Terramore 2006 Nero d'Avola Sicilia IGT

Вино сухе, червоне, визначене за походженням з регіону Sicilia IGT

Виробник: Feudo San Martino, Сіцилія

Сорт: Неро д'Аволо

Ціна: 85 грн (в поляні з усіма знижками)

Оцінка: 15,5

Щось переглядаючи свій чек з магазину я замислився чи не переплатив я за пляшку сіцилійського вина? Але треба ж врешті решт розібратися з головним вином півдня Італії. Це буде третя дегустаця цього сорту в блозі. Дві минулі дали досить протилежний результат - негативний

Nadaria Nero D'Avola 2007 та позитивний Corvo Rosso 2007 Sicilia IGT. Побачимо що буде цього разу. Несподівано виникли проблеми з фотографіями пляшки, сайт Поляни аж ніяк не допоміг, сайт виробника теж нічого не дав. Мені так ледачо йти за комунікатором, фоткать пляшку, переганяти її на комп, обрізати в фоторедакторі, і тут мене вдарила шаленна ідея, я ще не дійшов до відеоблогу, але чомуб не додати моєму сайту елементу реалізму? На ноуті є вебкамера, пікаса одним кліком закидає фотку на хостінг... Тож як співа пан Скрипка "ти не лякайся то буду я" :)

Колір приємний, як на мене. Свіжий вишневий сік, коричневі тони. Досить прозорий, матовий. Аромат приємний, глибокий, цілком сортовий. Багатий ягідний. Ожина, малина, але в глибині є аромат чогось свіжого, зеленого, на кшталт не стиглої аличі. Смак... ну як би сказати, з характером. Відчутна характерна кислинка та помітна в'яжучість. Смак фруктовий свіжий, айва, хрустка слива. Дуже не погано. Я цілком задоволений. Класне вино. Виявляється з Сицилією не все так погано. Вино заслуговує на високу оцінку та цілком годиться для смачної вечері. Рекомендую.

Мафія Піца на Вел.Васильківській

Як і обіцяв буду потрошку росповідати про більш-менш гідні уваги харчевні києва.

Вчора зарулили увечорі в Мафія Піца на Республіканському. І таки вони не збрехали. за 100 грн нам подали дійсно метрову здорову піцу. Цілком їстивну. Хороше тонке тісто, смачна начинка. Два дядьки сумарної ваги 250 кг - наїлися. Тобто на 3-4 людей можно брати перекусити. А головне в подарунок йшов глечик з вином 500 мл. Вино було розливне, "нон-нейм", але я чітко і ясно розпізнав у ньому спецефічний смак Нерро де Авола, традиційного хоч і на мій смак не ідеального сіцилійського вина. Але під піцу та відповідну демократичну обстановку Мафії - вино пішло просто чудово.

Отже висновок:

Інтерьер - 3

Обслуговування - 4

Кухня - 4

Рівень цін - 5

Рекомендую.

Переглянути більшу мапу

Макарони

Шикарна, зручна, смачна, універсальна, творча, недорога страва. Що може бути простіше? Але як завжди за простотою ховаються секрети. Отже сьогодні ми поговоримо про те як правильно купляти та готувати макарони.
Макарони то шматки висушеного тіста що придатні до тривалого зберігання. Коли ми говоримо "макарони" то кажемо саме про традиційний італійський продукт "pasta". Саме продукт бо страв з пасти дуже багато. Ясна річ що макарони не є італійська монополія. Майже у всіх кухнях присутні ті чи інші макароноподібні страви. Наприклад наша "домашня локшина" дуже смачна штука. Безліч різних подібних страв у народів Азії. Але італійська паста то окреме видатне явище.
У чому секрет? Я не знаю. Безумовно сировина, якісна спеціальна тверда пшениця, можливо важливий не тільки сорт а й місцевість де росте пшениця, агрокультура. Так само технології. Але шановні жодна репліка ніяк не може порівнятися навіть з бюджетним італійським продуктом. Приготування, кулінарні властивості, смак все на високому рівні. Отже відповідь на питання як правильно, смачно та корисно приготувати макарони.
1. Макарони мають бути лише італійські. Не ведіться на написи "за італійською технологією", "з найкращих сортів твердої пшениці", італійський прапор на пакеті, то все дурна маячня. Тільки Маде ін Італі і ніяких варіантів.
2. Ціна. Як не дивно верхньої межі вона не має. Інколи ходжу на екскурсію до супермаркету для олігархів. Бачив там пасту і за 25€ і за 50€. Але на нашому ринку доступні цілком демократичні Barilla, Pasta Zara, Maltagliati. До речі останній то відома в наших краях ще з брежневских часів марка. Як пам'ять не зраджує коштувала пачка тих спагеті цілий рубль. 

2. Каструля. Чим більша тим краще. І це справді важливо, чому? Поясню далі. Дуже вдалі каструлі з вбудованим дуршлагом. Взагалі в ідеалі варто мати в арсеналі спеціальну каструлю для спагеті. Вона дуже висока та вузька так що пачка спагеті стає в неї одразу уся і без жодних проблем.
3. Велика каструля нам потрібно щоб коли ми кинемо макарони до окропу він не сильно охолов та продовжував активно кипіти. Це важливо щоб отримати якісний продукт.
4. Отже ми маємо повну каструлю підсоленого окропу що кипить. Жбурляємо туди макарони. Важливо мінімізувати час між додаванням макарони та поновленням активного кипіння. Це вирішується за рахунок великої каструлі, сильного вогню. Навіщо?

5. На кожні пачці вказано час приготування, дотримуйтесь його маніакально. Саме це головний секрет смачної та корисної пасти. Не переварюйте макарони! Вони не тільки стають не смачними але й шкідливими. Адже від правильно зварених макарон не товстішають! Але час приготування правильніше відраховувати не від моменту вкидання макарон а від моменту закипання води з макаронами. Тож слід скоротити період від вкидання макарон до закипання води буквально до кількох секунд.
6. Для контролю часу я зазвичай використовую таймер комунікатору. Як тільки вибіжить 5, 7 чи 11 хвилин одразу знімаю каструлю з вогню і спішу злити воду.
7. Готові макарони слід одразу залити оливковою олією. Це їх природне середовище. Зауважу саме оливковою.
8. Продукт готовий.

Як і з чим їсти макарони. По-перше макарони це не гарнір. Це цілком готова окрема страва. І вживається вона з різними соусами. Цих соусів тисячі. Всі кулінарні книжки та сайти рясніють рецептами таких соусів. Я не буду їх тут наводити. Зазвичай я готую такі соуси експромтом з того що є під рукою. Загальна схема така:
- обсмажуємо на олії цибую
- додаємо якогось м'яса - ковбаса, шинка, фарш, бекон, креветки, гриби будьшо інше. Обсмажуємо.
- додаємо помідори (очищені та порізані) та/або томатну пасту. Є варіант замість томатів додати сливки. Тоді соус буде не червоний а білий. Добряче все протушковуємо.
- тепер прийшов час додати смаку. Використовуйте улюблені спеції та подрібнені трави щоб ароматизувати соус. Ще кілька хвилин тушкуємо і гей! Можна поливати наші готові макарони.
Ще один нюанс. Сир. Але не просто сир. З дитинства любив макарони з сиром коли він розплавляється та обтікає. От тільки такий варіант до нашого рецепта справжньої пасти ніякого відношення не має. Коли я перший раз скуштував пасту зі справжнім італійським пармезаном я прозрів. Фішка полягає якраз у тому що б сир не розтоплювався. Дуже дрібно потертий пармезан зберігає твердість навіть на гарячих макаронах. Гострий ароматний смак сиру збагачує страву.
Ну от і все. За півгодини ми отримали дуже смачну, не дорогу але поживну їжу. Ясна річ що до компанії проситься якийсь відповідний напій. Тут без варіантів найкращий напій під пасту це пляшка хорошего італійського вина. Червоного вина. Хвала Діонісу тут особливих проблем нема. Апенінський півострів радує нас величезним вибором вин. Мені чомусь смак пасти в першу чергу асоціюється з Кьянті)))

MezzaCorona Teroldego Rotaliano DOC Reserva 2004

Витримане червоне сухе вино визначене та контрольоване за походженням з регіону Терольдего Ротальяно

Виробник: MezzaCorona, Трентіно, Італія

Сорт: Терольдего

Ціна: 12 євро

Оцінка: 16/20 (увага використовується нова система оцінки вина)

MezzaCorona - виноробне підприємство що виробляє вина лише в одному регіоні - Трентіно - то сама Північ Італії, на кордоні з Австрією. Цілком Альпійська область. Теплі вітри з адріатики, чисте альпійське повітря, багато сонця і бла-бла-бла. Виробляють вони велику лінійку місцевих вин у категорії IGT, до речі не дуже дорогих, треба буде скуштувати, а головне декілька досить цікавих вин - Teroldego Rotaliano DOC Pinot Grigio Trentino DOC. Обидва у категорії Резерва - себто мінімум 1 рік витримки у діжках і стільки ж у пляшках.

Трентіно цікавий виноробний регіон. Оскільки дуже довгий час цей район входи до складу Австрії і виноробство у регіоні історично орієнтоване на австрійського споживача. Сам регіон Трентіно-Альто включає декілька DOC та IGT поний перелік та опис субрегіонів можна знайти на цьому сайті. Назва цього регіону походить від імені долини Ротальяно яка здавна вважалася надзвичайно вдалою для виноробства. Отже тільки вино з винограду сорту Терольдего, що виріс у цій долині може розливатися у пляшки з відповідним DOC.

Терольдего - це тубільний сорт винограду цієї провінції. Як бреше англійська вікі, сорт цей досить давній, чи не з римських часів. Назву пояснюють двома шляхами - практичним та романтичним. За романтичним Терольдего походить від фрази "тірольське золото", себто тіроль+голд, все псують практичні філологи що виводять назву від "тіреле" - себто дріт. Бо традиційно культивувався цей сорт саме на розтягнутих дротах. Додає легендарності цьому вину ще й та інформація, що саме цей сорт поставлявся до імператорського двору у Відні, ну воно і зрозуміло, з червоним вином у імперії було важкувато, на відміну від білого яке вироблялося по всій імперії.

Вино дуже сподобалось. Глибокий насичений яскравий рубіновий колір. Я аж замилувався. Аромат об'ємний, складний. Почулася ваніль, але домінує аромат чорносливу, причому не просто сухофрукту, а дорогого елітного чорносливу. Смак танінний, солодкуватий, стигла черешня, слива. Післялсмак довгий, приємний з ароматом сливових кісточок. Дуже непогано!
Нотатки на полях. Я вже кілька раз звертав увагу що не люблю Шираз чи Сіра. Не йде він мені. Але як виявляється Терольдего та Шираз - досить близькі родичі. То може справа у тому що вина з Ширазу занадто вибагливі до якості? І десь мене чекає пляшка австралійського Ширазу від якого я буду у захопленні? Буду шукати))
Смачного!

Алк: 13%

Asti Spumante DOCG

Біле ігристе вино контрольоване за походженням та гарантованої якості

Виробник: Асті, Пьємонт, Італія

Сорт: Мускат Білий Олександрійський

Ціна: 15-20 євро за пляшку 

Оцінка: 6/10

Я не великий шанувальник ігристих вин, але інколи під відповідний настрій та правильний акомпанемент...  Перевагу віддаю звичайно брютам. Але у нас історично повелося що споживач віддає перевагу солодкому "шампанському". Тож народу італійські солодкі шипучки припали до смаку. Загальна назва для італійських ігристих вин - Spumante. Але серед цих доволі ординарних напоїв виділяється Asti - ігристе вино з північної області Пьємонт. Це вино захищене стандартом DOCG - найвищим італійським стандартом контролю за якість та походженням. Виробляється Asti лише з білого винограду сорту "мускат олександрійський" що збирається у дуже обмеженій області Асті та Олександрія. Я гадаю цей виноград добре відомий читачу. Легендарний для нашого споживача сорт що залюбки споживається і у вигляді ягід чи випивається мільйонами пляшок мускатного вина. Як і всі мускати вина Асті відрізняються свіжим фруктовим смаком. Природна солодкість робить їх непоганим додатком до десертів чи фруктів. Гарантована стандартом якість та відносно не велика ціна - десь близько 15-20 євро дає нам цілком пристойний продукт "для дам" які полюбляють солодкі шипучі вина.

Виробників цього вина дуже багато. На жаль на наш ринок потрапляє переважно продукція під брендами великих алкогольних концернів - Mondoro, Cinzano, Martini і т.д. А виробляють це вино також десятки невеликих винарень. Ось їх було б цікаво скуштувати. Визначити справжнє Асті дуже просто, окрім відповідного напису, ви побачите на кожній пляшці легко вирізнимо лого - вершник з червоним прапором і білим хрестом.

На написання цього матеріалу мене підштовхнуло відверте шахрайство одного з виробників - Кампарі Інтернешенал з його брендом Мондоро. Про це читайте у попередньому пості.

Mondoro Silver Semi Secco

Біле ігристе напівсухе вино

Виробник: Campari International, Італія

Сорт: Кортезе, Просекко, Гарнача и Мускат

Ціна: 18 євро

Оцінка: 4/10

Зовсім не солодке, напевно мускату у ньому не багато. Приємний свіжий смак, трохи кислуватий. Домінує аромат яблук та груш. Навіть можна сказати - присмак знайомого з дитинства "дюшесу". Багато красивих, невеличких бульбашок. Досить непогано.

Але є дві речі. По-перше на мою думку ціна відверто завищена. За італійську шипучку викладати стільки грошей як на мене забагато. А головне це - ШАХРАЙСТВО!

Пояснюю, бренд Мондоро був розкручений на "нових" ринках саме як виробник ігристого вина ASTI. Це відоме італійське вино користується попитом у багатьох країнах, бо солодке і відносно не дороге, і що важливо для мене, це не просто "шипучка", а регульований найвищим італійським регулятором DOCG - себто контрольоване за походженням гарантованої якості напій.
Мондоро (себто Кампарі) активно просувало свій бренд на нашому ринку. Призвичаївши людей до марки, етикетки та своєрідної форми пляшки. А за кілька років випустило на ринок нове вино, та сама пляшка, та сама марка, навіть етикетка схожа. Ну тільки раніше це було Mondoro ASTI DOCG а стало... Mondoro Silver просто. Ціна така сама. На контр-етикетці лише інформація про "найкращі сорти з найкращих виноградників". За смаковими якостями чесно готовий поставити цьому вину 7 балів, ну 6, враховуючи досить не дешеву ціну, але штрафую на 2 бали за відверте шахрайство та обман споживачів. Але про це у наступному пості.

Serramater Montepulciano d'Abruzzo DOC 2008

Червоне сухе вино визначене за найменуванням та походженням

Виробник: Perlina Optima, д'Абруццо, Італія
Сорт: Монтепульчано
Ціна: 6 євро

Оцінка: 7/10

Це вже друге монтепульчано з району d'Abruzzo DOC що потрапило на мій стіл. Минула пляшка - від Monticelli геть не вразила та заслужила оцінку лише 4 з 10. Це вино - інша справа, приємне, виважене. Непоганий сорт винограду. Буду придивлятися до нього у майбутньому.
Насичений темно-вишневий колір. Аромат не дуже виразний з нотками гвоздики. А от смак, доволі об'ємний. Відчутні таніни. Присмак стиглої черешні, кави, спецій. Напевно сортові ознаки сорту Монтепульчаною

Frassine Barbera d'Asti DOCG 2008

Червоне сухе вино визначене за походженням гарантованої якості

Виробник: Cantine Soldo, ТМ Frassine, Пьемонт, Італія

Сорт: Барбера

Ціна: 7 євро

Оцінка 7/10

Пьемонт - область на Півночі Італії. З 1970 року два райони виробництва червоних сухих вин з сорту винограду Барбера - Асті та Александрія отримали категорію  Barbera d'Asti DOC, а зовсім недавно, у 2008 році категорійність цього регіону була піднята до найвищої італійської категорії DOCG.

Таке вино мені трапилось уперше, та й ще і не знайомий сорт винограду - Барбера. Виявляється класичний тубільний сорт винограду з Пьємонту. Культивується принаймні з 13 ст., описаний у 18 ст. На сьогодні Барбера італійський виноград №3, після Санджовезе та Монтепульчано.

Враження від вина такі. Дуже приємне на смак молоде вино з характером. Світлого, прозорого кольору. Смак танніний, різкуватий. У смаку домінують нотки полуниці. Чудовий виноградний сік. Випив із задоволенням.

Corvo Rosso 2007 Sicilia IGT

Червоне сухе вино, визначене за походженням, регіон Сицилія

Виробник: Corvo, Сицилія, Італія

Сорт: Неро д'Авола, Піньятелло, Нерелло Маскалезе

Ціна: 6 євро

Оцінка: 6/10

Як вже почав то продовжу тему італійського вина. Попередній екземпляр розчарував, не дивлячись на високу DOC категорії.

Це вино по-перше простіше - має лише місцеву категорію, по-друге походить не з найкращого регіону - Сицилії, найкращі італійські вина вирощують на півночі або у центрі країни. По-трете вино містить купаж місцевих сицилійських виноградів, і перший у списку Неро д'Авола - "флагман" сицилійського виноробства, з яким я мав невдалий досвід знайомства.

Я два чи три тижні обминав цю пляшку поки не побачив як його брала на вигляд адекватна дівчинка і попросив дружину спитати її враження від вина. Сам не питав, бо ще подумає що я так залицяюсь. Получили рекомендацію що вино цілком придатне до пиття.

Ну що, на тлі останніх маркетингових тенденцій коли пристойні недорогі вина на полицях магазинів вимерли маємо не такий поганий результат.

Темно рубіновий, дуже приємний колір. Аромат вишні. Смак теж вишня, причому у всьому спектрі від плодів та листя до аромату вишневої деревини. Я одразу визначив це як сортові ознаки Неро д'Авола.

Вино пилося на диво приємне. Не легке, але чудове обідне вино.

Montecelli Montepulciano d`Abruzzo DOC 2007

Червоне сухе вино, визначене за найменуванням та походженням

Виробник: Casa Vinicola Botter, Італія

Сорт: Монтепульчано

Ціна: 6 євро

Оцінка: 4/10

Давно збираюсь сісти та розібратись з італійськими виноробними регіонами і написати відповідний пост, як я вже це зробив про французькі, іспанські та чилійські регіони. Поки просто відішлюсь до відповідної статті на вікі.

Абруццо - район у центральній Італії. За італійськими регуляторними нормами там продукують три вина категорії DOC, у тому числі це Montepulciano - сортове червоне сухе вино.

Я давно приглядався до цієї недорогої марки вина - Montecelli. Як виявилось у них навіть сайту нема :( краще б я і далі до них придивлявся.

Колір стиглої вишні. Невиразний аромат. Висока кислотність, слабкі таніни нотки. Смак - щось смородиново-черешневе. Післясмак перець та гвоздика, терпкий, в'яжучий.

Недуже. Пити можна але не треба.

Via Di Roma Rosso VDT

Червоне сухе вино. Категорія VDT
Виробник: Casa Vinicola Botter Carlo&C, Італія
Сорт: Мерло, Санджовезе
Ціна: 6 євро
Оцінка: 1 з 10

Я вже чесно написав два огляди про національні категорії та класифікації вин. Читайте про французькі та іспанські вина. І вже давно збираюсь порадувати вас таким самим оглядом італійських вин. До речі за частотністю згадування в моєму блозі тег Італія на четвертому місці. Власне до чого я веду, коли купував це вино у супермаркеті я усвідомлював що категорія VDT - Vino Da Tavola - столове вино нічого особливого не обіцяє, але альтернативи були не багаті та і ціна у 6 євро натякала що можливо не все втрачено. І сорти винограду Мерло та Санджовезе - не так легко зіпсувати. Але я помилився. Це було не вино а якась гидота! Вперше за останній час я не допив пляшку а вилив продукт!
Колір дуже світлий. Не яскравий. Мутнуватий. Аромат не дуже приємний. Смак солодкий, перестиглих фруктів. Післясмак неприємний.
Більше ніколи, без серьозної рекомендації авториетного споживача у наших магазинах італійське вино ці\ї категорії  куплять не буду. Грошей шкода, і себе теж!

Chianti Poggio Lontano 2007

Червоне сухе вино категорії DOCG

Виробник: Coli, Тоскана, Італія

Сорт: Санджовезе, Канійоло Неро

Ціна: 9 євро

Оцінка: 5 з 10
 

Вражений останнім недорогим Кьянті яке описав в цьому блозі рішив продовжити дослідження.Треба сказати що ціна на червоне сухе вино кьянті не має верхньої межі, тут і 50 і 100 євро. Рішив рухатись у гору тихими кроками. І одразу облом. Як бачите оцінка лише 5/10. Не в останню чергу справа в ціні, від вина за 9 євро від відомого виробника я чекав набагато кращого.
Колір світло-гранатовий. Аромат свіжий, але відчуваються кислуваті нотки. Смак з дуже сильною кислотністью, різкий. А от післялсмак приємний з легкими танінами. У смаку переважає присмак смородини та спецій.
Відверто скажу я хотів під це вино смачно повечеряти, і воно мені трохи зіпсувало настрій.

Soave Classico DOC Lamberti Santepietre 2007

Біле сухе вино категорії DOC

Виробник: Lamberti, Венето, Італія

Сорт: Гарганега 80%, Треббіано ді Соав 20%

Ціна: 7 євро

Оцінка: 8 з 10

Італійське біле вино Soave - контрольоване за найменуванням та походженням вино регіону Венето. Район де виростає виноград знаходиться у 30 кілометрах від Верони на Півночі Італії.

Основа вина - традиційний італійський сорт білого винограду Гарганега, додаток - Треббіано ді Соав, також за стандартом до вина може бути додано Шардоне чи Піно Блан.

Я вже описував у своєму блозі вино цього виробника - також місцевий контрольований за найменуванням та походженням сорт червоного сухого вина Valpollicela , і був цілком задоволений враженням яке на мене справило то вино. Тож придбав сухе біле вино без сумнівів, і не помилився.

Вино має приємний золотистий колір з зеленим відливом. На смак дуже легке, але об'ємне та повне. Післялсмак з приємною гіркотою, дуже теплий. Цілком гідне вино!

Valpolicella Classico DOC Santepietre Lamberti 2007

Червоне сухе вино категорії DOC

Виробник: Lamberti, Венето, Італія

Сорт: Корвіна - 65% Рондінела - 25% Каберне Совіньон - 5% Молінара - 5%

Ціна: 7 євро

Оцінка: 9 з 10

Це вино стало для мене справжнім відкриттям, а головне примусило задудуматись над такими питаннями: 1. чи не занадто високі оцінки я розставляв винам у попередніх постах? чи не час посилити вимоги до вина. 2. я зрозумів що мені не вистачає термінів та вміння описувати смакові особливості вина, може треба на якісь тренінги записатись? У школу сомельє?
Враження шалені! Вино перевершило всі очікування. Повне відчуття гармонії. Души, тіла та напою. Трохи терпкувате, легке, але з об'ємним повним смаком. Довгий післясмак. Напевно найкраще червоне вино що я пив останніми місяцями. Буду дуже уважно придивлятись до вина з регіону Венето.

Будемо розбиратися з цим вином "по порядку". Почнемо з виробника. Lamberti відома та авторитетна виноробна компанія заснована у 1964 році. Спеціалізується на місцевому вині району Верони, і саме на цій ниві і стала відомою у світі. Взагалі у північній Італії є чимало цікавих винних регіонів та сортів вина з місцевого винограду.

Valpolicella це виноробний регіон що був визначений категорією DOC у 1968 році і включає 19 комун, одна з цих комун власне і є San Pietre і саме з цієї комуни і походить виноград який врешті решт потрапив до цієї пляшки. За сортовими ознаками Valpolicella має містити: Корвіна від 40 до 70%, Рондінела, від20 до 40%, Молінара від 5 до 25% решта сортів до 5%.
Туточки цілий спеціальний сайт присвячений виноробному регіону Valpolicella.
Корвіна, Рондінела та Молінара - тубільні сорти червоного вина з регіона Венето, є основою для виробництва місцевих вин Вальполіцела та Бардоліно. Треба буде попробувати червоне сухе вино Бардоліно від цьогож виробника! Воно коштує подорожче, отже сподіваюсь на гарні враження. 

Chianti Fabiano 2006

Сухе червоне вино, категорія DOCG

Виробник: Fabiano, Кьянті, Італія

Сорт: Санджовезе та Канайоло Неро

Ціна: 7 євро

Оцінка: 8 з 10

Треба добре придивитись до цього виробника. Спочатку шикарне біле Піно Грі за невеликі гроші.  Тепер оце кьянті. Керуючись принципом купувати найкраще за найменші гроші придбав оце вино. Дуже гарний смак. Довгий та приємний післясмак. Гарний глибокий колір. Легка приємна терпкість. Вино мене цілком задовольнило. Особливо враховуючи що середня ціна кьянті в наших магазинах складає 10-12 євро то це вино цілком претендує на місце на столі.

Тепер про саме кьянті. То справжня візитівка італійського виноробства. Вина кьянті відомі з 14 ст. Історична область де виробляють Кьянті розташована на півночі Італії між Флоренцією та Сієною. Кьянті то дуже зарегульоване вино, що недивно для "візитівки". На протязі останнього часу стандарти кьянті змінювались і остаточно сформувались у 1984 році з наданням вину найвищої категорії за італійською класифікацією DOCG. Площі визначених виноградників становлять 70000 га. Тільки тут виростає виноград для кьянті. Область ділиться на 7 підрегіонів, серед яких є і Classico - батьківської область що об'єднує декілька сіл - батьківщину вина. Виробляють кіянті кілька сотень підприємств від домашніх винарень до великих концернів, але всі вони мають слідувати правилам встановленим для цієї категорії. Так само регульованим є склад вина - санджовезе 75-100% допускається додавання до 10% Канайоло Неро, та ще деяких вин, але основа то санджовезе.

На мою думку кьянті то вино цілком гідне уваги і не тільки як столове але і як урочисте вино яке можна подати гостям. Продовжимо дослідження доступного кьянті у наступних постах.

Коктейлі з Амаретто

По результатам вивчення сайту IBA про який я вже писав.

Деякі рецепти з офіційного переліку обрав "для домашнього дослідження", дуже сподобався оцей: 

FRENCH CONNECTION After dinner ( old fashioned )
3.5 cl Cognac
3.5 cl Amaretto liqueur
Pour all ingredients directly into old fashioned with ice cubes. Stir gently.

Уявляєте собі смак? Змішати коньяк з амарето у пропорції 50/50? Шалений смак! Головне що робиться без ніяких додаткових прибамбасів, просто змішуємо прямо у склянці два інгредієнти з кубиками льоду, трохи перемішуємо і вуаля! А яка романтична назва? Французське поєднання...

А є ще два коктейлі з Амарето: God Father (хрещений батько)та God Mather (хрещена мати)- у першому замість коньяку використовується віскі а у другому горілка. Але ІМХО перший рецепт є найбільш досконалим за смаком.
Ці коктейлі відносяться до категорії діжестивів - себто напої що подаються після їжі, зазвичай вони є міцними та досить часто солодкими.

Для тих хто у 90-х був ще замалим для алкоголю поясню - Амаретто це такий італійський лікер. Став справжньою легендою 90-х, хтось з журналістів назвав лікер "романтическим напитком перестройки". Тоді його продавали у всіх кооператівних генделиках разом з горілкою Распутін та німецьким "шампанським" Спуманте. Власне як завжди буває в таких випадках репутація лікеру була сильно зіпсована масовими підробками.
Насправді Амаретто то дуже старий італійський лікер, походить з міста Сарона в Ломбардії, робиться з абрикосових кісточок настояних на бренді, гіркоту з кісточок прибирають заливаючи їх виноградним сиропом. Ще туди додають десяток різних трав та спецій. Самий відомий виробник DISARONNO.

Nadaria Nero D'Avola 2007

Сухе червоне вино, категорії IGT, Sicilia

Виробник: Cusumano, Сицилі, Італія

Сорт: Неро Д'Аволо

Ціна: 6 євро

Оцінка: 3 з 10

Вино виготовлено на невеликому італійському підприємстві. Нажаль саме про це вино я нічого не знайшов. На сайті пишуть їх Nero D'Avola 2007 отримала якісь призи та нагороди. Але пляшку показують на фоті іншу. Можливо, припускаю, Nadaria це бюджетна серія тогож виробника?

Мені вперше потрапила пляшка 100% зробленого з традиційного для півдня Італії сорту Неро Д'Аволо.Тепер я зрозумів у чому справа і чому воно мені так "криво пішло". Цей сорт за смаковими особливостями вважається спорідненим сорту Шираз. А цей сорт мені ну зовсім не до вподоби. Отже перше знайомство з твором сицилійських виноробів виявилося невдалим. Але принаймні тепер знаю що мені цей сорт італійського вина геть не підходить.

Fabio Pinot Grigio Terre Degli Osci IGT 2007

Біле сухе вино

Виробник: Італія, Fabiano

Виноград: Піно Гріджіо, італійська назва відомого сорту Піно Грі.

Ціна: 6,5 євро, купили по акції за 4

Оцінка: 8 з 10

Це вино справді порадувало. Взагалі навколо білих вин склалася певна упередженість. По-перше це завдяки білим столовим кислякам з ракацителі чи аліготе поширеним у наш палестинах. По-друге у широких масах населення поширене переконання що біле вино, на відміну від червоного не є корисним. На щастя нещодавно американські дослідники опублікували інформацію про корисні якості аме білого вина.

Вино має яскравий фруктовий букет, жодного натяку на "кислість", об'ємний смак. При наливанні у бокал у вині утворювались маленькі бульбашки як у шампанському. Отримав від цього напою цілковите задоволення. Ідеально піде навіть не під рибу, під рибу я б взяв щось кисліше, а от під пташку - курочку чи індичку буде просто відмінне поєднання.

Смачного!