"Сонячна Долина" Десертне Біле 1993

Марочне десертне витримане вино (мінімум 3 роки)

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Сари-Пандас, Кок-Пандас, Сонячнодолинний, Мускат Білий, Токайські, Піно-Грі, Кокур

Ціна: 5 євро

Оцінка: 15,5/20

Алк: 16%

Цукор: 16%

Флагман лінійки вин Сонячної Долини. Поруч з Чорним Доктором - Десертне Біле. Так само сяє цілим сузіррям місцевих сортів винограду.

Цілий вибух незнайомих мені сортів. Сари-Пандас та Кок-Пандас - свої рідні кримськи сорти. Сонячнодолинний - також місцевий сорт. Його виділили, зауваже не вивкли, а виділили як окремий сорт від Сари-Пандасу у 1968 році фахіфці з інституту Магарач. Як пишеться в релізі "ідеальний для десертних вин". Хех. А хто сумнівався? Смущає термін "токайські сорти" - це все одно що "французські сорти". Завезені до Криму ще за Потьомкіна, ну любила російська аристократія солоденькі вина, токайські лози стали частиною кримської винної культури. Що це може бути? Ну скоріше за все Фурмінт, чи ще щось подібне, але виробник не уточнив.
Ще з цікавинок - це вино має більше за всі вина Сонячної Долини нагород - 23 золоті медалі, випереджає навіть славнозвісного Чорного Доктора який має їх лише 18.
І зверніть увагу, що зображення вина у пості скоріше за все не відповідає тому що ви побачите на поличці супермаркету. Фотки я зазвичай беру з офіційних сайтів. Але минулого року Сонячна Долина зробила редизайн етикетки. Як виглядала етикетка на моїй пляшці ви можете побачити на іншій фотці.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

P.S. Перший раз таке бачу, але блогер відмововся зберігати більше ніж 200 знаків у полі теги :( тож це вино хоч і містить Піно Грі та Мускат Білий - в ці теги не потрапляє. Отакої...

"Приват" Сонячна Долина

Одинарне міцне червоне вино

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Одеський чорний, Піно Нуар, Кефесія, Мускат Рожевий

Ціна: 22 грн

Оцінка: 14/20

Алк: 15,5%

Цукор: 10,5%

Несподіване вино. Реально. Просто треба було замовити декілько різних кухлів. Ніби все перепробували. Жінка-продавщиця запропонувала попробувать цей "Приват". Посміялися і замовили. Йомайо. А непогане вино. Я звичайно не любитель таких вин, але, але... Буду справедливим, цілком заслужена висока оцінка.
Спочатку розберемося з сортами, що там намішали майстри купажу. Піно та Мускат, зрозуміло Кефесія - тубільний сорт що входить до складу легндарного Чорного Доктора. А от і новинка у моєму блозі- Одеський чорний. Що за птах? У 1855 році відомий французський селікціонер Генрі Буше вивів на основі Гренашу новий сорт який скромно назвав Алікант Буше. А вже в наш час хоробрі і відважні вченні з Інституту Виноградарства та Виноробства ім. Таірова" під Одесою зхрестили цей продукт французської аграрної думки 19 ст. зі старим добрим Каберне Совіньон. Тепер цей сорт поширений на Півдні України активно використовується у виноробстві.
Яскравий, навіть кривавий, бличскучий темнорубіновий колір. В ароматі у нос лізе мускат та багато, багато фруктів. А от смак дійсно сподобався. Трохи гіркуватий, кісточковий (кефесія?) ну і звичні грушки-яблочки. Така висока оцінка скоріше заслуга не чеснот вина, а високим суб'єктивним балом.
Не знаю чи рекомендувати вам це вино чи ні, але якщо вам треба буде зробити презент шанувальнику кримських міцних вин - то "Приват" дость цікавий бюджетний варіант.

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

Мускатне Фестивальне Сонячна Долина

Вино рожеве десертне

Виробник: Сонячна Долина, Україна

Сорти: Мускат Білий, Мускат Чорний (гамбурзський), Мускат Рожевий, Мускат Отонель

Ціна: 25 грн

Оцінка: 12/20

Алк: 16%

Цукор: 13,5%

Простий як правда рожевий мускат. Коштуж копійки. Смак навіть краще ніж ви очікуєте. Колір, ясна річ, рожевий. Аромат... ну мускатний, трошки з цедрою. Смак густий, цукристий, маслянистий. Тьотечкам понравітся :) 

Більше про ці вина читайте за тегом Сонячна Долина

Сонячна Долина. Архадерессе

Скажу відверто, для мене цей завод став відкриттям минулого року. Хоча це моя провина, а не заводу. А допомогла мені ця скромна пляшка молодого Каберне за 20 грн. Вона мені на диво сподобалась, і я відвідав сайт заводу, потім став приглядатися до продукції у магазинах, отримав святе откровеніє про кримські десертні вина від Чорного Доктора і врешті решт відвідав Судак. Як я вже писав, з екскурсією вийшов облом, та чи сталася б ця екскурсія 5-го січня? Та й ще в таку хуртовину? Отже всі фотки в цьому пості не мої, а надьоргані з інтренету за шо всім спасіба.

Почнемо з історії. Холера ясна, що всьо хороше в Криму почалося після того як матушка (шоб їй три рази в домовині перекрутитись) Єкатеріна 2.0 прибрала це майно до себе. І у 1802 році її внучьок Александр заснував у Судаку училище виноградарства та виноробства. Потім училище закрили у 1836 році, бо його функції перейшли у Магарачський інститут. Але за ці роки у районі Судаку була проведена велика робота з виявлення та опису тубільних сортів винограду. Всього їх описали 39 шт. І серед них були сорти винограду які чекала вдала доля Кокур, Кефесія, Шабаш,  Джеват. Дивіться теги, багато з цих виноградів стають героями цього блогу. І саме місцевість навколо Судаку стала місцем успішного виробництва цих сортів. Унікальність апелласьйону Сонячної Долини полягає у таких факторах - більше 300 сонячних днів на рік, лише 200-250 мм опадів, та у дуже бідному, кам'янистому грунті. Всі ці фактори за прваильного використання, дозволяють виробляти цікаві вина.

Якось воно йшло все своїм шляхом, поки у Криму не почав активно діяти князь Голіцин. Заснувавши шампанський завод у Новому Світі та насадивши 230 га винограду починає виробляти свої відомі вина. Потім звертає увагу на місцевість Архадерессе, пустинне плато, закрите горами, з дуже спекотною погодою влітку та грунтами багатими кремнієм. От тіки грошей на цей шматок вже не вистачило. Тут починається історія в стилі бразильського серіалу. Князь умовляє сина канцлера Горчакова придбати ЗАОЧНО цей маєток та профінансувати закладення виноградників, сам же стає управляючим маєтком. Напевно Горчаков чекав швидких дивідентів, бо через кілька років звільнив Голіцина, заборонив йому в'їзжати в маєток. Справа у тому, що розбиті виноградники не дали очікуваних врожаїв, а причина полягала у тому, що винограду не вистачало води. Запровадження штучного зрошення покращило б ситуацію.

От власне здобуток Голіцина, те що він встиг зробити - 100 га виноградників європейських сортів, чудові підвали для витримки + аборигенні кримські сорти. Це стало основою сучасного виробництва ВАТ "Сонячна Долина". 

Чим славна Сонячна Долина і на що слід звернути увагу?

Сухі вина... традиційно для Криму дуже слабкі, але на мою думку кращі за середній рівень. Портвейни, варто звернути увагу на витримані, марочні сорти. Найкращими винами заводу знавці визнають десертні: Біле марочне "Сонячна долина", "Чорний Доктор", та за думками деяких експертів найкращий у Криму "Кагор" (хоча теж саме мені казали про кагор з Інкерману), та міцні вина - Білий Марочний Портвейн та Чорний Полковник. За кожних з цих вин ціла історія. І з одної сторони виробництво вина з аборигенних сортів не дуже зручне, бо сорти ці низьковрожайні, з іншої, саме ці вина є визитівкою заводу.

Відчуваєте список? Прощавайте нирки))) Тож у мене виникає питання, як князь Голіцин збирався вирощувати тут виноматеріали для шампанського?

Більше про вина сонячна долина

Полпередній звіт був про Винзавод Коктебель.

Судак

Для тих хто подорожує Кримом у пошуках гарного вина Судак не оминути. Прямо поруч росташовані два виноробні заводи тісно пов'язані з персоною легендарної для кримського виноробства людини - князя Льва Голіцина.

Дісталися ми туди з пригодами. Не могли виїхати з Коктебелі. Правду кажуть, щось не просто з тим містечком. За декілька годин у нас пробило колесо, сів аккумулятор, ми стукнули крилом машини об ворота))), і врешті решт кілька годин не могли виїхати на трасу через шалений як для Криму снігопад та ожеледецю. емпература впала до -5 градусів. Запланований на 8 ранку стався аж о 15-й. Тож замість ранку ми прибули в Судак лише надвечір.

Сам Судак то доволі велике містечко як для курортного. Бував я там влітку. Не сподобалось, дуже багато людей, бруду і пилу. А от у січні місто мені сподобалось. Людей взагалі нема. Порожні вулиці, парки, набережна.

Ну і головна чеснота міста - генуезька фортеця. Ясне діло що на 70% це новоділ, і відбудовані стіни та вежі на тлі порожнього пустирю в середені виглядає не дуже. Але всеж, фортеця виглядає вражаючою. Всю подорож фортецею нас супроводжував дуже сильний холодний вітер, і хоча небо було сонячним згори насували снігові хмари.

Тож одразу після фортеці ми перейшли до знайомства з основновною цікавинкою подорожі - винами.
Як ви бачите на цій мапі:

Судак дуже зручно розташований відносно двох перлин кримського виноробства - Винзаводу ВАТ "Сонячна Долина" - легендарний голіцинський Архадерессе, та від всесвітньо відомого заводу з виробництва ігристих вин Державне Підприємство Завод Шампанських Вин "Новий Світ".
Нажаль, нажаль. Ранкова хуртовина порушила наші плани. Я хотів їхати на Судак з Коктебелю через перевал. Там якихось 30 км. Але місцеві сказали що туди без джипу з ланцюгами в таку погоду нема чого їхати. А та дорога якраз проходила повз основні виноградники Сонячної Долини. Так само не вдалося і відвідати завод. Планували екскурсію на ранок 5-го, а доїхали в Судак лише підвечір. Тож знайомство з продукцією Архадерессе довелося обмежити дегустаціями у фірмових магазинах заводу. І продовжити вже вдома.
А от у Новий Світ ми потрапили. Але про це пізніше.
Поченаємо серію публікацій про вина Сонячної Долини

Попередні публікації з цієї подорожі:

Коктебель. Інтермедія

Коктебель. Вина

Чорний Доктор Сонячної Долини 2003

Елітне десертне червоне вино

Виробник: ВАТ Сонячна Долина, Судак, Крим, Україна

Сорт: Екім-Кара, Кефесiя, Джеват-Кара

Ціна: 15 євро

Оцінка: 8 з 10

Давно чув про це вино. Воно з категорії легендарних. Тобто всі про нього чули але мало хто пив. Тобто пили всі хто відвідував Крим, але навряд те що продають базарні негоціанти з каністр було тим самим Чорним Доктором. А ще легенди про вирубані Горбачевим виноградники, про унікальні цілющі властивості. Навіть масандрівській мускат різнокольорових каменів не дотягує по легендарності до Чорного Дохтора. 

Насправді все простіше, Екім-Кара (з тюркської "чорний цілитель"), тубільний кримський сорт народної селекції з якого давно робили вино. У 30-х роках почалось його планове дослідження спеціалістами з інституту Магарач. Основний, базовий район виростання Козська Долина біля Судака. Славу вину прийшла завдяки Масандрі, але виноматеріали в Масандру поступали саме з району Судаку де зараз і знаходяться виноградники Сонячної Долини. Тобто, якщо вірити корпоративному сайту, справжній Чорний Доктор тільки у них :)

Я не належу до шанувальників десертних вин. Не вистачає здоров'я, але інколи, як діжестів чи під десерт, з маленьких келишків цілком можна коштувати. Та й ще легенда!!! Штовхнуло на експеримент кілька факторів. По-перше, я тут хвалив Каберне Меганом виробництва ВАТ Сонячна Долина, і надибав на їх сайті інформацію про це вино. По-друге ціна, 170 грн, натякала на можливість що вино не таке погане. По-трете, це єдине відоме мені комерційне вино що продукується з тубільних кримських сортів винограду. Ну і нарешті я за нього не платив, то був презент від старого товариша, хоча вибирали разом.

Тепер про вино. Колір у нього густий, темно вишневий. Та і саме вино густе. Аромат шоколаду та мигдалю. Смак сильний, повний. Несподівано терпкий. Тони шовковиці, шоколаду, чорносливу. Післясмак довгий, приємний. Дуже непогано.

Мій висновок - таке вино буде добрим сувеніром-подарунком "з Криму", також можна тримати таку пляшку для гостей "під десерт".

Матеріали зі статті розміщеної на сайти ВАТ Сонячна Долина

Каберне Меганом Сонячна Долина

Червоне сухе вино

Виробник: ВАТ Сонячна Долина, Судак, Крим, Україна

Сорт: Каберне Совіньон, Мерло

Ціна: 2 євро

Оцінка: 7 з 10

Спочатку одразу поясню чому цей напій отримав настільки високу оцінку. Дуже просто, моя дуже недосконала, власноруч придумана, ламерська та дилетантська система оцінки в першу чергу базується на споживчих якостях продукту. Тобто чи вартує продукт своїх грошей. В останній візит до України я стояв біля полички досить непоганого винного магазину та рішав яке вино взяти "на попробувать". Розглядав нові сухі вина від Масандри. Але Масандру я можу і в Москві купити. Тут продавщиця, молода дівчина, сама підійшла спитала чого я хочу. Я змалював задачу - хороше локальне вино яке я ще не пив. І мені порекомендували цю марку. Ціна вразила - 21 гривня))). За такі гроші можна і ризикнути.

Як би це було чилійське чи французьке вино за 6-8 євро я б лаявся на весь інтернет, але тут... Цілком нормальне, абсолютно придатне до вживання як столове вино. І за такі гроші! Так відчувається що молоде і не витримане, так трохи різкувате, так танінів забагато. Але не кисле, гарного здорового кольору і з приємним післясмаком! 

Правда з назвою вони трохи погарячкували. Моя дружина сказала що ніколи б не купила вино під брендом "сонячна долина". Пережитки совку. Як я з'ясував ВАТ Сонячна Долина то колишній великий виноробний радгосп поблизу Судаку. За своєю локацією непоганий виноробний регіон, як раз для вирощування класичних сортів винограду і виробництва червоних сухих вин. 200-250 мм опадів та 300 сонячних днів на рік, що ще треба? З одного боку Кримські гори, з другого степ, плюс зовсім поруч море. Історично радгосп постачав виноматеріали для Масандри, але зараз завод почав власне виробництво та бутилювання вина. Порадувало що вони одразу запустили досить широку лінійку столових вин. Респект!

До речі у завод БУВ непоганий і дуже інформативний сайт. Знайшов там багато цікавих матеріалів по історії кримського виноробства. Але коли сів дописувати цей пост побачив що сайт зник. І вже три тижні не працю. Тому нормальну фотку з сайту довелося поміняти на власний витвір.

З нетерпінням чекаю липневої експедиції до Криму, оце вже надегустуюсь!

Смачного!