Monte Clavijo Rioja Garnacha

Сухе рожеве вино

Виробник: Criadores d Rioja, Ріоха, Іспанія

Сорт: Гарнача

Оцінка: 11,5

Ціна: 65 грн (в поляні з усіма знижками)

Це вино просто просилося в мій кошик. Поперше шанований мною регіон Ріоха і добре знана винарня Criadores d Rioja. У моємо блозі ви знайдете два вина цієї винарні - Castilo d Clavijo Rioja Crianza 2004 та Castilo d Clavijo Rioja DOC Reserva 2003. Ну і чиста Гарнача. Один з моїх улюблений сортів винограду. Доречі це буде 10 публікація в мене з тегом Гарнача.
Вино... нормальне. Честна та правильна гарнача. Приємний яскравий рожевий колір. Легкий квітково-фруктовий аромат. Смак простий, відчувається легка кислинка, айва, груша. Назагал непогано. Але є одне але. Я не дуже рекомендую це вино для закупки, як на мене ціна для простого не витриманного вина під пластиковим короком зависока. Ні краще за такі гроші купиьи молдавське Кодру чи щось з нашого пристойного, або додати пару гривень і взяти справді хороше європейське вино. Нізачот.

Terramore 2006 Nero d'Avola Sicilia IGT

Вино сухе, червоне, визначене за походженням з регіону Sicilia IGT

Виробник: Feudo San Martino, Сіцилія

Сорт: Неро д'Аволо

Ціна: 85 грн (в поляні з усіма знижками)

Оцінка: 15,5

Щось переглядаючи свій чек з магазину я замислився чи не переплатив я за пляшку сіцилійського вина? Але треба ж врешті решт розібратися з головним вином півдня Італії. Це буде третя дегустаця цього сорту в блозі. Дві минулі дали досить протилежний результат - негативний

Nadaria Nero D'Avola 2007 та позитивний Corvo Rosso 2007 Sicilia IGT. Побачимо що буде цього разу. Несподівано виникли проблеми з фотографіями пляшки, сайт Поляни аж ніяк не допоміг, сайт виробника теж нічого не дав. Мені так ледачо йти за комунікатором, фоткать пляшку, переганяти її на комп, обрізати в фоторедакторі, і тут мене вдарила шаленна ідея, я ще не дійшов до відеоблогу, але чомуб не додати моєму сайту елементу реалізму? На ноуті є вебкамера, пікаса одним кліком закидає фотку на хостінг... Тож як співа пан Скрипка "ти не лякайся то буду я" :)

Колір приємний, як на мене. Свіжий вишневий сік, коричневі тони. Досить прозорий, матовий. Аромат приємний, глибокий, цілком сортовий. Багатий ягідний. Ожина, малина, але в глибині є аромат чогось свіжого, зеленого, на кшталт не стиглої аличі. Смак... ну як би сказати, з характером. Відчутна характерна кислинка та помітна в'яжучість. Смак фруктовий свіжий, айва, хрустка слива. Дуже не погано. Я цілком задоволений. Класне вино. Виявляється з Сицилією не все так погано. Вино заслуговує на високу оцінку та цілком годиться для смачної вечері. Рекомендую.

Casillero del Diablo Carmenere 2008

Сухе червоне вино

Виробник: Concha y Toro, ТМ Casillero del Diablo, Rapel Valley, Чилі

Сорт: Карменер

Оцінка: 16

Ціна: 75 грн (в поляні з усіма знижками)

В продовження теми чилійських карменерів від Concha y Toro. Бренд Касільєро дел Дьябло позиціонується як середньоціновий. Випереджаючи "народні" Фронтеру та Санрайс. У якості плюсів що виправдовують ціну ми маємо декількамісячну (до 8) витримку у французському дубі та визначену локацію походження, не абстрактний Централ Валей як у молодших серій а цілком конкретний регіон Rapel Valley субрегіони якого вважаються найкращими чилійськими зонами виноробства.

Особливу цікавісь дегустації додає те що зовсім нещодавно ми дегустували молодшого брата цієї пляшки - молодий Sunrise Carmenere 2009. Різниця в ціні 14 грн. Мені аж самому цікаво що покаже "розтин".
Колір таксамо темний, непрозорий, але тепер пом'якшений. Видно вишневі чи навіть черешневі тони. Аромат доволі стиглий, легкий але об'ємний. Чідко відчуваються стиглі фрукти та ягоди. Вишня, агрус, смородина, слива. Суб'єктивно, дуже приємний аромат. Смак насичений, густий. Але відчутна елегантність, правильна витримка. Потужно відчувається слива-дичка, мигдаль. Легка приємн гіркота. Післясмак середній, лишається гіркота та присмак діжки. Пікантно. Дуже непогано. Одразу кажу що редагую минулий тест і знімаю з санрайсу -1 бал - 0,5 за смак та 0,5 суб'єктиності. Однозначно якщо брати хорошого чилійця в діапазоні до 100 грн - Casillero del Diablo - рулить!

Sunrise Carmenere 2009

Сухе червоне вино

Виробник: Concha y Toro, ТМ Sunrise, Central Valley, Чилі

Сорт: Карменер

Оцінка: 13,5

Ціна: 61 грн (в поляні з усіма знижками)

Поки жив у Москві в основному налягав на чилійські вина винарні ТерраМатер чи ЛуісФеліпе. У Києві вони мені якось ще не траплялися. А оскільки зима "камінг", то без насиченого сонячним промінням чилійського вина ніяк не проживеш. Знов звернув увагу на чилійську мега-винарню Concha y Toro. Відома тим що випускає більше десятка лінійок чилійського вина. Я вирішив поки залишити "за дужками" марку Фронтера... маю не дуже приємний досвід її дегустації ще пару раз пробував в гостях... Тож почав з наступного по старшинству бренду - Sunrise. Ну і звичайно пробувати будемо самий характерний для Чилі сорт - карменер.

Колір - темний рубін, майже не прозорий що є нормальним для молодого карменера, але приємний та навіть трохи блискучий. Аромат не дуже виразний, простий. Але цілком сортові нотки трохи гвоздики та перцю. Всеж слабкий. Незачот. Смак доволі різкий та спиртовий. Відчутна солодкість, вишня, черешня. На переферії знов спеції. Післясмак довше ніж очікувалось. Взагалі досить яскраве молоде вино, чистий та правдивий карменер. Дуже кулінарне. Цілком підійде під "несвяткову" але правильну вечерю. Враховуючи на ціну - цілком годиться для вживання. 

Доречі "хозяйке на заметку" Мерло цієї ж марки, також 2009 року, отримало у Швеції медаль "best value 2010". Тож наступного разу обов'язково скуштую.

Chateau Shabo Classik Каберне

Вино червоне сухе витримане

Виробник: Шабо, Україна, Одеська обл.

Сорт: Каберне Совіньон

Ціна: 43 грн

Оцінка: 12/20

Продовжуємо дослідження Каберне від Шабо. Перша спроба тестування "бюджетного" варіанту дала катострофічну оцінку 9,5/20. Наш наступний претендент носить горде ім'я Chateau - якби це було французське вино то Шато давало б певну гарантію якості вина. Себто виноград для вина взятий з конкретного визначеного господарства - Шато (Замок по їхньому). Я давно не був на одещині, але на 100% впевнений що окрім дач заможних одеситів на лиманах інших шато там не має. Отже ми вже як мінімуи маємо обдурення покупця. Світлими сторінками цього вина стали дві речі - зважений та стильний дизайн та 6 місяців бочкової витримки. До мінусів (окрім загадкового Шато-Шабо) можна віднести те що на пляшці не зазначено рік врожаю. Ну тепер час переходити до внутрішньго змісту.

Колір не сподобався. Якийсь бруднуватий та матовий. Не грє. Якийсь зовсям не сортовий малиновий відлив. Аромат загадковий. Знов не сортовий. Трохи бузини, смородинового варення, гвоздики. Слабкий. Смак... не смертельно. Витримка відчутна. Інше питання чи варто було його витримувати. Деревина, сушені яблука, смородина. Ні не так погано як видалося на перший погляд. Цілком можна пити. Я зараз не можу сказати наскільки ціна адекватна якості. Тут вже чекайте мій серпневий чос по києвським супермаркетам. Але я ще подумаю. Скуштую інші види Шато-Шабо. Тоді наважусь давати рекомендації.

Vega Lara DO Ribera del Duero 2007

Червоне сухе вино визначене за походженням категорії DO з регіону Ribera del Duero

Виробник: BODEGAS PEÑALBA LÓPEZ,  Ribera del Duero, Іспанія

Сорт: Темпранільо

Рік: 2007

Ціна: 5 євро

Оцінка: 11,5/20

Минулого року я урочисто розкоркував презент від моїх іспанських друзів, пляшку чудовогоLopez Cristobal Tinto Roble 2005 Ribera del Duero DO. Це стало для мене відкриттям цього регіону. В магазинах вино Рібера не так часто зустрічається, тож я уявляв собі його як дороге. Але ось на поличці ближайшого супермаркету надибалось таке собі вино за 5 євриків. Купив. Попробуємо.
Колір якийсь чорнильно-фіолетовий. Матовий. Не привабив. Аромат трохи підпродившої городньої ягоди. По другому разу аромат покращився, з'явилися сортові нотки Темпранільо. Але все одно не дуже. Смак помірно терпкий, відчутна кислотність. Гранат з кісточкми, ось на що схоже, чи навіть шкоринка гранату. Лимонна цедра. Дуже просте вино але на смак повна сортова відповідність. Загальний висновок - пити можна але купувати не варто. Просте Темпранільо можна купити і за меньші гроші, або таке саме по ціні з іншого регіону іспанії значно якісніше. Незараховано. 

Шабо Каберне

Вино червоне сухе ординарне

Виробник: Шабо, Україна, Одеська обл.

Сорт: Каберне Совіньон

Ціна: 21 грн

Оцінка: 9,5/20

Вибачайте шо без фотки. Коли викидав пляшку в смітник і гадки не мав що розжитися в інтернеті фоткою пляшки самої масової серії заводу Шабо буде такою проблемою. Офіційний сайт заводу "камінг сунн" через 10 днів, як не брешуть.

Оскільки я в основному раніше пробував кримські вина, то саме вони переважали в моєму блозі. Але часи змінюються. Треба розширювати базу. Кілька днів тому був у Запоріжжі, зайшов до магазину за пляшкою "під котлетку". Взяв Шабо, принципово саму дешеву серію, більш дорога пляшка Шато Шабо чекає свого часу в барі. Принципово взяв каберне - самий показний сорт щоб оцінити червоне вино. 

Ну шо сказать, я ще обов'язково скуштую інші вина цієї серії - Мерло, Сапераві і т.д. Скуштую чисто заради принципа і заради того що 20 грн не шкода за ради знання та мистецтва. Але Каберне більше брати не буду, ніколи і нізащо. Жахливе вино, навіть за 20 грн, навіть під котлети, і навіть після допового відстою відкритої пляшки.

Отже самарі: колір не поганий, цілком сортовий, навіть з блиском, насичений. Це мене і обдурило. Аромат простий, але теж нічого, смородина з відтінком деревени. Трохи б'є в ніс. А от смак, смак то ужас. Кошмар. Катастрофа. Терпкий, неприємно в'яжучий, у післясмаку потужні нотки... оцету. На смак як сушена але підгнивша вишня. На загал у вина дві чесноти - 1.це вино, 2. 20 грн. Не рекомендую ні за яких умов. Навіть у кулінарних цілях.

Dow`s Fine Tawny Port

Протвейн золотий

Виробник: Dow`s , Португалія

Ціна: 16 євро

Оцінка: 14,5

Взагалі Портвейн як і Херес, Малага чи Мадера заслуговують окремого поста присвяченого історії цих вин. Тому не буду заглиблюватись в історію та технологію.

Почнемо з виробника. Dow`s як зрозуміло з назви компанія англійська, що не дивно бо значна кількість видатних виноробних брендів що продукують Порто належать саме англійцям, бо саме англійці випивають значну частину вин що виробляється у долині Дору.
Колір насичений яскравий. Аромат густий, мед, фініки. Смак неглибокий, горіхи в меду, приємний післясмак з легкою гірчинкою. Не густе, досить просте але приємне вино. Цілком приємна штука як вечірній діжестів.

Codru 2005 Driada

Вино червоне сухе витримане (мінімум 1 рік)

Виробник: Суворов Вайн, Молдова

Сорти: Каберне Совіньон, Мерло

Ціна: 4 євро

Оцінка: 11,5/20

У мене тут назрівають зміни в житті, то подробиці якось пізніше. А поки засів писати нові пости і побачив що маю блисько 20 неопублікованих постів в чернетках. Дещо нецікаве повидаляю, а дещо на швидку руку викладу.

Всі знають що молдавськи вина треба пити дуже обережно уважно вибираючи виробника. Чекаю на час коли доберуся до києвських магазинів щоб поторбити їх на тему молдавських вин. А поки зв'язку з поверненням продукції з Молдови на російський ринок купив у Москві таку пляшку. Виглядає шикарно, етикетка супер, врожай, витримка... а у середені 

Блідий та не яскравий колір. Аромат слабкий. Відчувається перець, гвоздика та смородинове варення. Смак дуже різкий, спіртуозний. Вино просте.  Післясмак кислотний, в'яжучий.

Не знаю чи продають таке в нас, але поки ось знайшов сайт російського дистрибьютора. Сайт російського дистриб'ютора. 

Beaujolais Les Coteaux 2007 Bouchard Aine & Fils

червоне сухе вино, визначене за походженням регіон Божоле

Виробник: Bouchard Aine & Fils, Франція

Сорт: Гаме

Ціна: 7 євро

Оцінка: 15/20

Бучард - дуже крута винарня. Мені вже третій раз потрапляє їх вирно на стіл. Ось перші дві пляшки:

Cotes du Rhone 2007 Bouchard Fine & Fils

Beaujolais Nouveau 2009 Bouchard Aine & Fils

А ще вони випускають багато досить дорогих вин.
В данному випадку ми маємо Божоле яке "не те божоле" себто не "нуво", а просто Божоле. Бо божоле це АОС який визначає походження винограду з певної провінції та сортність винограду - 100% Гаме. На відміну від Нуво, це божоле пройшло процес повної ферментації та витримки у нейтрпальній тарі - 3-6 місяців, що дає можливість вживати його протягом кількох років. Але з точки зору стандарту і Нуво і звичайне Божоле розглядаються однаково. Єдине що заспокоює, це те, що на винарні Бучард для бутилювання до продажу не в сезон Божоле залишили той виноматеріал що видався найкращим з усіх.
А крім простого Божоле АОС, у Бургундії ще є Божоле Вілаж (декілька маленьких тісно згуртованих міні регіонів у центрі провінції) та ще і Гранд Крю. Як завжди у Франції, це означає більш суворий та зарегламентований стандарт що одразу позначається на захмарності ціни.
Колір яскравий, світло-рубіновий, прозорий. Аромат ягідного букету, в глибині відчутно пелюстки троянд. Смак сильний, яскравий, насичений. Ожина, зелені сливи, трошки полуниці у післялсмаку. Дуже святково. Хароше столове вино. Я задоволений. Роблю висновок для себе - сортове гаме з божоле цілком приємне вино яке можна включити до свого шопінг-листу.

Cotes du Rhone Prestige Cellier des Dauphins 2007

Вино червоне, визначене за походженням, Cotes du Rhone AOC

Виробник: Cellier des Dauphins, Кот-дю-Рон, Франція

Сорти: Гренаш 85%, Сіра 15%

Ціна: 7 євро

Оцінка: 14/20

Я тепер точно знаю як називається моє улюблене французське вино, принамні зараз, взимку. Це Кот-дю-Рон, чи Берег Рони. Гренаш, чи Гарнача цей сорт виограду спеціально створений що б зігрівати зимові вечори.

Кот-дю-Рон відносно не великий апелласьон на південному сході Франції. І як всі подібні апелласьони сам по собі складний. У нього входить "генеральний" Cotes du Rhone AOC, потім елітний Cotes du Rhone-Villages, і нарешті іменні Віладжі. Ну з нашим бюджетом ми поки далі простого АОС не проліземо. Згідно стандарту до червоного вина цього регіону обов'язково входять Гренаш та Сіра, та не обов'язково деякі інші місцеві сорти. 

А от виробник цієї конкретної пляшки, компанія "з не однозначною репутацією". Cellier des Dauphins об'єднує 11 кооперативів та виробляє 25% всього вина Кот-дю-Рон. А це мільйони пляшок! Серед упіхів стало "завоювання" Британії, де компанія реалізує 2.000.000 пляшок на рік. А також впровадження прогресивних методів виробництва. Компанія купує у кооперативів тільки свіжий виноград, а виноматеріал виробляє самотужки, вона ж постачає фермерів самими сучасними садженцями. Такий собі "великий брат долини Рони". Закидають компанії те, що вона підриває ринок старим елітним винарням категорії Вілаж. Хотілось би, щоб дешеве народне вино співіснувало з підтримкою та збереженням старовинних Віладжів.

Ну а тепер само вино:

Прозорий матово-рубіновий колір, з вишневим тоном. Цілком сортовий та відповідний. Аромат троянд, деревини, полуниці. Легкий, простий. Смак доволі насичений. Лісові та садові ягоди. Відчутні таніни. Нічого особливого, але все відповідає стандарту. Кислотність відчутна але помірна. Післясмак - вшнева кісточка. Непогано. 

"Сонячна Долина" Десертне Біле 1993

Марочне десертне витримане вино (мінімум 3 роки)

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Сари-Пандас, Кок-Пандас, Сонячнодолинний, Мускат Білий, Токайські, Піно-Грі, Кокур

Ціна: 5 євро

Оцінка: 15,5/20

Алк: 16%

Цукор: 16%

Флагман лінійки вин Сонячної Долини. Поруч з Чорним Доктором - Десертне Біле. Так само сяє цілим сузіррям місцевих сортів винограду.

Цілий вибух незнайомих мені сортів. Сари-Пандас та Кок-Пандас - свої рідні кримськи сорти. Сонячнодолинний - також місцевий сорт. Його виділили, зауваже не вивкли, а виділили як окремий сорт від Сари-Пандасу у 1968 році фахіфці з інституту Магарач. Як пишеться в релізі "ідеальний для десертних вин". Хех. А хто сумнівався? Смущає термін "токайські сорти" - це все одно що "французські сорти". Завезені до Криму ще за Потьомкіна, ну любила російська аристократія солоденькі вина, токайські лози стали частиною кримської винної культури. Що це може бути? Ну скоріше за все Фурмінт, чи ще щось подібне, але виробник не уточнив.
Ще з цікавинок - це вино має більше за всі вина Сонячної Долини нагород - 23 золоті медалі, випереджає навіть славнозвісного Чорного Доктора який має їх лише 18.
І зверніть увагу, що зображення вина у пості скоріше за все не відповідає тому що ви побачите на поличці супермаркету. Фотки я зазвичай беру з офіційних сайтів. Але минулого року Сонячна Долина зробила редизайн етикетки. Як виглядала етикетка на моїй пляшці ви можете побачити на іншій фотці.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

P.S. Перший раз таке бачу, але блогер відмововся зберігати більше ніж 200 знаків у полі теги :( тож це вино хоч і містить Піно Грі та Мускат Білий - в ці теги не потрапляє. Отакої...

"Приват" Сонячна Долина

Одинарне міцне червоне вино

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Одеський чорний, Піно Нуар, Кефесія, Мускат Рожевий

Ціна: 22 грн

Оцінка: 14/20

Алк: 15,5%

Цукор: 10,5%

Несподіване вино. Реально. Просто треба було замовити декілько різних кухлів. Ніби все перепробували. Жінка-продавщиця запропонувала попробувать цей "Приват". Посміялися і замовили. Йомайо. А непогане вино. Я звичайно не любитель таких вин, але, але... Буду справедливим, цілком заслужена висока оцінка.
Спочатку розберемося з сортами, що там намішали майстри купажу. Піно та Мускат, зрозуміло Кефесія - тубільний сорт що входить до складу легндарного Чорного Доктора. А от і новинка у моєму блозі- Одеський чорний. Що за птах? У 1855 році відомий французський селікціонер Генрі Буше вивів на основі Гренашу новий сорт який скромно назвав Алікант Буше. А вже в наш час хоробрі і відважні вченні з Інституту Виноградарства та Виноробства ім. Таірова" під Одесою зхрестили цей продукт французської аграрної думки 19 ст. зі старим добрим Каберне Совіньон. Тепер цей сорт поширений на Півдні України активно використовується у виноробстві.
Яскравий, навіть кривавий, бличскучий темнорубіновий колір. В ароматі у нос лізе мускат та багато, багато фруктів. А от смак дійсно сподобався. Трохи гіркуватий, кісточковий (кефесія?) ну і звичні грушки-яблочки. Така висока оцінка скоріше заслуга не чеснот вина, а високим суб'єктивним балом.
Не знаю чи рекомендувати вам це вино чи ні, але якщо вам треба буде зробити презент шанувальнику кримських міцних вин - то "Приват" дость цікавий бюджетний варіант.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

Мускатне Фестивальне Сонячна Долина

Вино рожеве десертне

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Мускат Білий, Мускат Чорний (гамбурзський), Мускат Рожевий, Мускат Отонель

Ціна: 25 грн

Оцінка: 12/20

Алк: 16%

Цукор: 13,5%

Простий як правда рожевий мускат. Коштуж копійки. Смак навіть краще ніж ви очікуєте. Колір, ясна річ, рожевий. Аромат... ну мускатний, трошки з цедрою. Смак густий, цукристий, маслянистий. Тьотечкам понравітся :) 

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

Сонячна Долина. Архадерессе

Скажу відверто, для мене цей завод став відкриттям минулого року. Хоча це моя провина, а не заводу. А допомогла мені ця скромна пляшка молодого Каберне за 20 грн. Вона мені на диво сподобалась, і я відвідав сайт заводу, потім став приглядатися до продукції у магазинах, отримав святе откровеніє про кримські десертні вина від Чорного Доктора і врешті решт відвідав Судак. Як я вже писав, з екскурсією вийшов облом, та чи сталася б ця екскурсія 5-го січня? Та й ще в таку хуртовину? Отже всі фотки в цьому пості не мої, а надьоргані з інтренету за шо всім спасіба.

Почнемо з історії. Холера ясна, що всьо хороше в Криму почалося після того як матушка (шоб їй три рази в домовині перекрутитись) Єкатеріна 2.0 прибрала це майно до себе. І у 1802 році її внучьок Александр заснував у Судаку училище виноградарства та виноробства. Потім училище закрили у 1836 році, бо його функції перейшли у Магарачський інститут. Але за ці роки у районі Судаку була проведена велика робота з виявлення та опису тубільних сортів винограду. Всього їх описали 39 шт. І серед них були сорти винограду які чекала вдала доля Кокур, Кефесія, Шабаш,  Джеват. Дивіться теги, багато з цих виноградів стають героями цього блогу. І саме місцевість навколо Судаку стала місцем успішного виробництва цих сортів. Унікальність апелласьйону Сонячної Долини полягає у таких факторах - більше 300 сонячних днів на рік, лише 200-250 мм опадів, та у дуже бідному, кам'янистому грунті. Всі ці фактори за прваильного використання, дозволяють виробляти цікаві вина.

Якось воно йшло все своїм шляхом, поки у Криму не почав активно діяти князь Голіцин. Заснувавши шампанський завод у Новому Світі та насадивши 230 га винограду починає виробляти свої відомі вина. Потім звертає увагу на місцевість Архадерессе, пустинне плато, закрите горами, з дуже спекотною погодою влітку та грунтами багатими кремнієм. От тіки грошей на цей шматок вже не вистачило. Тут починається історія в стилі бразильського серіалу. Князь умовляє сина канцлера Горчакова придбати ЗАОЧНО цей маєток та профінансувати закладення виноградників, сам же стає управляючим маєтком. Напевно Горчаков чекав швидких дивідентів, бо через кілька років звільнив Голіцина, заборонив йому в'їзжати в маєток. Справа у тому, що розбиті виноградники не дали очікуваних врожаїв, а причина полягала у тому, що винограду не вистачало води. Запровадження штучного зрошення покращило б ситуацію.

От власне здобуток Голіцина, те що він встиг зробити - 100 га виноградників європейських сортів, чудові підвали для витримки + аборигенні кримські сорти. Це стало основою сучасного виробництва ВАТ "Сонячна Долина". 

Чим славна Сонячна Долина і на що слід звернути увагу?

Сухі вина... традиційно для Криму дуже слабкі, але на мою думку кращі за середній рівень. Портвейни, варто звернути увагу на витримані, марочні сорти. Найкращими винами заводу знавці визнають десертні: Біле марочне "Сонячна долина", "Чорний Доктор", та за думками деяких експертів найкращий у Криму "Кагор" (хоча теж саме мені казали про кагор з Інкерману), та міцні вина - Білий Марочний Портвейн та Чорний Полковник. За кожних з цих вин ціла історія. І з одної сторони виробництво вина з аборигенних сортів не дуже зручне, бо сорти ці низьковрожайні, з іншої, саме ці вина є визитівкою заводу.

Відчуваєте список? Прощавайте нирки))) Тож у мене виникає питання, як князь Голіцин збирався вирощувати тут виноматеріали для шампанського?

Більше про вина сонячна долина

Полпередній звіт був про Винзавод Коктебель.

Судак

Для тих хто подорожує Кримом у пошуках гарного вина Судак не оминути. Прямо поруч росташовані два виноробні заводи тісно пов'язані з персоною легендарної для кримського виноробства людини - князя Льва Голіцина.

Дісталися ми туди з пригодами. Не могли виїхати з Коктебелі. Правду кажуть, щось не просто з тим містечком. За декілька годин у нас пробило колесо, сів аккумулятор, ми стукнули крилом машини об ворота))), і врешті решт кілька годин не могли виїхати на трасу через шалений як для Криму снігопад та ожеледецю. емпература впала до -5 градусів. Запланований на 8 ранку стався аж о 15-й. Тож замість ранку ми прибули в Судак лише надвечір.

Сам Судак то доволі велике містечко як для курортного. Бував я там влітку. Не сподобалось, дуже багато людей, бруду і пилу. А от у січні місто мені сподобалось. Людей взагалі нема. Порожні вулиці, парки, набережна.

Ну і головна чеснота міста - генуезька фортеця. Ясне діло що на 70% це новоділ, і відбудовані стіни та вежі на тлі порожнього пустирю в середені виглядає не дуже. Але всеж, фортеця виглядає вражаючою. Всю подорож фортецею нас супроводжував дуже сильний холодний вітер, і хоча небо було сонячним згори насували снігові хмари.

Тож одразу після фортеці ми перейшли до знайомства з основновною цікавинкою подорожі - винами.
Як ви бачите на цій мапі:

Судак дуже зручно розташований відносно двох перлин кримського виноробства - Винзаводу ВАТ "Сонячна Долина" - легендарний голіцинський Архадерессе, та від всесвітньо відомого заводу з виробництва ігристих вин Державне Підприємство Завод Шампанських Вин "Новий Світ".
Нажаль, нажаль. Ранкова хуртовина порушила наші плани. Я хотів їхати на Судак з Коктебелю через перевал. Там якихось 30 км. Але місцеві сказали що туди без джипу з ланцюгами в таку погоду нема чого їхати. А та дорога якраз проходила повз основні виноградники Сонячної Долини. Так само не вдалося і відвідати завод. Планували екскурсію на ранок 5-го, а доїхали в Судак лише підвечір. Тож знайомство з продукцією Архадерессе довелося обмежити дегустаціями у фірмових магазинах заводу. І продовжити вже вдома.
А от у Новий Світ ми потрапили. Але про це пізніше.
Поченаємо серію публікацій про вина Сонячної Долини

Попередні публікації з цієї подорожі:

Коктебель. Інтермедія

Коктебель. Вина

Сухий Херес "Ореанда" Масандра

Міцне вино, марочне витримане

Виробник: Масандра, Україна

Сорти: Аліготе, Альбільон

Ціна: 70 грн (роздріб)

Оцінка: 16,5/20

Алк: 16%

Ті хто давно слідкує за моїм блогом знають, що його автор не байдужий до такого славетного виноробного явища як Херес. Дійшов час і до хересів наших. Пропустимо бла-бла-бла про те що Херес то лише те що Херес. У нас Кримський Херес. Теж непоганий. Навіть тег у нього буде свій. Як і у Кримського Портвейну чи Кримської Мадери. 

Наскільки мені відомо, "хересні вина", нормальні роблять лише у Масандрі. У інших заводів я хереси не зустрічав. Зазаначу що сухий херес то для Масандри новинка, принаймні за совку виробляли там здається лише солодкі хереси. Солодкі хереси то добре, але хто пробував спражній сухий іспанський херес... Я пробував. Скажу одразу, цей трохи інший, але так само не поганий.

Колір світлий, з зеленуватим відливом. Аромат глибокий, складний, мигдаль та осінні квіти. Смак повний, справжній хересний, солонуватий. Горіхи та не солодкий абрикос. Чудове вино. З категоріх "маст хев". 

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра

Мадера "Масандра" Масандра

Міцне марочне витримане вино

Виробник: Масандра, Україна

Сорти: Серсіаль, Вердейльо, Альбільон

Ціна: 70 грн (роздріб)

Оцінка: 17/20

Алк: 19.5%

Цукор: 3%

Ну от і ще одна Кримська Мадера. Цього разу Масандра. Всеж придатний кримський півострів для виробництва цих вин які ще за міцність називають "жіночім коньяком". Я вже писав яке чудове враження на мене справила Мадера Коктебель. Тепер на черзі Кримська Мадера від масандри. 

На те що саме в Криму прижилися такі вина як портвейни, мадери, хереси вплинуло два фактори. Поперше кліматичний, Крим всеж більше схожий на спекотні Піренеї ніж на долину Рони чи Луари. По-друге маркетинговий, згадайте класичну російську літературу, що окрім шампанського полюбляли пани-аристократи? Мадейрочку та Мальвазію. Сотерн та Токай. Тож Крим йшов за потребами ринку.

Це вино залишається у лінійці вин заводу аж з 1892 року. Витримка на мадерному майданчику - 5 років. А ось і він, мадерний майданчик.

Мадерна площадка Масандра. На другому плані ялтинська затока

Колір шляхетний, з персиковим відтінком. Аромат сильний, об'ємний, складний. Смак густий, ароматний. Горіхи, копчені сливи. Приємний післясмак. Чудове вино. Рекомендую.

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра
Не забуваємо передивитись відеоролік про завод масандра та його вина

Кокур десертний "Сурож" Масандра

Міцне десертне вино, марочне витримане

Виробник: Масандра, Україна

Сорти: Кокур білий кримський

Ціна: 50 грн (роздріб)

Оцінка: 13/20

Алк: 16%

Цукор: 16%

Як я писав, нас чекає подорож по продукції трьох кримських заводів - Коктебель, Сонячна Долина та Новий Світ. Але поки зробимо паузу та розглянемо декілька десертних та міцних вин інших заводів.
Аби мої студії на тему міцних та десертних кримських вин були повнішими, влаштував собі тестову дегустацію кількох вин від лідера цього напрямку - винзаводу Масандра. Бо мої численні спроби знайти серед сухих вин Масандри щось прийнятне до вжитку провалилися.

Першим у нашому огляді десертне вино Кокур "Сурож". Воно сортове, робиться з одного сорт винограду. Раніше я вже писав про Інкерманівський сортовий сухий Кокур. Непогане вино на мій погляд. 

А от легендарний "Сурож" про який написано у всіх довідниках про кримські вина мене не вразив. Колір темно-золотистй. Аромат мед та квіти. Смак простий, дуже солодкий. Квіти, фініки, солодкі сухофрукти. Об'єктивно скажу - нормальне десертне вино. І не більше, але тьотічкам має сподобатись.

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра
Не забуваємо передивитись відеоролік про завод масандра та його вина

Мадера 2003 Коктебель

Вино міцне марочне біле

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Серсіаль, Альбільйон кримський, Шабаш

Ціна: 30 грн (3 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 16,5/20

Алк: 19%

Цукор: 4%

Як я вже писав, Коктебель славний своїм величезним мадеровим майданчиком, який є найбільшим у Європі. Тож саме на мадеру, в першу чергу слід звернути увагу під час винного шопінгу. Цього разу вибір був не великий. Лише марочна мадера 2003 року. От про неї і поведемо мову. А оскільки це перша мадера у моєму блозі то почнемо з теоритичної частини. 

Ну почнемо з вже традиційної промови, яку я вже виголошував в тому що стосується хересів, портвейнів, шампанських та коньяків. Це все назви "визначені за походженням" Тобто вино портвейн тільки з Порто, вино мадера тільки з одноіменного острова. Але так склалося що мадери, хереси, портвейни стали невідємною частиною кримського виноробства, а нехтування вимогами захисту за походженням призвели до того, що ніхто не заморочився провести ребрендинг. Як наприклад вірмени своє чудове хересоподібне вино, колишній Херес Аштарак називають просто - Воскеат Аштарак. І не переплутаєш. Тому для зручності та справедливості, продукці. кримських виноробів ми назовемо "Мадера Кримська" а детальну оповідь про історію справжньої Мадери прибережемо на час коли в мене руки доберуться до відповідних поличок магазину. 

Але пару слів про технологію скажу. Справжня мадера робиться з сортів винограду сортів Мальвазія, Серсіаль, Вердельо, Відон, Боаль, Мускат Білий і т.д. За технологією виноматеріалу дають повні перебродити. І лише потім закріплюють його спиртом. На відміну від портвейну де спирт додають у вино де перебродила лише половина цукру, у мадері дріжжі майже повністю поїдають цукор, тому вино має невисоку цукристість, але високу алкогольність. А далі починається саме веселе - виноматеріал переливають до невеликих дубових діжок які 2-4 роки витримуються простонеба під сонцем. 

У нашому випадку кримська мадера має один "класичний" сорт Серсіаль - стародавній північно-африканський сорт винограду, зараз поширений лише у Іспанії та Португалії. Решта наша творчість. Шабаш - кримський аборигенний сорт винограду, назва характерна, бо цей пізній сорт збирають останнім. А "шабаш" то тюркською означає те саме - кінець. Альбільйон кримський - завезений з перінеїв сорт винограду який вже став своїм в криму.

Тепер про технологію. Мадера робиться двом шляхами - або описаним вище класичним шляхом, або дешевим прискореним. Прискориний шлях це коли вино тримають у діжках у підвалі де штучно підтримується температура +70С. Ясна річ що вибираючи вино слід віддати перевагу першому методу. Тож запам'ятайте - у Криму є лише три мадерних майданчика - у Коктебелі, Магарачі та у Масандрі. 

Ну тепер власне саме вино.
Колір сяючий, бурштиновий. Аромат копчених слив, яблук, груш. Глибокий, приємний. Смак сильний. Ваніль, шоколад, сухофрукти. Гіркуваті горішки. Довгий післясмак. Чудове вино. Можна завжди мати пляшку в барі. Знайдеться застосування.

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!