популярні теми

Показ дописів із міткою україна. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою україна. Показати всі дописи

30 жовтня 2010 р.

Європейська кафе-кондитерська "Реприза" на Великій Васильківській

Сама ідея кондитерської мені видається досить непоганою. Спеціальна харчевня де можна спокійно посидіти, випити кави чи чаю зі смачними тістечками. Власне коли я проходив повз цей заклад у ценрі Києва в мене виникло бажання якось при нагоді його відвідати. І така нагода випала. Ми якраз завантажилися різними напоями та закусками, але душа бажала якогось десерту тож кондитерська Реприза якраз дуже вдало трапилася на шляху. А хотілося дуже простих речей - чашки хорошого чаю, смачного десерту та рюмочки лікеру. Ну власне саме такий асортимент слід чекати від фешенебельної кондитерської у самому центрі міста. Ага, розбіглися. Ну припустимо чаю таки налили. Тортики що нам принесли за своїми смаковими якостями дуже поступалися продукції яку можна купити в фуршетах чи мегамаркетах. І як мені здається свіжістю не відрізнялися. А от лікери заслуговують окремої пісні. Увага! У піпец якому гламурному та модному закладі, ну париж просто відпочиває, у меню був аж ОДИН лікер, саме так, один! Ну я гадаю ви знаєте який. Ага, вірно, бля-бейліс. Кароче всьо ясно. А кажуть буквально півроку тому був дуже пристойний хоч і не виправданно дорогий заклад. Я все розумію, але в закладі де подають торти, десерти, чай та каву, окрім горілки хортиця, пива славутич та коньяку має бути принаймні 5-6 основних світових лікерів????
Інтер'єр - 4
Обслуговування - 3
Меню та напої - 2
Рівень цін - 2


Переглянути більшу мапу

12 жовтня 2010 р.

Гарбузи атакують!!!

А у вас також проблема з гарбузами? А у нас проблема... Як ви вирішуєте проблеми з гарбузами?

Існує традиційний спосіб вирішення проблеми - гарбузова каша, але таке рішення допомогає якщо у вас у пів-гарбуза з базару. А якщо у вас повна комора різнокаліберних гарбузів?

Наші рецепти "остаточного вирішення" гарбузового питання:

1. дуже корисний та як на мене досить смачний гарбузовий сік. на смак можна чавити вперемішку з яблуками. з одного невеликого гарбуза виходить блисько 1 літру соку.
2. гарбузовий суп. варите простий суп просто замість картоплі кидаєте гарбуз. або ще можна зробити суп-пюре з гарбуза. гадаю рецептів в гуглі знайдеться дохолери.
3. ну і нарешті самий простий варіант - печений гарбуз. тіки пекти його треба не цілим а половинами чи чвертинами. результат поїдається з медом, або просто так. для дітей можна притрусити цукровою пудрою.

А ще з гарбуза можно пекти різні пироги та пиріжечки. Берете улюблений рецепт яблучного пирога, от тільки замість яблук кладете гарбуз. 

Ми обов'язково переможемо, от тільки руки!!! Після чищення та нарізання кількох гарбузів руки в мене такі наче я в якомусь хімічному розчині їх мив. Жах, і ніякий крем не допомагає.  

3 жовтня 2010 р.

Мафія Піца на Вел.Васильківській

Як і обіцяв буду потрошку росповідати про більш-менш гідні уваги харчевні києва.
Вчора зарулили увечорі в Мафія Піца на Республіканському. І таки вони не збрехали. за 100 грн нам подали дійсно метрову здорову піцу. Цілком їстивну. Хороше тонке тісто, смачна начинка. Два дядьки сумарної ваги 250 кг - наїлися. Тобто на 3-4 людей можно брати перекусити. А головне в подарунок йшов глечик з вином 500 мл. Вино було розливне, "нон-нейм", але я чітко і ясно розпізнав у ньому спецефічний смак Нерро де Авола, традиційного хоч і на мій смак не ідеального сіцилійського вина. Але під піцу та відповідну демократичну обстановку Мафії - вино пішло просто чудово.
Отже висновок:
Інтерьер - 3
Обслуговування - 4
Кухня - 4
Рівень цін - 5
Рекомендую.

2 жовтня 2010 р.

медове сокиринське

60 грн за 1 л.
продається на мамаєвому хуторі
колір компотний трохи мутнуватий схожий на мадеру
аромат сильний медовий. мигдаль та сухофрукти
смак гречаного меду, спирту, пил, яблука і т.д.
оцінка 14,5/20
як на мене напій чисто по приколу. на свіжому повітрі. спеціально для дому купувати б не став.

а куліш тут цілком зачотний. рекомендую.
Published with Blogger-droid v1.6.0

5 липня 2010 р.

Chateau Shabo Classik Каберне

Вино червоне сухе витримане


Виробник: Шабо, Україна, Одеська обл.
Сорт: Каберне Совіньон
Ціна: 43 грн
Оцінка: 12/20

Продовжуємо дослідження Каберне від Шабо. Перша спроба тестування "бюджетного" варіанту дала катострофічну оцінку 9,5/20. Наш наступний претендент носить горде ім'я Chateau - якби це було французське вино то Шато давало б певну гарантію якості вина. Себто виноград для вина взятий з конкретного визначеного господарства - Шато (Замок по їхньому). Я давно не був на одещині, але на 100% впевнений що окрім дач заможних одеситів на лиманах інших шато там не має. Отже ми вже як мінімуи маємо обдурення покупця. Світлими сторінками цього вина стали дві речі - зважений та стильний дизайн та 6 місяців бочкової витримки. До мінусів (окрім загадкового Шато-Шабо) можна віднести те що на пляшці не зазначено рік врожаю. Ну тепер час переходити до внутрішньго змісту.
Колір не сподобався. Якийсь бруднуватий та матовий. Не грє. Якийсь зовсям не сортовий малиновий відлив. Аромат загадковий. Знов не сортовий. Трохи бузини, смородинового варення, гвоздики. Слабкий. Смак... не смертельно. Витримка відчутна. Інше питання чи варто було його витримувати. Деревина, сушені яблука, смородина. Ні не так погано як видалося на перший погляд. Цілком можна пити. Я зараз не можу сказати наскільки ціна адекватна якості. Тут вже чекайте мій серпневий чос по києвським супермаркетам. Але я ще подумаю. Скуштую інші види Шато-Шабо. Тоді наважусь давати рекомендації.


29 червня 2010 р.

Шабо Каберне

Вино червоне сухе ординарне

Виробник: Шабо, Україна, Одеська обл.
Сорт: Каберне Совіньон
Ціна: 21 грн
Оцінка: 9,5/20

Вибачайте шо без фотки. Коли викидав пляшку в смітник і гадки не мав що розжитися в інтернеті фоткою пляшки самої масової серії заводу Шабо буде такою проблемою. Офіційний сайт заводу "камінг сунн" через 10 днів, як не брешуть.
Оскільки я в основному раніше пробував кримські вина, то саме вони переважали в моєму блозі. Але часи змінюються. Треба розширювати базу. Кілька днів тому був у Запоріжжі, зайшов до магазину за пляшкою "під котлетку". Взяв Шабо, принципово саму дешеву серію, більш дорога пляшка Шато Шабо чекає свого часу в барі. Принципово взяв каберне - самий показний сорт щоб оцінити червоне вино. 
Ну шо сказать, я ще обов'язково скуштую інші вина цієї серії - Мерло, Сапераві і т.д. Скуштую чисто заради принципа і заради того що 20 грн не шкода за ради знання та мистецтва. Але Каберне більше брати не буду, ніколи і нізащо. Жахливе вино, навіть за 20 грн, навіть під котлети, і навіть після допового відстою відкритої пляшки.
Отже самарі: колір не поганий, цілком сортовий, навіть з блиском, насичений. Це мене і обдурило. Аромат простий, але теж нічого, смородина з відтінком деревени. Трохи б'є в ніс. А от смак, смак то ужас. Кошмар. Катастрофа. Терпкий, неприємно в'яжучий, у післясмаку потужні нотки... оцету. На смак як сушена але підгнивша вишня. На загал у вина дві чесноти - 1.це вино, 2. 20 грн. Не рекомендую ні за яких умов. Навіть у кулінарних цілях.

1 березня 2010 р.

"Сонячна Долина" Десертне Біле 1993

Марочне десертне витримане вино (мінімум 3 роки)

Виробник: Сонячна Долина, Україна
Сорти: Сари-Пандас, Кок-Пандас, Сонячнодолинний, Мускат Білий, Токайські, Піно-Грі, Кокур
Ціна: 5 євро
Оцінка: 15,5/20
Алк: 16%
Цукор: 16%

Флагман лінійки вин Сонячної Долини. Поруч з Чорним Доктором - Десертне Біле. Так само сяє цілим сузіррям місцевих сортів винограду.
Цілий вибух незнайомих мені сортів. Сари-Пандас та Кок-Пандас - свої рідні кримськи сорти. Сонячнодолинний - також місцевий сорт. Його виділили, зауваже не вивкли, а виділили як окремий сорт від Сари-Пандасу у 1968 році фахіфці з інституту Магарач. Як пишеться в релізі "ідеальний для десертних вин". Хех. А хто сумнівався? Смущає термін "токайські сорти" - це все одно що "французські сорти". Завезені до Криму ще за Потьомкіна, ну любила російська аристократія солоденькі вина, токайські лози стали частиною кримської винної культури. Що це може бути? Ну скоріше за все Фурмінт, чи ще щось подібне, але виробник не уточнив.
Ще з цікавинок - це вино має більше за всі вина Сонячної Долини нагород - 23 золоті медалі, випереджає навіть славнозвісного Чорного Доктора який має їх лише 18.
І зверніть увагу, що зображення вина у пості скоріше за все не відповідає тому що ви побачите на поличці супермаркету. Фотки я зазвичай беру з офіційних сайтів. Але минулого року Сонячна Долина зробила редизайн етикетки. Як виглядала етикетка на моїй пляшці ви можете побачити на іншій фотці.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

P.S. Перший раз таке бачу, але блогер відмововся зберігати більше ніж 200 знаків у полі теги :( тож це вино хоч і містить Піно Грі та Мускат Білий - в ці теги не потрапляє. Отакої...

27 лютого 2010 р.

"Приват" Сонячна Долина


Одинарне міцне червоне вино

Виробник: Сонячна Долина, Україна
Сорти: Одеський чорний, Піно Нуар, Кефесія, Мускат Рожевий
Ціна: 22 грн
Оцінка: 14/20
Алк: 15,5%
Цукор: 10,5%

Несподіване вино. Реально. Просто треба було замовити декілько різних кухлів. Ніби все перепробували. Жінка-продавщиця запропонувала попробувать цей "Приват". Посміялися і замовили. Йомайо. А непогане вино. Я звичайно не любитель таких вин, але, але... Буду справедливим, цілком заслужена висока оцінка.
Спочатку розберемося з сортами, що там намішали майстри купажу. Піно та Мускат, зрозуміло Кефесія - тубільний сорт що входить до складу легндарного Чорного Доктора. А от і новинка у моєму блозі- Одеський чорний. Що за птах? У 1855 році відомий французський селікціонер Генрі Буше вивів на основі Гренашу новий сорт який скромно назвав Алікант Буше. А вже в наш час хоробрі і відважні вченні з Інституту Виноградарства та Виноробства ім. Таірова" під Одесою зхрестили цей продукт французської аграрної думки 19 ст. зі старим добрим Каберне Совіньон. Тепер цей сорт поширений на Півдні України активно використовується у виноробстві.
Яскравий, навіть кривавий, бличскучий темнорубіновий колір. В ароматі у нос лізе мускат та багато, багато фруктів. А от смак дійсно сподобався. Трохи гіркуватий, кісточковий (кефесія?) ну і звичні грушки-яблочки. Така висока оцінка скоріше заслуга не чеснот вина, а високим суб'єктивним балом.
Не знаю чи рекомендувати вам це вино чи ні, але якщо вам треба буде зробити презент шанувальнику кримських міцних вин - то "Приват" дость цікавий бюджетний варіант.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

26 лютого 2010 р.

Мускатне Фестивальне Сонячна Долина

Вино рожеве десертне

Виробник: Сонячна Долина, Україна
Сорти: Мускат Білий, Мускат Чорний (гамбурзський), Мускат Рожевий, Мускат Отонель
Ціна: 25 грн
Оцінка: 12/20
Алк: 16%
Цукор: 13,5%

Простий як правда рожевий мускат. Коштуж копійки. Смак навіть краще ніж ви очікуєте. Колір, ясна річ, рожевий. Аромат... ну мускатний, трошки з цедрою. Смак густий, цукристий, маслянистий. Тьотечкам понравітся :) 

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

25 лютого 2010 р.

Сонячна Долина. Архадерессе

Скажу відверто, для мене цей завод став відкриттям минулого року. Хоча це моя провина, а не заводу. А допомогла мені ця скромна пляшка молодого Каберне за 20 грн. Вона мені на диво сподобалась, і я відвідав сайт заводу, потім став приглядатися до продукції у магазинах, отримав святе откровеніє про кримські десертні вина від Чорного Доктора і врешті решт відвідав Судак. Як я вже писав, з екскурсією вийшов облом, та чи сталася б ця екскурсія 5-го січня? Та й ще в таку хуртовину? Отже всі фотки в цьому пості не мої, а надьоргані з інтренету за шо всім спасіба.
Почнемо з історії. Холера ясна, що всьо хороше в Криму почалося після того як матушка (шоб їй три рази в домовині перекрутитись) Єкатеріна 2.0 прибрала це майно до себе. І у 1802 році її внучьок Александр заснував у Судаку училище виноградарства та виноробства. Потім училище закрили у 1836 році, бо його функції перейшли у Магарачський інститут. Але за ці роки у районі Судаку була проведена велика робота з виявлення та опису тубільних сортів винограду. Всього їх описали 39 шт. І серед них були сорти винограду які чекала вдала доля Кокур, Кефесія, Шабаш,  Джеват. Дивіться теги, багато з цих виноградів стають героями цього блогу. І саме місцевість навколо Судаку стала місцем успішного виробництва цих сортів. Унікальність апелласьйону Сонячної Долини полягає у таких факторах - більше 300 сонячних днів на рік, лише 200-250 мм опадів, та у дуже бідному, кам'янистому грунті. Всі ці фактори за прваильного використання, дозволяють виробляти цікаві вина.
Якось воно йшло все своїм шляхом, поки у Криму не почав активно діяти князь Голіцин. Заснувавши шампанський завод у Новому Світі та насадивши 230 га винограду починає виробляти свої відомі вина. Потім звертає увагу на місцевість Архадерессе, пустинне плато, закрите горами, з дуже спекотною погодою влітку та грунтами багатими кремнієм. От тіки грошей на цей шматок вже не вистачило. Тут починається історія в стилі бразильського серіалу. Князь умовляє сина канцлера Горчакова придбати ЗАОЧНО цей маєток та профінансувати закладення виноградників, сам же стає управляючим маєтком. Напевно Горчаков чекав швидких дивідентів, бо через кілька років звільнив Голіцина, заборонив йому в'їзжати в маєток. Справа у тому, що розбиті виноградники не дали очікуваних врожаїв, а причина полягала у тому, що винограду не вистачало води. Запровадження штучного зрошення покращило б ситуацію.
От власне здобуток Голіцина, те що він встиг зробити - 100 га виноградників європейських сортів, чудові підвали для витримки + аборигенні кримські сорти. Це стало основою сучасного виробництва ВАТ "Сонячна Долина". 
Чим славна Сонячна Долина і на що слід звернути увагу?
Сухі вина... традиційно для Криму дуже слабкі, але на мою думку кращі за середній рівень. Портвейни, варто звернути увагу на витримані, марочні сорти. Найкращими винами заводу знавці визнають десертні: Біле марочне "Сонячна долина", "Чорний Доктор", та за думками деяких експертів найкращий у Криму "Кагор" (хоча теж саме мені казали про кагор з Інкерману), та міцні вина - Білий Марочний Портвейн та Чорний Полковник. За кожних з цих вин ціла історія. І з одної сторони виробництво вина з аборигенних сортів не дуже зручне, бо сорти ці низьковрожайні, з іншої, саме ці вина є визитівкою заводу.
Відчуваєте список? Прощавайте нирки))) Тож у мене виникає питання, як князь Голіцин збирався вирощувати тут виноматеріали для шампанського?

Більше про вина сонячна долина

Полпередній звіт був про Винзавод Коктебель.


23 лютого 2010 р.

Севастополь 1994 Grand Reserve Інкерман

Міцне біле вино довголітньої витримки

Виробник: Інкерман, Україна
Сорти: Кокур, Совіньон, Рислінг, Ркацителі
Ціна: 90 грн (8 євро) у роздрібній торгівлі
Оцінка: 17,5/20
Алк: 17%
Цукор: 9,5%

Цим напоєм на заводі реально пишаються. Настільки що навіть з маркетингових міркувань позбавили його назви "портвейн", хоча за кримськими стандартами це саме "кримський портвейн" за технологією, сортністью і т.д. Але маркетинг рішив що нехай краще буде не "портвейн Севастополь" а просто "Севастополь". Може воно і правильно, ще невідомо як воно складеться, може пустять колись в ЄС :) то доведеться суворо дотримуватись законодавства про відповідність походження.
Дуже красивий колір, блискучий. Світло рожевий з коньячним відливом. Глибокий складний аромат. Цукати, коньяк, екзотичні спеції. Чудовий запах. Смак багатий, гармонійний. Сушений абрикос, мигдаль. Приємна гірчинка у післясмку. Дуже, дуже гарне вино!
Рекомендую до святкового столу під десерт, чи під романтичну вечерю з тістечками та морозивом. А можна просто тримати пляшку в барі та наливати собі рюмочку (саме рюмочку!) після щоденної вечері.

Доречі це вино одне з останнійх новинок заводу. Тож навіть фотки на сайті нема. Довелося звернутися в ПіАр відділ Інкерману. Люди там уважні та не залишають мої звернення без уваги. Ось і цього разу прислали гарну восьмимегабайтну фотку.

Більше про вина заводу інкерман

Смачного!

19 лютого 2010 р.

Сухий Херес "Ореанда" Масандра

Міцне вино, марочне витримане

Виробник: Масандра, Україна
Сорти: Аліготе, Альбільон
Ціна: 70 грн (роздріб)
Оцінка: 16,5/20
Алк: 16%

Ті хто давно слідкує за моїм блогом знають, що його автор не байдужий до такого славетного виноробного явища як Херес. Дійшов час і до хересів наших. Пропустимо бла-бла-бла про те що Херес то лише те що Херес. У нас Кримський Херес. Теж непоганий. Навіть тег у нього буде свій. Як і у Кримського Портвейну чи Кримської Мадери. 
Наскільки мені відомо, "хересні вина", нормальні роблять лише у Масандрі. У інших заводів я хереси не зустрічав. Зазаначу що сухий херес то для Масандри новинка, принаймні за совку виробляли там здається лише солодкі хереси. Солодкі хереси то добре, але хто пробував спражній сухий іспанський херес... Я пробував. Скажу одразу, цей трохи інший, але так само не поганий.
Колір світлий, з зеленуватим відливом. Аромат глибокий, складний, мигдаль та осінні квіти. Смак повний, справжній хересний, солонуватий. Горіхи та не солодкий абрикос. Чудове вино. З категоріх "маст хев". 

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра

18 лютого 2010 р.

Мадера "Масандра" Масандра

Міцне марочне витримане вино

Виробник: Масандра, Україна
Сорти: Серсіаль, Вердейльо, Альбільон
Ціна: 70 грн (роздріб)
Оцінка: 17/20
Алк: 19.5%
Цукор: 3%


Ну от і ще одна Кримська Мадера. Цього разу Масандра. Всеж придатний кримський півострів для виробництва цих вин які ще за міцність називають "жіночім коньяком". Я вже писав яке чудове враження на мене справила Мадера Коктебель. Тепер на черзі Кримська Мадера від масандри. 
На те що саме в Криму прижилися такі вина як портвейни, мадери, хереси вплинуло два фактори. Поперше кліматичний, Крим всеж більше схожий на спекотні Піренеї ніж на долину Рони чи Луари. По-друге маркетинговий, згадайте класичну російську літературу, що окрім шампанського полюбляли пани-аристократи? Мадейрочку та Мальвазію. Сотерн та Токай. Тож Крим йшов за потребами ринку.
Це вино залишається у лінійці вин заводу аж з 1892 року. Витримка на мадерному майданчику - 5 років. А ось і він, мадерний майданчик.
Мадерна площадка Масандра. На другому плані ялтинська затока

Колір шляхетний, з персиковим відтінком. Аромат сильний, об'ємний, складний. Смак густий, ароматний. Горіхи, копчені сливи. Приємний післясмак. Чудове вино. Рекомендую.

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра
Не забуваємо передивитись відеоролік про завод масандра та його вина

17 лютого 2010 р.

Кокур десертний "Сурож" Масандра

Міцне десертне вино, марочне витримане

Виробник: Масандра, Україна
Сорти: Кокур білий кримський
Ціна: 50 грн (роздріб)
Оцінка: 13/20
Алк: 16%
Цукор: 16%

Як я писав, нас чекає подорож по продукції трьох кримських заводів - Коктебель, Сонячна Долина та Новий Світ. Але поки зробимо паузу та розглянемо декілька десертних та міцних вин інших заводів.
Аби мої студії на тему міцних та десертних кримських вин були повнішими, влаштував собі тестову дегустацію кількох вин від лідера цього напрямку - винзаводу Масандра. Бо мої численні спроби знайти серед сухих вин Масандри щось прийнятне до вжитку провалилися.
Першим у нашому огляді десертне вино Кокур "Сурож". Воно сортове, робиться з одного сорт винограду. Раніше я вже писав про Інкерманівський сортовий сухий Кокур. Непогане вино на мій погляд. 
А от легендарний "Сурож" про який написано у всіх довідниках про кримські вина мене не вразив. Колір темно-золотистй. Аромат мед та квіти. Смак простий, дуже солодкий. Квіти, фініки, солодкі сухофрукти. Об'єктивно скажу - нормальне десертне вино. І не більше, але тьотічкам має сподобатись.

Більше про вина цього заводу читайте за тегом Масандра
Не забуваємо передивитись відеоролік про завод масандра та його вина


16 лютого 2010 р.

Коктебель КВ

Виноградне бренді (коньяк) з спиртів витримки не меньше 6-7 років

Сорт: "коньячні" сорти винограду з виноградників Заводу Коктебель
Ціна: 120 грн (10 євро) у фірмовому магазині
Оцінка: 12,5/20
Алк: 43%

Як я вже писав, я не великий шанувальник коньяків. Але так склалося що захотілось під каву чогось 40-градусного. Зупинились на КВ. Бо КС був занадто дорогий. А 3-5 зірочкових коньяків намагаюсь уникати. Вичитав на сайті що саме цей (тільки цей?) вид коньяків-бренді піддається додатковій річній витримці вже після купажу.
І ще цікава інформація для роздумів. У справжнього Коньяку є свій суворий стандарт - сортність винограду, технології, дистиляції, витримки. І одне з головних умов це те що коньячні спирти робляться виключно методом подвійної дистиляції у класичному перегонному кубі.. Наш совковий стандар вважає коньячним спиртом навіть продукт отриманий у ректифікаційній колоні методом бесперервної дистиляції (ужас) та витриманий у цистерні разом з дубовою стружкою. Тим приємно було прочитати на сайті, що коньячні спирти на коктебелі виробляють виключно з власної сировини та за класичною методою - подвійної перегонки.
Гарний класичний медово-бурштиновий колір. Аромал мигдалю, чи навіть скоріше мигдального тістечка. Дуже різкий. Смак таксамо занадто різкий. Відчуваються нотки дубу, і це власне все. В принципі як локальний бренді на свої гроші досить не погано, але від КВ чекав кращого.
Я не фанат коньяків, але чисто технічно до Коктебель КС претензії в мене нема. Можна пити, презентувати друзям та партнерам. 

Смачного.
Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.
Далі буде!

15 лютого 2010 р.

Мадера 2003 Коктебель

Вино міцне марочне біле

Сорт: Серсіаль, Альбільйон кримський, Шабаш
Ціна: 30 грн (3 євро) у фірмовому магазині
Оцінка: 16,5/20
Алк: 19%
Цукор: 4%

Як я вже писав, Коктебель славний своїм величезним мадеровим майданчиком, який є найбільшим у Європі. Тож саме на мадеру, в першу чергу слід звернути увагу під час винного шопінгу. Цього разу вибір був не великий. Лише марочна мадера 2003 року. От про неї і поведемо мову. А оскільки це перша мадера у моєму блозі то почнемо з теоритичної частини. 
Ну почнемо з вже традиційної промови, яку я вже виголошував в тому що стосується хересів, портвейнів, шампанських та коньяків. Це все назви "визначені за походженням" Тобто вино портвейн тільки з Порто, вино мадера тільки з одноіменного острова. Але так склалося що мадери, хереси, портвейни стали невідємною частиною кримського виноробства, а нехтування вимогами захисту за походженням призвели до того, що ніхто не заморочився провести ребрендинг. Як наприклад вірмени своє чудове хересоподібне вино, колишній Херес Аштарак називають просто - Воскеат Аштарак. І не переплутаєш. Тому для зручності та справедливості, продукці. кримських виноробів ми назовемо "Мадера Кримська" а детальну оповідь про історію справжньої Мадери прибережемо на час коли в мене руки доберуться до відповідних поличок магазину. 
Але пару слів про технологію скажу. Справжня мадера робиться з сортів винограду сортів Мальвазія, Серсіаль, Вердельо, Відон, Боаль, Мускат Білий і т.д. За технологією виноматеріалу дають повні перебродити. І лише потім закріплюють його спиртом. На відміну від портвейну де спирт додають у вино де перебродила лише половина цукру, у мадері дріжжі майже повністю поїдають цукор, тому вино має невисоку цукристість, але високу алкогольність. А далі починається саме веселе - виноматеріал переливають до невеликих дубових діжок які 2-4 роки витримуються простонеба під сонцем. 
У нашому випадку кримська мадера має один "класичний" сорт Серсіаль - стародавній північно-африканський сорт винограду, зараз поширений лише у Іспанії та Португалії. Решта наша творчість. Шабаш - кримський аборигенний сорт винограду, назва характерна, бо цей пізній сорт збирають останнім. А "шабаш" то тюркською означає те саме - кінець. Альбільйон кримський - завезений з перінеїв сорт винограду який вже став своїм в криму.

Тепер про технологію. Мадера робиться двом шляхами - або описаним вище класичним шляхом, або дешевим прискореним. Прискориний шлях це коли вино тримають у діжках у підвалі де штучно підтримується температура +70С. Ясна річ що вибираючи вино слід віддати перевагу першому методу. Тож запам'ятайте - у Криму є лише три мадерних майданчика - у Коктебелі, Магарачі та у Масандрі. 
Ну тепер власне саме вино.
Колір сяючий, бурштиновий. Аромат копчених слив, яблук, груш. Глибокий, приємний. Смак сильний. Ваніль, шоколад, сухофрукти. Гіркуваті горішки. Довгий післясмак. Чудове вино. Можна завжди мати пляшку в барі. Знайдеться застосування.

Смачного.
Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.
Далі буде!

13 лютого 2010 р.

Масандра. Відео.

Вітаю!
На вихідні зробимо невеличку перерву у мандрах кимерійськими винарнями.
А поки пропоную всім бажаючим переглянути відео про завод Масандра, окрім історії заводу у відео розповідається про основні "легендарні" вина заводу. Маю вдома пляшку Червоного Прртвейну 1981 року, так у комплекті з пляшкою йшов оцей диск. Відео я чесно ріпнув та викладаю тут для перегляду.
Трохи історії, портвейни, десертні та мускатні вина, мадери та хереси, сухі вина. Ну і канешно царь батюшка, православні попи та путін))) Ну що зробиш, Крим...
Пиємного перегляду.

12 лютого 2010 р.

Шардоне 2006 Коктебель



Біле сухе марочне витримане вино

Сорт: Шардоне
Ціна: 22 грн (2 євро) у фірмовому магазині
Оцінка: 15,5/20

От як шикарно працює піар служба заводу. Мало того що дозвонитися до них просто не реально, так і навіть викласти на сайт фотку вина що виробляється та продається вони не спромоглися. Тому замість зображення пляшки милуємось картінкою винограду сорту Шардоне.
Я давно вже не чекав чогось особливого серед сухих вин у Криму за виключенням Інкерману. І досвід кількох спроб був негативний. Я навіть не збирався купляти сухе вино у Коктебелі. Але спросили продавщицю у фірмовому магазині - чи є у неї чого скоштувати. Вона сказала що всі хвалять марочне Шардоне. Ну не такі вже й великі гроші. Рішили попоробувать. Холера, а непогане виявилось вино.
Гарний колір на якому позначилась 2-х річна витримка. Вино набрало дубу, колір стал коньячний, медовий. Аромат, мак, ну шо вам росказувать, хороше толкове Шардоне. Я не великий поцінювач саме цього сорту винограду, але мушу зазначити - дуже непогано. І твердо рекомендую це вино - Шардоне 2006 Коктебель - можна і треба купляти.

Смачного!

Читайте також:
Інші вина з винограду шардоне
Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.
Далі буде!

11 лютого 2010 р.

Бастардо Кімерія 1991 Коктебель

Вино червоне десертне старе

Сорт: Бастардо Магарацьке
Ціна: 70 грн (6,5 євро) у фірмовому магазині
Оцінка: 17/20
Алк: 16%
Цукор: 19%

Ще одна наддешева знахідка у фірмовому магазині Коктебель. Реальний шедевр. Раджу при можливості придбати. Піде і на подарунок і собі в колекцію. Назва "Кімерія" скоріше за все відсилає нас не до історичних кімерійців які населяли півострів ще до скіфів, а до уявної, міфічної Кімерії Макса Волошина. Яку ми бачимо на його пейзажах у його віршах.
Нагадаю, що сорт винограду Бастардо Магарацький є продуктом селекції Магарацького інституту виноробства. Більше читайте за відповідним тегом Бастардо. В Криму та в цілому світі цей сорт перш за все джерело міцних та десертних вин. Правда зараз ординарне сухе Бастарндо виробляють у Масандрі та Архадерессі, а витримане у Інкермані.
Ну тут ми маємо класичне кримське десертне вино з Бастардо. Вино святкове, сонячне, радісне. Навіть я пив із задоволенням. Як акомпонімент під десерт піде ідеально.
Колір від насиченого рубіну аж до чорного меду. Серьозний такий колір, шляхетний. Аромат складний, глибокий. Елітний дорогий чорнослив, у глибині спеції, а ще мигдальні горішки з медом. Смак чудовий. Слива, мед, кориця. Шикарне вино!

Смачного.
Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.
Далі буде!

10 лютого 2010 р.

Мускат Кара-Даг Коктебель 2005

Вино рожеве десертне ординарне

Сорт: Мускат Чорний (Мускат Гамбурзський)
Ціна: 22 грн (2 євро) у фірмовому магазині
Оцінка: 9/20
Алк: 16%
Цукор: 14%

Як я вже писав, закритий на свята дегустацйний зал, ми компенсували відкритим кафе. Серед продегустованих зразків був і цей Мускат... Бр-р-р-р. Я взагалі не великий шанувальник мускатів. Ну хіба що у вигляді ігристого АСТІ. Але знаючи що Крим славен своїми мускатами. Тож включив цей мускат у свій дегустаційний лист.
Кашмар.
Колір доброго хозяйського компоту. Аромат простий як кондитерський цех. Збиті кулінарні сливки. Малинове варення. Смак гірко-солодкий. Відчувався і перець і ... "тюті фруті". Класичне "кримвино" для гостей півострова. Пийте дорогі гості на пляжу, персиками заїдайте. Тіки я краще утримаюсь.  

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.
Далі буде!