирішив врешті решт розібратися - що це за аквавіта така, до того ж оскільки я сам себе призначив народним алкогольним журналістом - вирішив дізнатись про цю горілку побільше, щоб вже як пити, то розуміти що п'єш.
Нічого дивного що продукт перегонки зернових спиртів набув популярності у холодній та північній Норвегії нема, горілку вважають національним напоєм і фіни, і шведи. Холодно там. Так само не дивно що для цього продукту прижилася назва "аквавіт" те саме що наша "оковита" чи польська та російська "водка". Жили скандинави відверто не багато та голодно. Тож під час чергового неврожаю, на початку 19 ст. уряд заборонив використовувати дефіцитне та дороге зерно для виробництва горілки, народ швидко знайшов заміну - картоплю. Ви пили коли не будь картопляну самогонку? Отож! Довелося почати боротьбу за смак. Способи були традиційні - перший - додатки - різноманітні спеції та трави. У Linie Aquavit додають коріандр, аніс та різні інші спеції та місцеві трави. Другий спосіб так само традиційний - залити продукт до дубової діжки та потримати там горілку кілька місяців. Ось власне ми і отримали традиційний норвезький аквавіт. Тепер починається географічна історія - у 1907 році приватна алкогольна компанія сім'ї Брудерсон відправила діжки з аквавітом до Австралії. За межами дослідження запишемо питання якого біса австралійцям впало в голову замовляти в Норвегії картопляну самогонку. Як не дивно але продукт що помандрував морем кілька тисяч миль виявився набагато смачніше. Можливо вплинула зміна кліматичних умов, а можливо багатомісячні коливання діжок у трюмі корабля.
Але факт лишився фактом. Якість напою змінилася на краще. І це поклало початок шикарному бізнесу по розливу картоплянки по діжках для мандрування по світу. Нехілий маршрут можна побачити на малюночку. На зворотньому боці етикетки на кожній пляшці вказано дату коли конкретно ВАШ аквавіт відправився в подорож, якщо цю дату вбити в спеціальну форму на сайті - відкриється спеціальна мапа на якій ви зможете по днях переглянути маршрут подорожі діжки з якої потім розлили вашу пляшку. Прикольний маркетинговий хід.
Від себе додам, канешно можна стати в позу і сказати:  платить за картопляну горілку яку возили на пароході навколо світу? А чому б і ні? Ви платите за легенду, за історію, за культурне явище. Ви не просто вливаєте в горло 40-градусів алкоголю, а торкаєтесь історії, культури, легенди. Власне саме це я і поважаю у алкоголі.

Смачного!

Немає коментарів:

Дописати коментар