Тепер я п'ю саке)

За знайомство з цим дуже благородним напоєм красно дякую шикарній книжці Алішевського "Книга о Саке", про яку я писав в одній з перших публікацій цього блогу. Я був настільки вражений висотою польоту думки людей, що дослідним шляхом створили у середньовічних умовах такий технологічний продукт. Раніше я саке ніколи не пив. Але на мене справило враження це досягнення японської культури. Бо назвати саке досягненням технології буде занадто спрощено. Оскільки продукт досі виробляється лише у Японії і з великою участю ручної праці, то і ціна на нього відповідна.
Я розумію що на пізнання цього напою у мене поки не вистачає часу та бюджету. Але не зміг відмовити собі у задоволенні скуштувати саке під час чергового відвідування ресторану японської кухні. Спеціально не буду писати про сорт чи виробника, бо не знаюсь на цьому геть. В принципі у будь якому японському ресторані ви знайдете пропозицію з саке. Ціна... ну скажімо так 100 мл саке приблизно дорівнюють в ціні 150 мл розливного італійського вина чи 500 хорошого європейського пива. Тож я наважився. Холера ясна! Смачно!
Дуже приємний дріжджовий смак. П'ється легко, майже не відчувається алкоголю. Теплий напій приємною хвилею проходить до шлунку. Але попереджаю, напій містить близько 20% алкоголю! Тож обережніше. На мої сто з чимось кіло 200 мл саке вплинуло дуже позитивно.
Спробуйте, може і вам сподобається?

Альшевский. Кига о сакэ

Що таке саке? Спитайте когось, значна більшість людей скаже що саке це "така японська горілка яку сьорбають з тарілок гарячою". І це буде абсолютно хибне твердження. Окрім слова "японська".

Головне: САКЕ ЦЕ НЕ ГОРІЛКА.

В принципі. Бо при її виготовленні не використовується дистиляція. І це я вам скажу велике досягнення японської середньовічної технології. Це досить міцний напій - 20% спирту. І така потужність досягається лише за рахунок довгого та дуже складного процесу бродіння. Для когось це видається звичною штукою, ну збродили до 20%, теж мені досягнення. Так справа в тім, що як добре відомо більшість дріжджових бактерій гине при вмісті спирту у рідині більше 12-15%. Для виготовлення міцних вин використовується або виноградний бренді або спирт-ректифікат. Японці ж навчилися робити 20% напій виключно шляхом бродіння. Самий близький до саке за технологією продукт то як не дивно пиво.

Я з захопленням прочитав цю книжку. Скажу відверто мені давно не траплялося настільки цікавої та пізнавальної роботи. Людина з таким інтересом та знанням справи описала всі "шаманства" які супроводжують процес виготовлення саке. Я міг би на три сторінки з захопленням розповідати всі ті факти, секрети, історії що автор змалював у творі. Але просо пораджу закинуи книжку собі на телефон, кпк чи комунікатор та якось прочитати. Книжка невелика але читається надзвичайно легко.

І ще, саке таки п'ють підігрітим, і температури підігріву бувають різними від 30 до 55С, а ще його п'ють кімнатної температури, і навіть охолодженим.

Скачати на Лібрусеке