7 грудня 2009 р.

Перець, перець, перець

Перець. Сама поширена, доступна та універсальна спеція. Я дуже люблю та шаную цю приправу. Залюбки додаю її до різних страв.
В принципі термін "перець" у нас має дуже широке трактування, їм називають і соковиті плоди "солодкого перцю" і гіркий та гострий "чилі" і горошок, і мелений порошок. Спробуємо розібратися.
Власне сам перець. Той що peper. Це плоди кущової рослини що походить з Індії. Власне саме за ним португалці та голландці вибралися до Азії, а Колумб до Америки. Плоди рослини - невеличкі горошини. В залежності від часу збирання та технології обробки ми можемо отримати такі види перцю:
Чорний. Збирають не стиглим. Обварюють потім сушать. Завдяки цьому шкірка швидко ферментується та набуває знайомого зморщеного вигляду та чорного кольору.

Зелений. Зауважу, за смаком та ароматом мені подобається найбільше. Також збирають не стиглим. Плоди оброблюють милим серцю любителя вина діоксидом сірки (Е220). Це зберігає природний колір та свіжий аромат.
Білий. Так, з того самого куща. Тільки вже цього разу стиглий. Зернятко очищується від лушпиння і залишається лише біле свіже ядірце. Цей різновид перецю вважається найбільш ароматним та витонченим.
Вживається  це все або у горошку, додаємо у страву під час приготування, або у меленому вигляді.
Ще є така штука як рожевий перець, так от це зовсім не перець. Це ягоди американського дерева відомого під назвою "перуанський" чи "бразильський" перець. Це дерево має безліч різних корисних та лікувальних властивостей. Але у великих дозах листя та ягоди можуть бути отруйними. Сушені ягоди цього дерева і відомі нам як рожевий перець.

От власне всі ці чотири перці майже завжди присутні у мене на кухні. Я маю спеціальний охайний ручний млинок куди сам насипаю ці чотири види перцю та завжди можу отримати свіжозмелену ароматну приправу. А ще ті ж самі перці можна не молоти, а розтовкти чи розім'яти. Таким перцем добре змастити м'ясо чи рибу перед приготуванням. Я так роблю зокрема для приготування перечного стейку.

А ще є духмяний перець який так само "не перець". Відомий також під назвою "ямайський перець". Порівняно велика ягода цього дерева. Збирається нестиглою та висушується. Має своєрідний букет аромату що поєднує у собі гвоздику, мускату та кориці. Вживається переважно як кулінарна приправа до супів, м'ясних чи рибних страв. От тільки до млинка його додавати не варто. Я завжди купую перці окремо, а одного разу придбав готову суміш п'яти перців. Довелося духмяний звідти вручну виймати бо у млинку він не перемелювався.

А ще є гострий перець, або перець чілі. То взагалі стручки свіжі або висушені. У світі існує безліч видів того перцю. І маленькі і великі, і товсті і тоненькі, і жовті і зелені і червоні. Застосовувати цей перець можна і як страву, і як приправу, і цілим і меленим. Я наприклад полюбляю пекти такий свіжий перець на грилі. А ще, якщо сушений чілі обсмажити у олії можна отримати непогану ароматну та гостру основу для будь якої страви.
Ну і як можна забути про папріку - перемелений сушений гострий червоний перець. Чудова приправа. А мадярський гуляш...




Немає коментарів:

Дописати коментар