Коктебель КВ

Виноградне бренді (коньяк) з спиртів витримки не меньше 6-7 років

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: "коньячні" сорти винограду з виноградників Заводу Коктебель

Ціна: 120 грн (10 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 12,5/20

Алк: 43%

Як я вже писав, я не великий шанувальник коньяків. Але так склалося що захотілось під каву чогось 40-градусного. Зупинились на КВ. Бо КС був занадто дорогий. А 3-5 зірочкових коньяків намагаюсь уникати. Вичитав на сайті що саме цей (тільки цей?) вид коньяків-бренді піддається додатковій річній витримці вже після купажу.
І ще цікава інформація для роздумів. У справжнього Коньяку є свій суворий стандарт - сортність винограду, технології, дистиляції, витримки. І одне з головних умов це те що коньячні спирти робляться виключно методом подвійної дистиляції у класичному перегонному кубі.. Наш совковий стандар вважає коньячним спиртом навіть продукт отриманий у ректифікаційній колоні методом бесперервної дистиляції (ужас) та витриманий у цистерні разом з дубовою стружкою. Тим приємно було прочитати на сайті, що коньячні спирти на коктебелі виробляють виключно з власної сировини та за класичною методою - подвійної перегонки.

Гарний класичний медово-бурштиновий колір. Аромал мигдалю, чи навіть скоріше мигдального тістечка. Дуже різкий. Смак таксамо занадто різкий. Відчуваються нотки дубу, і це власне все. В принципі як локальний бренді на свої гроші досить не погано, але від КВ чекав кращого.
Я не фанат коньяків, але чисто технічно до Коктебель КС претензії в мене нема. Можна пити, презентувати друзям та партнерам. 

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Мадера 2003 Коктебель

Вино міцне марочне біле

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Серсіаль, Альбільйон кримський, Шабаш

Ціна: 30 грн (3 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 16,5/20

Алк: 19%

Цукор: 4%

Як я вже писав, Коктебель славний своїм величезним мадеровим майданчиком, який є найбільшим у Європі. Тож саме на мадеру, в першу чергу слід звернути увагу під час винного шопінгу. Цього разу вибір був не великий. Лише марочна мадера 2003 року. От про неї і поведемо мову. А оскільки це перша мадера у моєму блозі то почнемо з теоритичної частини. 

Ну почнемо з вже традиційної промови, яку я вже виголошував в тому що стосується хересів, портвейнів, шампанських та коньяків. Це все назви "визначені за походженням" Тобто вино портвейн тільки з Порто, вино мадера тільки з одноіменного острова. Але так склалося що мадери, хереси, портвейни стали невідємною частиною кримського виноробства, а нехтування вимогами захисту за походженням призвели до того, що ніхто не заморочився провести ребрендинг. Як наприклад вірмени своє чудове хересоподібне вино, колишній Херес Аштарак називають просто - Воскеат Аштарак. І не переплутаєш. Тому для зручності та справедливості, продукці. кримських виноробів ми назовемо "Мадера Кримська" а детальну оповідь про історію справжньої Мадери прибережемо на час коли в мене руки доберуться до відповідних поличок магазину. 

Але пару слів про технологію скажу. Справжня мадера робиться з сортів винограду сортів Мальвазія, Серсіаль, Вердельо, Відон, Боаль, Мускат Білий і т.д. За технологією виноматеріалу дають повні перебродити. І лише потім закріплюють його спиртом. На відміну від портвейну де спирт додають у вино де перебродила лише половина цукру, у мадері дріжжі майже повністю поїдають цукор, тому вино має невисоку цукристість, але високу алкогольність. А далі починається саме веселе - виноматеріал переливають до невеликих дубових діжок які 2-4 роки витримуються простонеба під сонцем. 

У нашому випадку кримська мадера має один "класичний" сорт Серсіаль - стародавній північно-африканський сорт винограду, зараз поширений лише у Іспанії та Португалії. Решта наша творчість. Шабаш - кримський аборигенний сорт винограду, назва характерна, бо цей пізній сорт збирають останнім. А "шабаш" то тюркською означає те саме - кінець. Альбільйон кримський - завезений з перінеїв сорт винограду який вже став своїм в криму.

Тепер про технологію. Мадера робиться двом шляхами - або описаним вище класичним шляхом, або дешевим прискореним. Прискориний шлях це коли вино тримають у діжках у підвалі де штучно підтримується температура +70С. Ясна річ що вибираючи вино слід віддати перевагу першому методу. Тож запам'ятайте - у Криму є лише три мадерних майданчика - у Коктебелі, Магарачі та у Масандрі. 

Ну тепер власне саме вино.
Колір сяючий, бурштиновий. Аромат копчених слив, яблук, груш. Глибокий, приємний. Смак сильний. Ваніль, шоколад, сухофрукти. Гіркуваті горішки. Довгий післясмак. Чудове вино. Можна завжди мати пляшку в барі. Знайдеться застосування.

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Шардоне 2006 Коктебель

Біле сухе марочне витримане вино

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Шардоне

Ціна: 22 грн (2 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 15,5/20

От як шикарно працює піар служба заводу. Мало того що дозвонитися до них просто не реально, так і навіть викласти на сайт фотку вина що виробляється та продається вони не спромоглися. Тому замість зображення пляшки милуємось картінкою винограду сорту Шардоне.

Я давно вже не чекав чогось особливого серед сухих вин у Криму за виключенням Інкерману. І досвід кількох спроб був негативний. Я навіть не збирався купляти сухе вино у Коктебелі. Але спросили продавщицю у фірмовому магазині - чи є у неї чого скоштувати. Вона сказала що всі хвалять марочне Шардоне. Ну не такі вже й великі гроші. Рішили попоробувать. Холера, а непогане виявилось вино.

Гарний колір на якому позначилась 2-х річна витримка. Вино набрало дубу, колір стал коньячний, медовий. Аромат, мак, ну шо вам росказувать, хороше толкове Шардоне. Я не великий поцінювач саме цього сорту винограду, але мушу зазначити - дуже непогано. І твердо рекомендую це вино - Шардоне 2006 Коктебель - можна і треба купляти.

Смачного!

Читайте також:
Інші вина з винограду шардоне

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Бастардо Кімерія 1991 Коктебель

Вино червоне десертне старе

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Бастардо Магарацьке

Ціна: 70 грн (6,5 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 17/20

Алк: 16%

Цукор: 19%

Ще одна наддешева знахідка у фірмовому магазині Коктебель. Реальний шедевр. Раджу при можливості придбати. Піде і на подарунок і собі в колекцію. Назва "Кімерія" скоріше за все відсилає нас не до історичних кімерійців які населяли півострів ще до скіфів, а до уявної, міфічної Кімерії Макса Волошина. Яку ми бачимо на його пейзажах у його віршах.

Нагадаю, що сорт винограду Бастардо Магарацький є продуктом селекції Магарацького інституту виноробства. Більше читайте за відповідним тегом Бастардо. В Криму та в цілому світі цей сорт перш за все джерело міцних та десертних вин. Правда зараз ординарне сухе Бастарндо виробляють у Масандрі та Архадерессі, а витримане у Інкермані.

Ну тут ми маємо класичне кримське десертне вино з Бастардо. Вино святкове, сонячне, радісне. Навіть я пив із задоволенням. Як акомпонімент під десерт піде ідеально.

Колір від насиченого рубіну аж до чорного меду. Серьозний такий колір, шляхетний. Аромат складний, глибокий. Елітний дорогий чорнослив, у глибині спеції, а ще мигдальні горішки з медом. Смак чудовий. Слива, мед, кориця. Шикарне вино!

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Мускат Кара-Даг Коктебель 2005

Вино рожеве десертне ординарне

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Мускат Чорний (Мускат Гамбурзський)

Ціна: 22 грн (2 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 9/20

Алк: 16%

Цукор: 14%

Як я вже писав, закритий на свята дегустацйний зал, ми компенсували відкритим кафе. Серед продегустованих зразків був і цей Мускат... Бр-р-р-р. Я взагалі не великий шанувальник мускатів. Ну хіба що у вигляді ігристого АСТІ. Але знаючи що Крим славен своїми мускатами. Тож включив цей мускат у свій дегустаційний лист.

Кашмар.

Колір доброго хозяйського компоту. Аромат простий як кондитерський цех. Збиті кулінарні сливки. Малинове варення. Смак гірко-солодкий. Відчувався і перець і ... "тюті фруті". Класичне "кримвино" для гостей півострова. Пийте дорогі гості на пляжу, персиками заїдайте. Тіки я краще утримаюсь.  

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Портвейн Білий Коктебель 1991

Біле міцне вино тривалої витримки

Виробник: Завод Марочних вин Коктебель, Україна

Сорт: Ркацителі, Кокур, Аліготе, Рислінг

Ціна: 35 грн (3 євро) у фірмовому магазині

Оцінка: 18/20

Алк: 17,5%

Цукор: 9,5%

Почнемо з початку. З ціни. У фірмовому магазині вино врожаю 1991 року коштувало ТРИДЦЯТЬ П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ!!! 

Доречі, що цікаво це перший портвейн за більше ніж рік як існує цей блог. Я теж належу до покоління що постраждало від портвейну. Декілька не самих кращих епізодів моєї юнності пов'язано з брендом "Протвейн Таврида" та подібним. Але я переборов себе. І головний секрет не треба випивати цілу пляшку портвейну на особу за вечір заїдаючи її плавленими сирками. 

Я прибережу детальниу історію та технологію справжнього портвейну для спеціального посту присвяченого цьому напою з Португалії. Бо я дотримуючись святості ідеї "оригінальність походження" справжнім портвейном ясна річ вважаю лише продукцію з Порто. А категорію вин з Криму будемо називати "Кримський Портвейн".

А технологія виробництва у портвейна така. Виноматеріал ферментуються, але не до кінця. Коли бактерії переробили десь половину наявного цукру у вино додають коньячний спирт. Десь приблизно 20% об'єму. Це одразу зупиняє процес бродіння та консервує вино. Завдяки високому вмісту спиртів вино не псується. Далі вино вже у стабільній формі витримується певний час у дубових діжках. Специфікою портвейнів є багатий та гармонійний фруктовий смкак, помітна спиртуозність та помірна цукристість. 

Як пити портвейн? Накраще на мою думку як діжестів. Тобто після смачного обіду перейти на свіже повітря та без спіху випити 1-2 келишка цього напою. Також добре піде портвейн як додаток до десерту. Чи просто портвейн як основна страва, для того щоб посидіти з другом. Під гарний тютюн та легку закуску: горіхи, сухофрукти, сир.

Ну а тепер пару слів про цей чудовий подарунок гостинної кімерії.

Колір просто шикарний. Довго із задоволенням милувався бурштиновими відтінками у бокалі. Аромат у вина багатий та складний. Можна навіть не пити а тільки нюхати. Нотки шоколаду, лавру, какао, троянди. Смак глибокий. Післясмак довгий. Відчувається гіркий мед, ківіти, ліщина. Вино просто чудове! Рекомендую придбати до зимового бару. 50-100 грамів на вечір і пляшки вам вистачить на цілий тиждень мерзенних зимових вечорів.

Смачного.

Більше про вина з Коктебелю за відповідним тегом.

Далі буде!

Коктебель. Вина

Виноробство у коктебельський долині започаткувалося досить пізно. Лише після того як цей район придбав відомий та заможній офтальмолог Едуард Юнге, а його син, Александр Юнге - спеціально вивчав виноробство у Європі. І саме сім'я Юнге стала засновником культурно-елітарного дачного селища Коктебель, продаючи шматочки землі під дачі виключно "своїм". 

Після революції у Коктебелі було створено радгосп. Але справжній розвиток цього регіону почався після ДСВ, як відомо за Сталіна, після війни, виноробство отримало потужний поштовх. Отже створений радгосп-завод Коктебель почав розвиватися, насаджувалися виноградники що охопили Коктебельську та Щебетівську долини і зараз досягають 2200 га. Вирощують у Коктебелі більше 30 сортів винограду. Славиться завод своїю мадейровою площадкою, кажуть найбільшою у Європі - площа 16 га. Цю площадку навіть добре видно на супутникових мапах Гугля.

Просмотреть blog.wine.co.ua на карте большего размера

У 50-х на заводі почали виробляти власні коньячні спирти. Господарство вирощує коньячні сорти винограду - Шабаш, Галан, Ркацителі. Має потужності для довголітної витримки коньяків. Я не дуже знаюсь на коньяках та не дуже полюбляю цей напій (у порівнянні з віскі чи ромом наприклад) але знаю що коктебельські коньяки, чи правильніше казати бренді, в принципі пити можна)))
Знавці відзначають що найбільш вдалими винами заводу є Мадейри, а також Білі та Червоні портвейни. Я в основному споживаю сухі вина, тому не міг як слід оцінити головне богатство Коктебелю - міцні та десертні вина. Єдинне вино цього заводу що потрапило до мого блогу це Аліготе 2006 року отримало вкрай низьку оцінку.
Але цей недолік власної освіти я легко виправив за дікілька чудових днів у зимовому Криму.
Далі буде.

Початок посту читайте тут: Коктебель. Інтермедія

Аліготе Коктебель 2006

Біле сухе вино

Виробник: Коктебель, Україна

Сорт:  Аліготе

Ціна: 2,5 євро (роздріб Крим)

Оцінка: 3/10

Отже сьогодні у мене буде день кримського Аліготе. У липні мав нагоду протестувати три різні сорти цього вина. Почавши з витриманого столового Аліготе від Інкерману, тепер перейдемо до так само витриманого Аліготе від ТМ Коктебель.

Нехай ніхто не звинуватить мене у упередженості. Так, мені дуже симпатична та справа що роблять люди на заводі Інкерман. В принципі симпатична. І ПіАр відділ у них правильний. Тільки написав листа з проханням вислати фотки пляшок - і через 30 хвилин мав відповідь. І до самого заводу мені від дачі 20 хвилин їхати. Але я для себе вирішив, що треба бути не упередженим. Проводити чесну конкурентну дегустацію. Благо час, здоров'я та надхненя в мене було.
До чого це я? Маючи у схованці кілька пляшок: Аліготе Кримське 2005 Інкерман та Аліготе Кримське 2003 Інкерман Grand Reserva я рішив що буде чесно попробувать вино від іншого виробника. Вибір впав на Аліготе Коктебель 2006. А чом-би і ні? Марка відома, вино сортове, витримане - більше 2-х років. Ну ціна недорога, так на те і Крим шоб там вино було дешевим!

Колір золотистий приємний, яскравий. Аромат легкий квітковий. Смак дуже простий, не насичений з тонами білої смородини. Пiслясмак неприємний, відчувається якась задухлість. Не сподобалось, та i об'єктивно вино дуже слабеньке. Чи варте воно було 2-річної витримки? Питання.
Залишки вина скінчили своє життя у якості кулінарного додатку до страв... Така доля.