2 грудня 2009 р.

Макарони


Шикарна, зручна, смачна, універсальна, творча, недорога страва. Що може бути простіше? Але як завжди за простотою ховаються секрети. Отже сьогодні ми поговоримо про те як правильно купляти та готувати макарони.
Макарони то шматки висушеного тіста що придатні до тривалого зберігання. Коли ми говоримо "макарони" то кажемо саме про традиційний італійський продукт "pasta". Саме продукт бо страв з пасти дуже багато. Ясна річ що макарони не є італійська монополія. Майже у всіх кухнях присутні ті чи інші макароноподібні страви. Наприклад наша "домашня локшина" дуже смачна штука. Безліч різних подібних страв у народів Азії. Але італійська паста то окреме видатне явище.
У чому секрет? Я не знаю. Безумовно сировина, якісна спеціальна тверда пшениця, можливо важливий не тільки сорт а й місцевість де росте пшениця, агрокультура. Так само технології. Але шановні жодна репліка ніяк не може порівнятися навіть з бюджетним італійським продуктом. Приготування, кулінарні властивості, смак все на високому рівні. Отже відповідь на питання як правильно, смачно та корисно приготувати макарони.
1. Макарони мають бути лише італійські. Не ведіться на написи "за італійською технологією", "з найкращих сортів твердої пшениці", італійський прапор на пакеті, то все дурна маячня. Тільки Маде ін Італі і ніяких варіантів.
2. Ціна. Як не дивно верхньої межі вона не має. Інколи ходжу на екскурсію до супермаркету для олігархів. Бачив там пасту і за 25€ і за 50€. Але на нашому ринку доступні цілком демократичні Barilla, Pasta Zara, Maltagliati. До речі останній то відома в наших краях ще з брежневских часів марка. Як пам'ять не зраджує коштувала пачка тих спагеті цілий рубль. 

2. Каструля. Чим більша тим краще. І це справді важливо, чому? Поясню далі. Дуже вдалі каструлі з вбудованим дуршлагом. Взагалі в ідеалі варто мати в арсеналі спеціальну каструлю для спагеті. Вона дуже висока та вузька так що пачка спагеті стає в неї одразу уся і без жодних проблем.
3. Велика каструля нам потрібно щоб коли ми кинемо макарони до окропу він не сильно охолов та продовжував активно кипіти. Це важливо щоб отримати якісний продукт.
4. Отже ми маємо повну каструлю підсоленого окропу що кипить. Жбурляємо туди макарони. Важливо мінімізувати час між додаванням макарони та поновленням активного кипіння. Це вирішується за рахунок великої каструлі, сильного вогню. Навіщо?

5. На кожні пачці вказано час приготування, дотримуйтесь його маніакально. Саме це головний секрет смачної та корисної пасти. Не переварюйте макарони! Вони не тільки стають не смачними але й шкідливими. Адже від правильно зварених макарон не товстішають! Але час приготування правильніше відраховувати не від моменту вкидання макарон а від моменту закипання води з макаронами. Тож слід скоротити період від вкидання макарон до закипання води буквально до кількох секунд.
6. Для контролю часу я зазвичай використовую таймер комунікатору. Як тільки вибіжить 5, 7 чи 11 хвилин одразу знімаю каструлю з вогню і спішу злити воду.
7. Готові макарони слід одразу залити оливковою олією. Це їх природне середовище. Зауважу саме оливковою.
8. Продукт готовий.


Як і з чим їсти макарони. По-перше макарони це не гарнір. Це цілком готова окрема страва. І вживається вона з різними соусами. Цих соусів тисячі. Всі кулінарні книжки та сайти рясніють рецептами таких соусів. Я не буду їх тут наводити. Зазвичай я готую такі соуси експромтом з того що є під рукою. Загальна схема така:
- обсмажуємо на олії цибую
- додаємо якогось м'яса - ковбаса, шинка, фарш, бекон, креветки, гриби будьшо інше. Обсмажуємо.
- додаємо помідори (очищені та порізані) та/або томатну пасту. Є варіант замість томатів додати сливки. Тоді соус буде не червоний а білий. Добряче все протушковуємо.
- тепер прийшов час додати смаку. Використовуйте улюблені спеції та подрібнені трави щоб ароматизувати соус. Ще кілька хвилин тушкуємо і гей! Можна поливати наші готові макарони.
Ще один нюанс. Сир. Але не просто сир. З дитинства любив макарони з сиром коли він розплавляється та обтікає. От тільки такий варіант до нашого рецепта справжньої пасти ніякого відношення не має. Коли я перший раз скуштував пасту зі справжнім італійським пармезаном я прозрів. Фішка полягає якраз у тому що б сир не розтоплювався. Дуже дрібно потертий пармезан зберігає твердість навіть на гарячих макаронах. Гострий ароматний смак сиру збагачує страву.
Ну от і все. За півгодини ми отримали дуже смачну, не дорогу але поживну їжу. Ясна річ що до компанії проситься якийсь відповідний напій. Тут без варіантів найкращий напій під пасту це пляшка хорошего італійського вина. Червоного вина. Хвала Діонісу тут особливих проблем нема. Апенінський півострів радує нас величезним вибором вин. Мені чомусь смак пасти в першу чергу асоціюється з Кьянті)))

Немає коментарів:

Дописати коментар