Martini

Мартіні який не мартіні :)

Дивна гра слів, якщо для більшості прогресивного людства Martini то надзвичайно популярний коктейль, то для нашого краю, завдяки агресивній маркетинговій політиці мега-бренду BACARDI-MARTINI, це перш за все торгова марка італійського вермуту. І якщо в якомусь нашому середненькому барі ви попросите Мартіні, то скоріше за все вам припруть склянку цього вермуту.

Ці два напої мають абсолютно різне походження, якщо вермут Martini отримав своє ім'я від одного з власників італійської фірми Martini-Rossi то коктейль Мартіні походить з США. Це один з найстаріших класичних коктейлів, найбільш ймовірно його назва походить від міста Мартінез у Каліфорнії де у салуні Джуліо Річелі вперше почали подавати цей коктейль у 1860-х роках. Але то лише правдоподібна легенда. Фактом є те, що у 1887 цей коктейль включив до своєї книжки рецептів коктейльний "професор" Джері Томас. Рецепт включав дві частини джину та одну частину вермуту.

Що є Мартіні сьогодні? Згідно офіційного рецепту міжнародної асоціації барменів існує декілька рецептів мартіні, а кількість неофіційних рахуються десятками.

Сухий Мартіні - 55 мл. London Dry Gin + 15 мл. сухого вермуту, струшуємо у шейкері з кубиками льоду, виливаємо до бокалу. Витискуємо сік з лимонної шкірки, і головна родзинка - коктейльна оливка. А є ще неофіційний Дуже Сухий Мартіні - у цьому випадку крапелькою вермуту лише змочують стінки бокалу а потім доливають джином. А у коктейль Гібсон додають мариновану цибульку замість оливки.

Додам, смак сухий джин + трохи сухого вермуту + оливка = шалене задоволення. До того ж коктейль доволі недорогий і при наявності шейкера готується в домашніх умовах дуже просто.

Мартіні - ідеальний аперитив що стане чудовим початком святкової вечері, та й погодьтесь,  прийшовши з роботи краще випити келишок естетичного мартіні власного приготування ніж пляшку банального пива.

Long Island Iced Tea

Справжній пацанський коктейль.

Припустимо зайшли ви з баришней у бар, баришня вихована та витончена і замість ноль-пять-оболоні замовляє собі "секс на пляжі", "санрайс" чи "дайкірі". Смачні коктейлі, от тіки для мужика то як слону голка. Навіть не відчуєш. Що ж робити? Замовити ноль-п'ять-міцне-арсенальне? фі... Але вихід є! Майже у кожному прилічному барі єсть мій улюблений лонг-дринк - Лонг Айленд Айс Ті. Коштує зазвичай трохи дорожче за стандартні дринки, але ефект буде вражаючий. З одного "чайойочку" відчуєте шалену легкість у тілі та у голові, а з двох - гарантована середня стадія сп'яніння. Сам перевіряв.

У чому секрет? У інгредієнтах! Айс Ті містить ЦІЛИХ П'ЯТЬ 40-градусних інгредієнтів!!! Але залишається саме лонгдрінком - велика склянка з льодом, 300-350 мл. Можна добре втамувати спрагу. Отже складники:

20 мл. горілки

20 мл. джину

20 мл. білого рому

20 мл. срібної текіли

20 мл. Тріпл Секту або іншого апельсинового 40-градусного лікеру

це разом виходить 100 грамулек 40-градусних рідин :) недарма мене з двох келихів встромило

+ чайна ложечка цукрового сиропу

10 мл лимонного соку

все це з льодом струшуємо у шейкері, виливаємо до великої склянки і доливаємо колою, туди ж кидаємо скибочку лайму! смакота!

Історія походження:

Правдива (для своїх)

Цей коктейль винайшов бармен одного з готелів Лонг-Айленду у 1970 році. Ясна річ коктейль одразу набув популярності. Залишається лише схилити голову перед збоченою фантазією цього пана :)

Романтична (розповісти баришні щоб зрозуміла який крутий дриньк замовив її кавалер)

Є красіва легенда що цей напій винайшли під час "сухого закону" у Америці, ніби у ресторанах подавали цей коктейль під виглядом "холодного чаю" і його можна було прилюдно пити бо зовнішньо він дуже схожий на цей напій.

Але як показали дослідження істориків алкоголю, правильною є перша версія, а друга лише красива легенда.

Смачного!

Два джина до тестування

Дякуючи ЖЖ френду igorsova додав до листа чекаючих на дегустаціїю дві невідомі мені марки джину (невідомі бо як я вже писав раніше не дуже шанував цей напій). Буду уважно придивлятись до них у магазинах, як побачу - обов'язково скуштую. А потім напишу як воно мені сподобалось. Смачного!

Tanqueray London Dry Gin

Заснував у 1830 році Чарлі Тінкерей. Один з найстаріших брендів джину. Завод знаходився у Лондоні і був зруйнований у 1941 році в наслідок авіанальоту. Зараз виробництво перенесено до Шотландії, але за технологією Тінкерей лишається класичним Лондонським Сухим джином. Одна з перегінних колон під час авіанальоту вціліла і досі використовується на шотландському заводі. З додатків у рецептурі використовуються коріандр та дягель. Міцність 47,3.

Hendrick's Gin

Так само продукується у шотландії зі спиртів отриманих у колоні що працює з 1946 року. З додатків у рецептурі використовується Болгарська Троянда. Має цікаву упаковку схожу на пляшку для ліків.

Шукав ці джини по московським крамницям... шкода але окрім Біфітерса, Гордонса та Сапфіра інших джинів там не представлено. Отож будемо чекати нагоди зробити шопінг в дьюті-фрі...

Bombay Sapphire Gin

Джин
Виробник:Bacardi Англія
Ціна: 40 євро
Оцінка: 10 з 10

Джин ніколи не належав до моїх улюблених напоїв. Коштував його дуже рідко і лише у вигляді джин-тоніку. Бо сам чистий смак джину мені не дуже подобався. Бо раніше я коштував лише дешеві та поширені марки лондонського сухого джину як то Beefeater чи Gordon’s. Але десь у грудні у гостях натрапив на це чудо: Bombay Sapphire Gin. Перше що вразило це дизайн та стиль пляшки. Неперевершено! Така краса! Блакитне скло, малюночки в колоніальному стилі, таку пляшку приємно поставити коло себе. Почав дегустацію з чистого джину. Я був вражений, навіть чистим Сапфір виявився цілком придатним до пиття, смачним, незвичним. У поєднанні з тонікам дав чудовий вишуканий лонг-дрінк.
Продукт мені настількі сподобався що виникло бажання побільше про ньго дізнатися. Щож я з'ясував? Поперше до британської колоніальної імперії та особисто до Queen Victoria наш продукт не має аж ніякого відношення. А з'явився цей джин як продукт маркетингової, дизайнерської та дегустаторської думки всесвітньо відомого алкогольного холдінгу Bacardi. Аж у 1987 році вони вивели на ринок цей напій. Я зустрічав в інтернеті повідомлення що Bombay Sapphire виробляється ледь не з 17-якогось волохатого року. Якби рецепт не змінювався то навряд чи ми б з вами могли без ризику для здоров'я це коштувати :) Це все одно що випустити у 2009 році якийсь "khmelnicky spotykach since 1649" робити його з сучасного зернового спирту "люкс" на сучасній гуральні а дурним споживачам втирати що саме таку горілку пив ясновельможний на попелищі корчми коло Вінниці. Так отож, виробник про рік походження джину сором'язливо мовчить...
Головні особливості нового напою -
1. Незвичайний дизайн та імідж "просунутого" напою для "просунутих естетів", достатньо подивитися на офіційний сайт джину де можна побачити різноманітні дизайнерські бокали для Мартіні. Доречі Бакарді щороку проводить всесвітній конкурс з дизайну бокалів. Подивіться обов'язково воно того варте.
2. Маніакальна пристрасть до вибору складників. Як я вже писав до складу джину зазвичай додаються певні природі ароматизатори, але автори Бомбейського Сапфіру перевершили усіх, по-перше до джину входить 10 додатків, по-друге кожен з них привезено саме з тої країни де він є найбільш вдалим за смаковими якостями, отже перелік:
1. Лакриця з Китаю
2. Райські зернятка (різновид перцю з західної африки)
3. Ягоди перцю Кубеб з Яви (Індонезія)
4. Cassia Bark різновид кориці з Південно-Східної азії
5. Коріандр з Марокко
6. Ангеліка (дудник) з Саксонії
7. Коріння ірису з Італії
8. Іспанський Мигдаль
9. Цедра іспанських лимонів
10. ну і звичайно основа основ - ягоди ялівцю аж з Італії

Смачного і вам!

GIN

Отже почнемо спочатку. Що таке джин? В основі своїй це міцний алкогольний напій з пшеничного спирту та настойки ягід ялівцю (російською можжевельник, латиною Juniperus). В багатьох європейських культурах зустрічаються міцні напої на основі ялівцю. А у Голландії яловична горілка Jenever є національним міцним напоєм. Власне через Голландію цей напій і потрапив на свою другу батьківщину - Англію. Як усі спиртові напої перший час ця продукція - перегін пшеничного спирту з ягодами ялівцю, позиціонувалась як ліки. І досі ходять легенди про те що напій захищає від чуми, лікує нирки. Але на мою скептичну думку секрет був у іншому - якість перегону в 16-17 ст. була дуже низькою, горілка тнула сивухою, тому стільки сил та часу приділялося способам забити сивушні "аромати" і одним з найвдаліших способів стало використання ягід ялівцю. Англійці перейняли культуру вживання джину від голландців, але справжнім днем народження англійського джину став 1688 рік та "Славетна революція". Але справа не у тому що оранські завели моду на джин. Уряд Англії використав джин як альтернативу французькому алкоголю на який було введено ембарго. Британія була одним з основних споживачів французького вина та бренді. Саме місцевий джин мав стати імпортозаміщуючим товаром вітчизняного виробництва. До того ж, для виробництва джину використовувалося низькоякісне зерно яке було непридатне для броварництва. Джин не обкладався акцизом і дуже швидко став народним напоєм. Я гадаю що смак цього напою не був занадто вишуканим. Фактично джин перетворився в соціальний регулятор. Завдяки дешевому джину міська біднота жила п'яно та недовго...
Переворотом у виробництві напою стала промислова революція. У 1832 році була винайдена перегінна колона що дозволило випускати набагато якісніший джин. Фактично саме тоді народився знаменитий London Dry Gin який ми досі вживаємо. Ще більше популярності джину додала британська колоніальна імперія. Поширені ліки від малярії та лихоманки - хінін мали жахливо гіркий смак, так от, хінін стали вживати разом з джином - і корисно і приємно. Певно саме звідти пішов самий відомий коктейль на основі джину - джин тонік, подивіться склад сучасного напою "Тонік" що можна придбати у будь-якому супермаркеті - вода, бульбашки і хінін...
Як роблять джин зараз? По-перше зерновий спирт, у London Dry Gin виключно пшеничний, розбавляється чистою джерельною водою до 45 об. у спирт додаються ягоди ялівцю та інші додатки, зазвичай від 5 до 10 інгредієнтів, серед яких цедра лимону та померанцю, аніс, кориця, коріандр то. що, точний рецепт є комерційною таємницею. Після повторної перегонки отриманий спирт знов розбавляють до потрібної міцності - зазвичай 37,5 - 50 об. і у пляшки!
Джин давно став легендарним напоєм та входить до 10 світових напоїв які мають бути у будь-якому барі, магазині, ресторані. Своєрідний смак дозволив створити безліч коктейлів на його основі. Але про це буде у наступних публікаціях.